Спочатку:
На сторінку книги
Спочатку Алекс писав наскільки його виснажує цей тупий проєкт і як важко бути хорошим актором. Потім він відверто висловився, що в житті більше ніколи не зніматиметься навіть у дрібних рекламах, але через декілька смс все ж відійшов і написав, що в кліпах доведеться бути присутнім.
«Знаєш, Світі, – написав Алекс у Телегу, – я ніяк не думав, що можна так легко прив'язатись до людини, навіть не бачивши її. Знаю, що рано радіти, і ми ще можемо розчарувати одне одного.»
«Останнім часом у мене є багато вільного часу, щоб думати. І я думаю.»
«Як же тупо це звучить.»
«Давай перемотаю назад. Я тут дещо придумав. Сподіваюсь ти погодишся.»
«Хочу дізнатись про тебе більше.»
«П'ять запитань, на котрі ти маєш відповісти щиро. Вважай, що це гра. Наш особистий челендж.»
«Ти можеш також ставити запитання. Я відповім. Обіцяю, що чесно відповім.»
«Отож...»
«1. Ти більше помело чи грейпфрут? (Пробач, це запитання крутилось в моїй голові з першого дня нашого знайомства;))
2. Улюблені квіти?
3. Смішна історія з дитинства?
4. Любиш автомобілі?
5. Перше кохання?»
Останнє запитання додало якогось жару в груди. Здається, перше кохання з'являється зараз. Прямо на наших очах.
«1. Я грейпфрут. Ще й дуже гіркий, якщо шкірку не знімати:D
2. Орхідеї. Їх важко доглядати, зате коли цвітуть, відчуваєш блаженство.
3. Одного разу я застукала брата за цим самим... Ну рукоприкладством, розумієш? Мені було смішно, а він довго не потрапляв мені на очі.
4. Значки Мерседес від БМВ розрізняю. І навіть знаю, що у Феррарі є свій запатентований червоний колір.
5. –»
Я відповідаю та відкриваю відеоповідомлення. З жадністю переглядаю його знову і знову. Він такий гарний! Не просто симпатичний, а гарний чоловік. Одягнений в чорну сорочку, котра йому так личить. Нова зачіска. Волосся трішки коротше, а збоку виголено дві лінії, котрі плавно перетинаються, ховаючись на потилиці. З комірця виглядає татуювання, але його майже не видно. Я то знаю, що там крила, але, що вони означають для Алекса – поняття не маю. Здається перше запитання в мене вже є.
Гримери непогано попрацювали з його обличчям, воно виглядає ідеально. Широкі чорні брови, котрі самі по собі – індикатор емоцій. Права розсічена і я впевнена, що це не грим, як роблять сучасні «круті» блогери. Очі прямо таки світяться від радості. Здається, Алекс щасливий. Щоб він там не говорив, а цей таємничий проєкт підіймає йому настрій.
А губи... ммм... Гадаю, на смак вони, як ейфорія. Дурманять, мов наркотик. А ще на відео вони співають. Співають дві стрічки, котрі я ні разу не чула.
«Я тут нову пісню складаю. Заціниш? Трохи сирувато, але, здається, стане хітом.
Можеш мільйони разів повторити «забудь»,
Не забуду, не впаду, знайду, мов шпигун.»
На цьому моменті співак трохи соромиться, скромно усміхається і навіть опускає очі в додолу.
«Знаю, банально, але зазвичай музика, котра йде від душі, стає самою крутою.»
–Це що нова пісня Алекса? – викрикує Надя, і я аж підстрибую. На автоматі блокую телефон. Що вона тут в роздягальні забула? Вона ж сьогодні має працювати до кінця дня. Дивлюсь на годинник і розумію, що піцерія уже закрилась. От блін, здається я трішки засиділась на роботі.
–Так, – розсіяно відповідаю, – в одному блозі знайшла. Слухай, нікому не кажи, здається, це фейк.
–Ага, – якось дивно відповідає колега, і я одразу ж прощаюсь.
По блогах я припинила лазити рівно в той момент, коли зрозуміла, що в цьому немає абсолютно ніякого сенсу. З перших вуст інформація набагато приємніша і цікавіша.
«Алекс, вона гарна. Люблю твої українські пісні. Вони завжди живі. Я не противник інших мов, просто українські справді кульні.»
«1. Що означають крила на шиї?
2. Брова справді розсічена чи фейк?
3. Брюнетки чи блондинки?
4. Найкрутіший концерт?
5. Перше кохання?»
Як же важко чекати відповіді майже добу! Особливо, коли ти сидиш на нудних парах. А потім йдеш на роботу, де тобі розповідають про те, як легко вирішується теорема якогось там Тейлора, котрого я знати не знаю. Сьогодні я не витримую:
–Слухай, Яксе! Ти хоч розумієш, що мені анітрішечки це не цікаво? Я не доганяю, що ти мені постійно втираєш!
Хлопець здивовано впивається в мене поглядом. На мить мені здається, що я сама доказала йому ту найважчу теорему.
–Ти завжди мовчала... – лиш розводить руками Матвій. – Я думав...
–А не потрібно було думати!
–Народ! Що за розборки? Ворк! Ворк! – вклинюється в нашу розмову адміністратор Максим. – Вдома будете стосунки виясняти.
Добре, що в мене задзвонив телефон. Хоч зможу заспокоїтись цигаркою (так, я залежна...). Від злості навіть не глянула на годинник. А даремно.
Адже до назначеного Алексом часу залишалось понад годину. Телефонувала Катя з приводу якоїсь дрібниці. Начебто, вона не знає, що я на роботі! Прокляття! Одразу ж ставлю на Алекса особистий рингтон. Щоб наступного разу не сплутати з іншими. Вибираю пісню Бібера, щоб напевне не помилитись. Смішно до гірких сліз...
«Алексе, пробач, я не зможу сьогодні поговорити. Так вийшло. Чекаю твоїх відповідей з нетерпінням. Можливо, якби ти зміг телефонувати на годину пізніше, було б зручніше. В мене саме обід в цей час (тільки по буднях). А ще післязавтра вихідний.»
Перше повідомлення прийшло о 19:25. Посмішка сама по собі спливла на уста і похмурий Якс на мене покосився. Господи, ну за що? За що ти звалився на мою голову, Матвію?
Їх не було багато, проте я впевнена, що вони зігріють мою душу і серце. В кінці зміни я першою вилітаю з піцерії та за 5 хвилин уже заходжу у квартиру. Мама з татом сплять, тому я роблю собі бутерброд і біжу мерщій у свою фортецю, тобто на балкон, насолоджуватись задушливим димом і повідомленнями одного відомого співака.
«Шкода...»
«Я так сподівався, що твій голос розрадить мене. Сьогоднішній день був ще гіршим, ніж вчора. Мене досі мутить. Переслідує відчуття, що цей кошмар ніколи не закінчиться. Справжній фільм жахів. Я навіть поділитись ні з ким не можу. Сумно.»
Далі Алекс відправив фото, на котрому він відтягує білу футболку біля шиї, щоб показати те саме татуювання – складені крила. Обличчя не видно, лиш кінчик підборіддя. Зате я чітко бачу жилку і це зводить з розуму. Хочеться доторкнутись до неї і відчути шкіру. Цікаво, яка вона? М'яка? Шовковиста? Тепла?
«Воно означає пошук себе. Я набив її першою. Ще до того, як став відомим.»
«Брова розсічена ще зі школи. Побився на дискотеці через дівчину. Одразу ж відповім на п'яте запитання. Я її кохав. Але згадується лиш той день, коли вона сказала, що набридло постійно чекати від мене уваги. Вона вважала, що я вибрав музику, а не її.»
«Раніше брюнетки. Тепер це питання не актуальне.»
«На фесті три роки тому. Зал вибухав від емоцій. А мені не хотілось покидати сцену.»
Одразу ж відповідаю на це повідомлення:
«Так! Я знала! Я там була. Я була на всіх концертах.»
Задумалась, а чи не налякає це його? Треба познімати уже ці плакати. Соромно якось. Завтра. Зроблю це завтра. Список запитань, котрі придумав Алекс заставив спочатку усміхнутись, а потім і почервоніти.
«1. Здається, ти щось розповідала про свою подругу. Чи було тобі соромно за неї хоч раз в житті?
2. Як давно ви дружите?
3. Незручно звичайно, але я сьогодні зрозумів, що не знаю скільки тобі років.... ?
4. Твоя домашня адреса?
5. Найкращий секс?»
Що??? Секс? Що там в його голові? Обурююсь. Сильно. Але разом з тим відчуваю, як низ живота наливається теплом. Прокляття! Не думай про це! Не думай про це! Не... В голові спливають картинки, де ми обіймаємось у ліжку. Чорт! Чорт! Чорт! Терміново потрібно відірватися. Відповім зранку. Точно! Ніч-хуліганка завжди надає більше фантазії. Відкриваю документальне відео про слонів, під котре й засинаю.
