Перше кохання під вишневим садом
Анотація:
Вони знову зустрічаються у вишневому саду.
— Мені прийшла повістка… Я мушу йти служити в армію.
Соломія здригнулася. Її серце стиснулося від тривоги: тільки-но почалася їхня історія кохання, і вже загроза розлуки.
— Артуре… — прошепотіла вона, — це ж два роки…
Він усміхнувся, його голос був теплий і впевнений:
— Не хвилюйся, мила. Два роки пролетять, як одна мить. Ти готова мене чекати? Коли повернуся, я одразу познайомлюся з твоїми рідними.
Соломія відчула, як сльози змішуються з усмішкою.
— Я буду чекати стільки, скільки треба. Пиши мені, дзвони… Я витримаю все, бо ти — моя любов.
Артур притиснув її до себе й прошепотів:
— Я кохаю тебе, Соломіє.
— А я тебе, мій милий, — відповіла вона, і їхні губи з’єдналися в поцілунку, який став клятвою.
Вітаю з новинкою! Легкого пера та вдячних читачів! ❤️
Відповідь для Ляна Аракелян
Вітаю з новинкою ❤️
Відповідь для Кіт Анатолій
Кіт Анатолій, Дякую щиро❤️❤️❤️
Відповідь для Віккі Грант Автор
Вітаю вас з новинкою ❤❤❤
Відповідь для Ніколь Нікнейм
Ніколь Нікнейм , Дякую щиро❤️❤️❤️
Відповідь для Віккі Грант Автор
Вітаю з новинкою))) Бажаю успіхів із книгою)))
Відповідь для Діана Лисенко
Діана Лисенко, Дякую щиро❤️❤️❤️
Відповідь для Віккі Грант Автор
Вітаю з новинкою!
Відповідь для Торія Ліра
Торія Ліра, Дякую щиро❤️❤️❤️
Відповідь для Віккі Грант Автор
Вітаю з новинкою!
Відповідь для Лана Сетман
Лана Сетман, Дякую щиро❤️❤️❤️
Відповідь для Віккі Грант Автор