Раді Вас бачити!

Любомир.

Ми опинилися серед різноманітного господарського реманенту, який я бачив хіба що на картинках та, можливо, ще в фільмах. Тевін, почувши розлючені голоси вартових, які нас розшукували, миттєво схопив мене за руку й потягнув у куток, де була накидана солома. Щойно ми поринули в неї, як дерев’яні двері рипнули й до сараю увійшли слуги Ріхарда. Ми завмерли, затамувавши подих, не в змозі навіть поворухнутися, поки вони ретельно обшукували кожен куток.

— Вони мають бути десь тут, — проговорив один із вартових. — Том бачив, як вони ховалися сюди.

Інший вартовий — кремезний, із темним кучерявим волоссям і грубим шрамом через щоку — схопив вила й рішуче рушив до купи соломи. У мене від жаху спітніли долоні. Я щільніше притиснувся до Тевіна й відчув, як напружилося його тіло. Його сильні руки обвили мою шию, і це несподівано заспокоїло. На наше щастя, вартовий лише кілька разів недбало штрикнув вилами в солому, ледь не зачепивши мою ногу, й відійшов. Схоже, Ріхард не надто щедро оплачував своїм слугам службу. Переконавшись, що в сараї нікого немає, чоловіки нарешті вийшли геть.

Ми ще деякий час лежали тихо, міцно притулившись один до одного. І, чесно кажучи, мені хотілося, щоб ця мить тривала вічно. Близькість Тевіна заспокоювала й водночас розпалювала. Адреналін ще гуляв у крові. Його долоня повільно сковзнула під мою сорочку й почала ніжно, майже благоговійно вивчати моє тіло. Я мимоволі здригнувся від хвилі гострого задоволення й бажання, що миттєво спалахнуло всередині.

— Тобі подобається той рудий? — раптом тихо й пригнічено запитав Тевін.

— Що? — здивувався я, навіть не одразу зрозумівши, про кого він.

— Твій товариш. Він досить вродливий, — прошепотів хлопець, і в його голосі вчувалася нотка ревнощів.

Я задумався. Чи подобався мені Темпсі? Так, звісно. Його зовнішність була незвичайною, майже заворожливою, але він був надто холодним і неприступним — наче сніг у сонячний морозний день. Красивий, сяючий, але ніколи не зігріє. Тевін же був зовсім іншим. Не менш привабливий, але живий, теплий, справжній — навіть попри те, що він вампір.

— Так, він гарний, — чесно відповів я, — але надто пихатий і зарозумілий. Та й, здається, в нього є дружина.

Моя відповідь змусила Тевіна м’яко посміхнутися. Він ще міцніше пригорнув мене до себе, і я відчув, як його губи ледь торкнулися мого скроні — теплі, обережні, повні невисловленого бажання. У темряві сараю, серед запаху сіна й адреналіну, між нами спалахнуло щось набагато сильніше за страх. Щось, від чого серце калатало ще швидше.

Він нахилився наді мною, і його губи впіймали мої в поцілунку. Це стало для мене приємною, майже шокуючою несподіванкою. Жоден чоловік раніше мене так не цілував. Їм завжди подобалися лише грубіші пестощі — без ніжності, без цього повільного, глибокого смаку.

Я відповів йому з пристрастю, якої сам від себе не очікував. Мої руки жадібно обвили його тендітне, але водночас неймовірно сильне тіло. Під тонкою сорочкою я відчув, як напружилися його м’язи — тугі, гарячі, живі. У моїх колишніх коханців такого ніколи не було. Вони не належали до тих, хто проводить час у спортивних залах; їхні тіла були м’якими, майже хлопчачими. А Тевін… Тевін був іншим.

— Ти не маєш цього робити лише тому, що я звільнив тебе й допоміг утекти, — промовив я ледь чутно, намагаючись зберегти рештки розуму.

Але серце моє калатало, як божевільне, і все тіло благало про продовження.

— А що, якщо я роблю це тому, що хочу тебе? — прошепотів Тевін хрипким, низьким голосом, у якому вчувалася неприхована пристрасть.

Його пальці повільно, майже благоговійно сковзнули вниз по моїй шкірі, залишаючи за собою вогненний слід. Вони ковзнули під край штанів, торкнулися чутливої шкіри нижче живота, і я мимоволі вигнувся йому назустріч, приглушено застогнавши. У темряві сараю, серед запаху сіна, соломи й нашого спільного збудження, його дихання стало важчим, гарячішим. Тевін притиснувся до мене всім тілом, і я відчув, як його власне бажання твердим жаром пульсує проти мого стегна.

Він знову поцілував мене — цього разу глибше, голодніше, ніби хотів поглинути мій стогін. Його рука сміливіше ковзнула нижче, обхопивши мене через тканину, і легенько стиснула. Хвиля гострого задоволення прокотилася мною від голови до п’ят.

— Тевіне… — видихнув я йому в губи, уже майже не контролюючи себе.

— Ш-ш-ш… — ніжно прошепотів він, не відриваючись. — Дозволь мені тебе пестити… Я так довго цього хотів.

Його голос був низьким, хрипким від бажання, але в ньому лунала тепла, майже благоговійна ніжність. Тевін повільно, не поспішаючи, почав рухати рукою — м’яко, ритмічно, злегка стискаючи й відпускаючи, ніби вивчаючи кожну мою реакцію. Кожний його дотик віддавався солодкою хвилею в усьому тілі.

Він цілував мене безперервно — то глибоко й пристрасно, то м’яко й грайливо, то просто торкаючись губами, ніби пив мої стогони. Його вільна рука ковзнула під мою сорочку, долоня теплою долонею пройшлася по грудях, ніжно торкнулася сосків, описуючи повільні кола. Я вигнувся йому назустріч, міцніше обіймаючи його за спину, відчуваючи, як під моими пальцями напружуються сильні м’язи.

Тевін відірвався від моїх губ і перейшов на шию — гарячі, вологі поцілунки, легкі покусування, що переходили в ніжне смоктання. Кожне таке доторкання змушувало мене тремтіти й тихенько стогнати. Його дихання стало важчим, гарячішим, і я відчував, як він теж збуджений — його твердість палко притискалася до мого стегна.

— Ти такий гарячий… такий чутливий під моїми руками, — прошепотів він мені просто у вухо, і від його слів по шкірі пробігли мурашки. — Я міг би робити це вічно.

Я повернув його обличчя до себе й поцілував сам — жадібно, з усією пристрастю, яку відчував. Мої руки ковзали по його тілу: по спині, по талії, вниз, міцно стискаючи пружні сідниці, притискаючи його ще сильніше до себе. Ми повільно терлися один об одного в цьому гарячому, солодкому ритмі — лише руки, лише губи, лише тепло й пристрасть, що палала між нами.

Солом’яна підстилка шелестіла під нами, а навколо панувала темрява сараю, яка робила все ще інтимнішим. У цей момент не існувало ні вартових, ні небезпеки — лише ми двоє, наші дихання, що зливалися в одне, і це ніжне, шалене бажання, яке з кожним доторком ставало дедалі сильнішим.