Спочатку:
На сторінку книги
«Хай піпл! Це Алекс Рікс і я оголошую новий челендж!»
Чарівність... Він просто зачаровує своїм поглядом! А якщо на мить (лиш на мить!) уявити, що він дивиться на мене, а не в камеру свого смартфону.... Ех....
«Все дуже просто! Заходите на свою сторінку і відкриваєте останній пост. Далі, – на цьому моменті Алекс розтягує свої ідеальні губи в усмішці, показуючи ще й ідеальні білі зуби (я млію), – відкриваєте вподобання й обираєте п’яту в списку людину. Ставите лайк під її останнім фото, а потім відкриваєте вподобання поста де, поставили той самий лайк і знову обираєте п'яту людину в списку. Лайк останнього посту і знову п’ятий в списку вподобань.»
Тут Алекс відводить погляд від камери, наче задумавшись. О, Боги! Він розгубився! Проте, коли грайливі сині очі повертаються до камери, хлопець виглядає впевнено.
«Для чого ми це робимо? Для того, щоб знайти щось незвичайне, гарне, чарівне. Знайшли? Відмічайте у своїх сторіз з хештегом #челленджалексрікс. Чекаю Ваших вражень!»
І знову ця його чарівна усмішка, від котрої серце уповільнюється.
Цигарка уже давно погасла. Підіймаю голову і ловлю перші проблиски сонця на сході. Небо ще не багряне, воно лиш сяє жовтогарячим заревом. Обожнюю зустрічати світанок на своєму балконі.
–Алексе-Алексе! Що ж ти зі мною робиш? – говорю сама з собою. Якщо раніше я вважала себе простою фанаткою, то тепер я розумію, що закохатись в нього – це раз плюнути.
Під відео, котре я переглянула тричі лиш заради його усмішки, значилось, що можна вибрати шосту чи сьому людину в разі закритого облікового запису або що. А в кінці постскриптум: «P.S. Це ідея мого друга.»
Дивні відчуття окутали. З однієї сторони приємно, що кумир так захопився моєю дивною забавкою. А з іншої.... розчарування через те, що я друг. З усім тим, відповідаю на повідомлення з оптимізмом.
Sweetie3343: Ідеально=) Мені подобається!
Звичайно, хейтери будуть писати, що це тупо і все таке, але ця забавка затягує.
Alexreecks: Світі, я тобі подобаюсь?
Здається, мені потрібна ще одна цигарка. А можливо, і не одна. Хочеться показати йому, що я фанатію від його очей, усмішки... І, чесно кажучи, написати «так» найжирнішим шрифтом, який тільки існує... Звичайно! Так! Yes! Si! Да! Oui! Написала б усіма мовами, якби тільки знала їх. Я нервую. Не знаю, чому, але нервую. Здається, це просте запитання і відповісти можна просто. Але... Занадто багато «але»...
Sweetie3343: Алексе, ти не можеш не подобатись. Це ж ТИ!
Alexreecks: Не в тому плані. Всім подобається мій образ. Я не такий, як на сцені.
Sweetie3343: Значить, я ще не знаю тебе достатньо, щоб відповісти на це запитання.
Гадаю, моя відповідь не зміниться.
Alexreecks: А хочеш дізнатись?
Хочу! Алексе, ти зводиш мене з розуму своїм фліртом! Це виглядає, мов він мене дражнить, пропонує цукерку, але не віддає. Руки ледь помітно трясуться від напруги й збудження. А можливо, від паління. Кидаю недопалок в попільничку і повертаюсь у свою кімнату. Тут душно і не вистачає повітря. Двері зачиняю щільно, щоб сигаретний дим не проник у кімнату.
Alexreecks: Ти заснула?
Sweetie3343: Ні.
Alexreecks: Ні, не заснула чи ні, не хотіла б?
Sweetie3343: Хотіла б заснути, але тепер уже не виходить. А я тобі подобаюсь?
Alexreecks: Ти навмисне мене дражниш! Відповім на твоє запитання, якщо відповіси на моє!
Повірити не можу, що Алекс Рікс ставить мені ультиматуми!
Sweetie3343: Я боюсь.
Alexreecks: Ніколи не варто боятись правди.
Sweetie3343: Боюсь, що ти мені занадто сподобаєшся.
А потім я залишусь в дурнях. Ні, я не обпікалась відносинами у своєму житті. Але і наївною ніколи не була. В школі зустрічалась з кількома хлопцями, але нічого «неземного» до них не відчувала, хоча й до того самого з одним із них дійшло. Але то була проста симпатія, не більше. З Алексом так не пройде. Тут або пірнати в нього з головою, або ніяк....
Alexreecks: Так.
Sweetie3343: ?
Занурилась в шкільні спогади й не одразу зрозуміла, що співак має на увазі. І лиш за мить до його повідомлення до мене дійшло...
Alexreecks: Так. Подобаєшся.
Я й забула, наскільки це приємно – подобатись комусь (Якс не рахується, він занадто діставучий). Якщо до цього моменту я й відчувала сонливість, то вона вся розвіялась від теплих і приємних слів. Мене злегка потрушує, тому знову йду на балкон. Остання цигарка. От прокляття! Та ще й поняття не маю, що відповісти.
Alexreecks: Ми могли б зустрітись, скажімо, післязавтра.
Затягнулась гірким димом в повні легені. Нервую, звичайно. Що йому відповісти? Я не знаю, не знаю... ааааа... Мене окутує паніка і я уже навіть відкриваю телефонну книгу, щоб зателефонувати Кітті, проте вчасно усвідомлюю, що подруга ще спить.
Alexreecks: Якщо ти не проти, звичайно. Ти ж не проти?
Alexreecks: Скажи, що ти не проти. Я тут трохи нервую
Alexreecks: Давно нікого на побачення не запрошував.
Ого... це ще й офіційне побачення...
Alexreecks: Поправка: на справжні побачення. Бутафорія заради іміджу не враховується.
Alexreecks: Господи, не мовчи, Цукерочко, інакше я зійду з розуму.
Sweetie3343: Гаразд, гаразд. Але мушу попередити, що я проста. Звичайна і навряд чи тебе зацікавлю.
Alexreecks: Ти уже мене зацікавила. Хочу спробувати твої губи на смак.
З мене наче все повітря викачали разом з димом. В животі щось залоскотало. Здається, це і є ті самі метелики, котрі так гарно описують в книжках.
Alexreecks: Сподіваюсь, вони такі ж солодкі, як твоє ім'я.
Алексе, ти на грані між компліментами й сексуальною заклопотаністю. Ну я то теж не пальцем роблена!
Sweetie3343: Ти б краще переживав за те, чи не будуть твої губи на фоні моїх гіркими=)
Alexreecks: Все, я йду спати. Інакше це закінчиться чимось таким від чого потім доведеться в холодний душ залазити.
Я розсміялася вголос. Байдуже, що сусіди можуть проснутись. Здається, я щаслива.
Sweetie3343: Солодких снів, Алексе!
Зі мною в головній ролі. Я не проти. Знову сміюсь. Співак бажає мені у відповідь гарного сну. Проте я не лягаю, а відкидаюсь у кріслі та спостерігаю за світанком. Сонце тільки-тільки повністю з’явилось на горизонті й, здається, грозиться чудовою погодою на сьогодні. Воно яскраво-жовте з темним, багряним заревом і дрібними промінчиками між ним. Це сонце, наче якесь чудо на сьогодні, на літо, надія на майбутнє, на любов. На Алекса.
Час до занять ще є, тому перечитую листування знову і знову.
