Раді Вас бачити!

Ліфт без кнопок сам спустив чоловіка на потрібний поверх. Відчинилися двері, і те, що відкрилося погляду Віктора, його сильно здивувало. Перед ним на кріслі сиділа його колишня в червоному напів прозорому пеньюарі. І єдине, що справді прикривало її голу шкіру, — це тонкі трусики й панчохи, повністю чорні. У неї було коротке чорне каре й яскравий макіяж. Навіть у напівтемряві, яка панувала в цій кімнаті, було помітні червоні вуста. Можливо, на іншій жінці це виглядало б вульгарно, але не на цій. Ще коли Віктор уперше познайомився з нею, то подумав, що боги створювали її саме так, щоб вона спокушала всіх чоловіків, навіть не стараючись.

Помітивши увагу чоловіка, дівчина неквапливо переставила ногу на ногу. Так, щоб зі сторони Віктора було видно її чорні трусики, які контрастували з червоним пеньюаром. Нарешті змусивши себе відірвати погляд від дівчини, він промовив:

— Де твій план?

— Який ти грубий. Ні тобі привітальних обіймів, ні тобі хоча б «привіт». Черствий, як сухар, тільки робота й цікавить. — вона оперлася об підлокітник однією рукою й оцінювально поглянула на чоловіка. — Ну що ж, форми ти справді не втратив. Та й симпатичне личко стало більш мужнім і серйозним. — і закусила нижню губу.

— Я сюди приїхав тільки з однієї причини. Якщо ти вже відмовляєшся, то далі слухати твою єресь не збираюся. — і, розвернувшись, натиснув на кнопку ліфта, та вона була неактивна.

Враз його обняли зі спини. Він поглянув на жіночі долоні, які нахабно почали рухатися по його грудях. Потім почали спускатися нижче, уже збиралися полізти під футболку, та їх перехопили.

— Не думаєш, що ти поводишся не так, як та, що сама була ініціатором розриву? Саме ти влаштувала істерику й назвала мене холодною скотиною.

Дівчина притислася своїми невеликими грудьми до спини чоловіка, насолоджуючись забутою близькістю й пришвидшеним серцебиттям.

— Я ж думала, що ти повернешся до мене сам. Чекала, коли ти прийдеш, упадеш до моїх ніг і почнеш випрошувати прощення. А ти все кинув і навіть через пів року одружився. Та й ти був справді холодним скрізь, окрім ліжка. Мені вже набридло спілкуватися з беземоційним тобою. Ось і вирішила тебе струснути. Звісно, я бачила, як ти одну за одною кидав дівчат: то моделей, акторок, співачок, дочок поважних партнерів. Та я не хвилювалася, бо вони тебе не могли втримати. Я не могла навіть здогадуватися, що ти знайдеш собі рудоволосу лярву й полишиш мене без огляду, одружившись.

— Якщо ти не забула, я досі одружений, і відштовхнув руки від себе, різко розвернувшись до дівчини обличчям. Вона не злякалася, а навпаки, ще більше пригорнулася до чоловічих грудей.

— Те, що бачила останнім часом у газетах, говорить про зовсім інше. Якщо ти готовий знищити репутацію цієї жінки своїми відкритими зрадами, означає одне: вона так само за ці довгі три роки не змогла посунути твою роботу з рейтингу важливості. А так як повертається той старий Віктор, у якого я й закохалася, я зрозуміла, що в мене ще є шанс. І тепер я не хочу його так просто втрачати.

— Не розумію, чому ти вирішила, що якщо в моєї законної дружини немає шансів, то в тебе вони є.

— Бо я знаю твої слабкості, Вікторе.

Він перехопив жіночі руки, які знову почали мандрувати по його тілу. Піднявши їх над головою дівчини, почав крокувати до стіни, змушуючи її відступати. Вона й не пручалася своїми блакитними очима не зводила погляду з чоловіка, поки він із кожним кроком говорив:

— Я досі одружений, і твої здогадки — марна трата часу. Те, що постили в ЗМІ, може бути звичайними вигатками журналістів.

Із силою пригвоздивши тіло дівчини до стіни, вона задоволено випустила стогін і, прикривши очі, потягнулася до нього губами. Він спочатку нахилився, але зупинився, щоб дивитися їй прямо в очі:

— Де документи?

Вона видала розчарований зітханя і, відкривши очі, вирвала свої руки, потираючи лікті.

— Можеш говорити що завгодно, але я на фото бачила, який ти там був. І це був справжній Віктор, якого я знаю. Непохитний, владний, той, який не відмовиться від жіночих обіймів. Такий ти на фотографіях. — і, обійшовши його, вона попрямувала до свого робочого столу з великою кількістю моніторів. Узявши папку, простягнула чоловікові та додала: — І як ти собі це пояснюєш, мене зовсім не цікавить. Головне, я побачила на власні очі.

Він узяв папку, пробіг очима по тексту й відповів:

— Яку суму ти хочеш?

— Я не жартувала. Хочу працювати з тобою разом на тривалий час.

Він підняв брову в знак нерозуміння.

— Бо те, що в цій ясній голові, — і вона тицьнула вказівним пальчиком із червоним манікюром у лоб чоловіка, — принесе мені набагато більше задоволення, ніж я можу собі уявити.

Він нахмурився, вона ж розсміялася на таку його реакцію. Він був першим і єдиним чоловіком, який запросто йшов проти її шарму. І саме це підкуповувало, що він не дивився нікуди, окрім її очей. Тоді як інші просто не зводили б своїх хтивих поглядів із її спокусливих форм.

— Я не збираюся задовольняти твоє ненаситне лібідо. — і, відійшовши на два кроки назад, додав: — Користуйся тими, що на складі.

— Їх замало, — кровожерливо посміхнулася й пішла за свій стіл. — Та я маю на увазі жадібність до грошей. Якщо я назову будь-яку суму зараз, то прогадаю велику частку, яку зможу заробити, якщо буду з тобою співпрацювати. — опершись ліктями об стіл, вона поклала голову на руки. — Ну що, домовилися?

Поглянувши на документи, які він тримав, і зваживши всі «за» й «проти», він промовив, повернувшись спиною до неї, і пішов неквапливо до ліфта:

— Чекай на Карі з документами.

Вона почула те, що хотіла, задоволено натиснула кнопку, щоб відчинився ліфт. І коли двері почали зачинятися, вона махнула вслід Вікторові й сказала:

— Буду з величезним задоволенням чекати.

Коли залишився наодинці, він важко промасажував свої віски. Голова почала гудіти й неприємно пульсувати. Ця жінка виснажувала його, як справжній вампір, тільки от її майстерність була надто гарною, щоб просто так відмовитися. Коли ліфт повернув його до складу, його знову зустрів Шакал. Той, опершись об колону, чекав, коли Віктор вийде з ліфта. Впевнившись, що двері закрилися й шатену нікуди діватися, наблизився й погрозливо заговорив:

— Ну що, розважився? — із невдоволенням дивився прямо в бурштинові очі.

— Мало схоже це на розваги, — відповів Віктор і пішов у напрямку виходу. Витримати ще одну занозу в нього не було сил, та й бажання.

— Ти все-таки вирішив піти на співпрацю з нею? — не відступаючи, ішов услід Шакал. Інші двоє припинили гру й, навостривши вуха, слухали розмову.

— Що ти від мене хочеш? — не витримавши, Віктор аж розвернувся до хлопця.

— Ти ж її кинув, чому повернувся за першим її покликом? — не відступав чоловік.

— Та Боже, що сьогодні за важкий день, — і пішов далі до виходу, промовивши: — Якщо вважаєш Павука своєю, то краще старайся, а то вона незадоволена тільки тобою.

І, вийшовши, уже почув у спину:

— Та ти що, вважаєш себе кращим за всіх? А виродок?

Та йому вже не відповіли.

— Не знав, що ти такий ревнивий, — оживився один із хлопців, які далі сиділи на дивані.

— А от для мене це не новина, — інший долучився до розмови.

— Заткнулися! — розпсихувався брюнет і пішов зі складу подалі від них.

Віктор сів за кермо й рушив на машині до своєї роботи. 

«Минуле повернулося, але серце Віктора вже належить іншій. Колишня намагається втримати його чарами.

 Додавайте книгу в бібліотеку та ставте сердечка, щоб швидше дізнатися, чи зможе любов перемогти спокуси й інтриги!»