Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги

Світі

«Чому саме вона?»

Це запитання я знаходжу серед коментарів, поки їду в ліфті. Ця симпатична дівчина-блогер з ідеально зовнішністю має на увазі мене. А ще вона добряче змушує задуматись над відповіддю.

Бо вона моя Цукерочка? Бо я кохаю її понад життя? Бо гарна? Ні, Алекс так не відповів би. Так і вертаюсь назад на студію, задуманою та похмурою. Що за робота така? Навіть не пояснили, що та як.

В кімнаті окрім Алекса та Яськи тепер сидить (на моєму дивані) Остап і ще один хлопець, який поряд з комп'ютером. Здогадуюсь, що це Ілля.

–Тримайте, – ставлю їжу на невеличкий скляний столик. Настрій у чоловіків стрибає вверх. Вони налітають на їжу, мало не штовхаючи одне одного. Звісно, що їм для щастя ще потрібно? Їжа, ну і хіба що...

–А ти? – питає Алекс, перебиваючи мої думки, які повзуть не туди. Відкушує величезний шматок бургера та глядить на мене.

–А я вже, – віддаю йому картку з чеком та усміхаюся. Співак дивиться на мене прискіпливо, звузивши очі, та намагається розгледіти на моєму обличчі... Що? Брехню? Бере в руки чек, сідає поряд з Остапом і вивчає маленький папірець. Поки він перераховує скільки бургерів є в наявності, до мене повільно доходить, що...

–Світі, скажи, що ти просто соромишся, а не купувала собі їжу окремо...

Помічаю в його гарних очах докір, що неприємно, наче якоюсь кислотою роз'їдає серце. Думаю, що відповісти, затамувавши подих. Мозок аж кипить від надто активної роботи. Стою, панікую та намагаюся вигадати хоч якесь оправдання. Зиркаю на Остапа, він прикриває обличчя рукою, витягнувши один палець вперед та активно ним жестикулює. Чи означає це, що я маю обрати перший варіант?

–Я...я не купувала... – Остап, Іван та Ілля занадто театрально зітхають, здається, з полегшенням, проте Алекс все ще дивиться на мене, ніби хоче просвердлити суворими, проте гарними очима. – Окремо...

–Тоді їж, – встає та суне мені в руки нерозпакований бургер, найбільший.

Дивлюсь на цього гіганта і розумію, що найближчим часом помру від переїдання. Сідаю на вільне місце між хлопцями та повільно жую. Відчуття, ніби всі за мною спостерігають. А тіло аж вібрує, воно, мов на голках, адже Алекс так близько...

–У нього пунктик такий, – шепоче мені Остап не так вже й тихо, – якщо в компанії є дівчина, то вона нізащо не повинна платити за будь-що...

–Я все ще тут і дуже добре чую тебе, Остапе!

–Ну, пардон, має ж хтось їй пояснити твої заморочки.

Алекс сердито зітхає, проте мовчить.

–Смачно, але я б не відмовився від тарілки борщу, – каже Іван, потираючи своє невелике черевце, а потім питає, хитро примружившись: – Світі, ти вмієш готувати борщ?

–Хіба що суп з кісток одруженого спідничника, – огризаюся до неприємного чоловіка.

Всі заливаються реготом, навіть Яська. Остап присвистує, стукаючи себе долонею по коліні. Переводжу погляд на Алекса – сміється. Милуюсь ним, його дзвінким сміхом, розглядаю профіль, такий ідеальний, що хоч картини пиши. Тепер і самій хочеться усміхатись. Ех, красеню, чому ти так мене вабиш, маниш, притягуєш до себе, мов магнітом?

Дістаю смартфон Алекса, щоб перемкнутись на щось інше. Там досі відкрите оте «Чому саме вона?»

–На, – віддаю телефон хазяїну, – це запитання мені не під силу.

–Не обов'язково відповідати на всі, – відповідає, дивлячись на мене, і лиш тільки після того читає.

–Я подумала, що на це обов'язково варто відповісти, – усміхаюся, коли його пальці завмирають над екраном.

–Потім відповім, – каже тихо та кладе телефон до кишені.

Настрій хлопця раптово згасає. Як і мій...

–Я так розумію, що мені можна йти? – запитую з надією.

–Хочеш? – брови хлопця сходяться докупи, утворюючи мало не суцільну лінію. Поміж них з'являється зморшка.

–Не знаю, мабуть, ні. Просто навчання...

Не хочеться зізнаватись, що дивилася б на нього годинами. Але ж клятий залік...

–Гаразд, розумію, – киває, стиснувши губи. – Викликати тобі таксі?

–Ні, ще ж не надто пізно. Тут метро неподалік, – усміхаюся, щоб підбадьорити хлопця.

–Окей, тоді мамі привіт, – кутики губ ледь-ледь повзуть вгору, а в очах застигає печаль. Не хоче, щоб я йшла? Але відпускає, на превеликий жаль...

–Неодмінно передам! – відповідаю вже з порогу. – Хлопці, бувайте!

–Бувай, Світі! – кажуть вони мало не хором, не відриваючись від своїх справ.

Алекс мовчить, тільки проводжає невтішним поглядом, мов назавжди.

Тільки через півтори години я опиняюся вдома та миттю падаю на ліжко обличчям вниз. Я не втомлена, ні. Просто морально виснажена і все.

Дістаю телефон та, зручно вмостившись, відкриваю перш за все повідомлення від Каті. Воно лиш одне, ще зо два десятки видалено.

«Гаразд, ти права. Я прошу вибачення, Світі. Все ж таки ми, як рідні. Але більше не змушуй мене обирати між тобою і Ярославом.»

«Я й не змушую. Але й прошу, щоб він не силував тебе обирати між нами двома...»

«Гаразд, я побалакаю з ним. Як нова робота?»

«Приходь, побазікаємо. Запрошую тебе на чай=)»

Катя приходить з новинами.

–Подивись інстаграм, – каже з усмішкою.

«Сьогодні ви запитали у мене, чому саме вона? Не знаю, що відповісти. Хіба почуття обирають? Моя відповідь вам – бо моє завмирає тільки тоді, коли поряд вона.»

Богдана Малкіна
Світі. Цукерочка для співака

Зміст книги: 56 розділів

Спочатку:
Розділ 1
1778228979
47 дн. тому
Розділ 2
1778317200
46 дн. тому
Розділ 3
1778403600
45 дн. тому
Розділ 4
1778490000
44 дн. тому
Розділ 5
1778576400
43 дн. тому
Розділ 6
1778662800
42 дн. тому
Розділ 7
1778749200
41 дн. тому
Розділ 8
1778835600
40 дн. тому
Розділ 9
1778922000
39 дн. тому
Розділ 10
1779269415
35 дн. тому
Розділ 11
1779269462
35 дн. тому
Розділ 12
1779269491
35 дн. тому
Розділ 13
1779354000
34 дн. тому
Розділ 14
1779440400
33 дн. тому
Розділ 15
1779526800
32 дн. тому
Розділ 16
1779613200
31 дн. тому
Розділ 17
1779699600
30 дн. тому
Розділ 18
1779786000
29 дн. тому
Розділ 19
1779958800
27 дн. тому
Розділ 20
1779972768
27 дн. тому
Розділ 21
1779972787
27 дн. тому
Розділ 22
1779972798
27 дн. тому
Розділ 23
1779972811
27 дн. тому
Розділ 24
1779972822
27 дн. тому
Розділ 25
1779972832
27 дн. тому
Розділ 26
1779972841
27 дн. тому
Розділ 27
1779972874
27 дн. тому
Розділ 28
1779972906
27 дн. тому
Розділ 29
1779972936
27 дн. тому
Розділ 30
1779972959
27 дн. тому
Розділ 31
1779972982
27 дн. тому
Розділ 32
1779973014
27 дн. тому
Розділ 33
1779973042
27 дн. тому
Розділ 34
1779973064
27 дн. тому
Розділ 35
1779973108
27 дн. тому
Розділ 36
1779973141
27 дн. тому
Розділ 37
1779973168
27 дн. тому
Розділ 38
1779973195
27 дн. тому
Розділ 39
1779973234
27 дн. тому
Розділ 40
1779973267
27 дн. тому
Розділ 41
1779973319
27 дн. тому
Розділ 42
1779973341
27 дн. тому
Розділ 43
1779973365
27 дн. тому
Розділ 44
1779973402
27 дн. тому
Розділ 45
1779973427
27 дн. тому
Розділ 46
1779973450
27 дн. тому
Розділ 47
1779973473
27 дн. тому
Розділ 48
1779973505
27 дн. тому
Розділ 49
1779973547
27 дн. тому
Розділ 50
1779973580
27 дн. тому
Розділ 51
1779973606
27 дн. тому
Розділ 52
1779973632
27 дн. тому
Розділ 53
1779973656
27 дн. тому
Розділ 54
1779973679
27 дн. тому
Розділ 55
1779973698
27 дн. тому
Епілог
1779973718
27 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!