Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Віктор припаркував машину біля автівки Андрія. Вийшовши із салону, його зустріли перші краплі дощу. Швидким кроком він пішов до відчинених дверей спортзалу. У таку пізню годину в будній день зазвичай нікого не повинно було бути, та сьогоднішні стало винятком. Перед тим як іти до самого залу, треба було переодягнутися. Вийшовши вже в чорному кімоно, його зустріли на ринзі двоє його друзів. Один показував другому позиції захисту.
— Дивно бачити вас разом тут, — до нього одразу повернулися, і Діма першим заговорив.
— Не уявляєш, як мені дивно. Усе придумав Вовк. Сказав, що вже пора мене повернути до армійської форми, — Андрій підійшов до Віктора, який заходив на їхній ринг, і потиснув йому руку на знак вітання.
— Вовкодаве, не хочеш бути першим? — і повернувся до Діми, який теж підійшов, щоб потиснути руку шатену. — Він буде для нас як сьогоднішній розігрів.
Світловолосий, як почув, одразу скривився:
— А в мене хоч хтось збирається цікавитися моєю думкою?
Віктор, посміхнувшись, задоволено підіграв Андрію.
— Дякую за таку можливість. Поки цього не було, мені довелося пахати за трьох. В тілі напруга накопичилася і потребує виходу, — і вже наступаючи на переляканого Діму, який став крокувати назад, проговорив йому в голубі очі з хижим оскалом: — Не бійся, сильно знущатися не буду, бо ти виконав своє завдання на всі сто.
— Ти про що? — завмер світловолосий, нахмурившись.
— Тільки-но бачився зі Світланою і підписав їй відпустку на місяць. Хочу почути, як у тебе вийшло? — і став так, що вони обоє опинилися посеред арени. Карі явно занервував.
— Ну, та я старався знайти до неї підхід, — Віктор, помітивши, що з Дімою явно щось не так: він би вже гордо з кривою посмішкою хвалився, як усе за його планом, а не так, як зараз. Вирішив поки не робити швидких висновків.
— Та скажи, чого тягнеш? — тут у їхню розмову втрутився Андрій.
— Він вирішив проблему, переспавши з нею.
— Що? — перевів погляд одразу на світловолосого, який почав махати руками та ще інтенсивніше крокувати назад.
— Не злись, я зараз усе поясню, — та з нього не зводився погляд бурштинових очей. Віктор ще не промовив ні слова, та по його зжатій щелепі все було й так зрозуміло. Дімі не жити, якщо він зараз не втече. Вийшовши за межі рингу, він почув у спину:
— Куди ти зібрався? — Повернувшись, він побачив, що Вовкодав почав йти в його сторону. Потрібно було швидко почати виправдовуватися, щоб дати собі час втекти:
— Це вийшло випадково, по п'яні, — та те, що він озвучив, тільки погіршило ситуацію. Бо Віктор уже стиснув кулаки і крізь зуби процідив:
— Ти пив?
Ось Карі вже розвернувся й побіг до дверей, та його Віктор швидко наздогнав, потягнув за біле кімоно, як спіймав безпритульного кота за шкірку.
— Карі, я тебе зараз уб'ю, якщо ти не поясниш все в деталях.
— Вовку, спаси! — звернувся до єдиної людини, яка справді може йому зараз допомогти, перш ніж його поб'ють. Та Андрій не спішив втручатися, тільки обперся об канати арени та вирішив нагадати своєму старому другові:
— Вікторе, ти можеш його карати тільки на арені, за всіма правилами сенсея. Ти ж не якийсь хуліган.
Світловолосий із жахом поглянув на високого шатена, який так і стояв на арені, та жалібно перепитав:
— Це, по-твоєму, допомога?
Та тут його Віктор перехопив за шию, став крокувати до стіни, притискаючи його кадик так, що стало неможливо ковтнути.
— Ти хоч розумієш, що тепер Світлана стала більшою проблемою, ніж була? Тепер вона може в будь-який момент піти до суду й подати заяву про насильство. І що ми повинні робити?
— Вікторе, — уже почав потроху хрипіти від тиску його руки на своїй шиї, — у мене є відео на її згоду.
— Засунь це відео собі поглибше. Ти ж сам сказав, що ви були п'яні, — із силою притиснув його до стіни, далі тримаючи за шию. — Прямо зараз, коли ми виходимо з тіні, ти вирішив спорожнити свої яйця?
— Вона не зробить нічого, що нам нашкодить, — Дімі нічого не залишалося, як тримати Вікторові руку, щоб той не придушив його зовсім.
— Та звідки тобі знати? — стиснув зуби до скрипу шатен, з усією силою вдарив його в сонячне сплетіння й різко відпустив. — Тепер ти винен мені набагато більше. Якщо через тебе підніметься скандал і мені доведеться вибирати між тобою і успіхом фірми, я не матиму сумніву, кого обирати.
Відкашлявшись, світловолосий прохрипів:
— Яка різниця, ти ж теж влаштовуєш скандал.
— Різниця є в мене все прораховано наперед, а в тебе це простий порив, з яким ти не справився. Тепер ти будеш покараний: купи собі перуку кольору волосся моєї дружини та жіночий одяг. Будеш лізти на мій поверх через вікно щоразу, коли ми з Леоною виходитимемо з дому в ролі коханців, і будеш робити вигляд, що вона все ще дома.
— Та в тебе там надто високий поверх, щоб лізти через аварійний шлях.
— Мені все одно. Ти повинен виконати, або ж покарання буде ще гіршим, — і пішов переодягатися. Вийшовши, його зустрів уже рясний дощ. Швидко клацнув замки на машині та поспішив сісти в салон. Дістав телефон і набрав Павука.
— Що сталося, мій любий, що ти дзвониш у таку пізню годину?
— Контролюй мою секретарку. Постав за нею слідкувати своїх хлопців. Якщо помітять, що вона веде себе дивно, одразу дзвони. І припини в такій манері говорити зі мною. Я востаннє про це кажу, — і кинув слухавку. Набрав інший номер:
— Доброї ночі.
— Вибач, що дзвоню так пізно, та ти повинен бути готовий захищати Діму в суді.
— Що вже сталося? — втомлено перепитав Славік.
— Поки що нічого, та все може бути. На нього можуть подати, що він був насильником. Ти повинен із ним зв'язатися та обговорити подальші дії. Хоч він, сучий син, зробив помилку, та залишається моєю людиною, тому ти повинен його захищати до самого кінця. Зрозумів?
— Так, я все підготую. Можете не хвилюватися: його ніхто не зможе посадити, я за це ручаюся.
— Хоч ти мене не підведи, — і завершивши розмову поїхав до дому.
