— Пані Ясю, це наш новий інвестор із Європи, пан Михайло, — представив колега чоловіка, що стояв біля вікна.

Чоловік обернувся. Яся завмерла. Це був він. Ті самі очі, які вона бачила в снігах багато років тому, коли він залишив ту кляту записку. Тільки тепер він не був бідним хлопцем. Перед нею стояв впевнений мільйонер.

— Міша? — ледь чутно прошепотіла вона, забувши про професійну етику.
— Ми знайомі? — його голос став нижчим, але в погляді промайнула іскра впізнавання.

Він ще не знав, що жінка перед ним — та сама дівчинка-підліток, яка бігла за ним у заметіль. І він точно не знав, що саме вона зараз піклується його біологічних доньок, Беллу та Еліну, поки Олександра грає роль «світської левиці».