Раді Вас бачити!

День минув, наче в тумані. Леона ніяк не могла зібратися з думками, усе крутилося довкола неочікуваної зустрічі, яку організували батьки. Вона вже піднялася зі свого місця, щоб піти на обід, коли з пакунками з'явився Алекс. Леона важко опустилася назад у крісло. Їй було життєво необхідно вийти на свіже повітря, але зізнатися про це вголос вона не хотіла.

— Сьогодні всі важливі питання закриті. Можете сказати, куди збираєтеся? Для вечірки потрібен якийсь певний образ?

— Мої батьки запросили. Про вечір я не знаю ні тематики, ні причини цієї зустрічі, тільки час та адресу, — і потикала в своєму телефоні і показала Алексу. Брюнет почухав підборіддя та промовив:

— Це, напевно, на честь відкриття нового магазину вин? — вона поглянула на нього й беземоційно підсумувала:

— Можливо…

— Просто це вже як тиждень новина: ваш батько, який довго тільки те і робив, що скуповував ексклюзивне вино партіями. І ось він вирішив відкрити власний магазин. Встановив умову, що там можна буде щось придбати лише після вступу до його особистого клубу. В колі колекціонерів вже який день справжній ажіотаж.

— Зрозуміло…

— Тоді я передам стилістам тематику, і вони підберуть усе найкраще для вас.

— Ага.

— Я вас залишу, щоб усе правильно передати і організувати, а ви їжте.

— Стривай. Мені потрібно, щоб наряд був із рукавицями, — брюнет перевів погляд на перебинтовану руку й розуміюче махнув головою.

Поки Леона не зацікавлено ковирялася в їжі, прийшли стилісти. Вони принесли темно-бордове плаття з чорними рукавицями та туфлями на високих підборах у тон. Рудоволоса одразу піднялася й пішла до спеціалістів, щоб приміряти й почути вердикт.

— Все дуже гарно підходить, та ви, пані Леоно, начебто схудли. І так тонка талія стала ще тоншою. Доведеться швидко підшити плаття, щоб воно ідеально лягло на вас, — невдоволено цокнула жінка, якій було за сорок. Вона була чудовим спеціалістом, якого Леона змогла переманити у свою компанію, але мовчати ця жінка не звикла. Так як їхня начальниця не мала бажання сперечатися чи ставити когось у рамки, спокійно відповіла:

— Добре, робіть усе необхідне, додайте прикраси від наших рекламодавців. Прийду, щоб переодягнутися й підготувати образ після фей.

Залишившись сама, Леона глянула у дзеркало й провела рукою по справді худій фігурі. Під очима виднілися темні синці від недосипів.

— Коли я востаннє була в спа-салоні? Чи навіть так: коли я нормально відпочивала? — озвучила свої думки вона й попрямувала до іншого відділу, де готували моделей до фотосесій. Там її мали підготувати до цього несподіваного й небажаного заходу.

***

Віктор втомлено протер своє лице. Без Світлани і Діми на його плечі впало надто багато об'єму роботи. Який він хоч і зміг виконати за день, та це було набагато важче й довше, ніж розраховував із самого початку він сам. Підвівшись за півгодини до назначеного часу зустрічі із дружиною, підійшов до дзеркала. Втомлений, сорочка пом'ялася від постійного сидіння. Не найкращий вигляд, у якому він збирався зустріти Леону і піти на святкову зустріч.

Зняв усе із себе, переодягнув у запасний свій костюм, який завжди висить у його шафі в офісі на такі випадки. Тепер він був у чистому, ідеально випрасуваному чорному костюмі та чорній сорочці. Вже потягнувся вдягнути краватку, та в останній момент передумав і розстібнув дві верхніх ґудзики сорочки.

Вийшов із офісу, в першу чергу заїхав у барбершоп, який був по дорозі. Там йому за додаткову доплату виконали все дуже швидко і поза чергою. Заїхав до себе, щоб змінити машину на спорткар Ferrari SF90 Stradale червоного кольору. І хоч залишилося 10 хвилин до шостої, шатен, тільки після того як став задоволений своєю підготовкою, поїхав до офісу дружини. Припаркував машину, неквапливо її заблокував на замок та попрямував до входу.

Його зустрів хмурий Алекс, який, тільки-но побачивши Віктора, пішов його перестріти. Урівнявшись, він перегородив дорогу до будівлі своєї начальниці. Від цієї поведінки Віктор нахмурився, зробив крок убік, та його зупинили, виставивши руку перед ним, таким чином не давали пройти далі. Вже не витримавши, шатен вирішив уточнити:

— І що це може означати? — Алекс знову став так, щоб перегородити всім своїм тілом шлях.

— Те, що можете їхати вперед до призначеного місця, а я відвезу пані Леону сам.

— Це так вона вирішила? — одна брова піднялася вгору. Поза Віктора була максимально розслаблена, тоді як чоловік навпроти був явно напружений.

— Ні, це я посмів вирішити так. І беру повну відповідальність за це правильне рішення.

— І чого б це ти вирішив, що маєш право на це? Вирішувати за свою начальницю: ти не думаєш, що це занадто багато для такого штатного співробітника, як ти?

— Я не сліпий і вмію читати. Від понеділка вся жовта преса гуде, що ви завели коханку. Я не говорив пані Леоні та скажу вам: не вмішуйте її у ваш брудний спосіб життя.

— Там пишуть і про вампірів, які вбивають скот, ти і цьому віриш?

— В нісенітниці я не вірю, але от те, що пишуть про вас, дуже правдоподібно. Та й диму без вогню не буває. Пані Леоні при вході на свято краще не попадатися з вами разом на очі ЗМІ, це нашкодить її бездоганній репутації. Вона сьогодні й так була весь день виснажена, нічого її ще більше перевантажувати, — враз його перервав рингтон на телефоні Віктора. Взявши слухавку, не зводячи погляд із наглого брюнета, який не планував давати дорогу. В слухавці гримнула Леона:

— Ти де? Вже 18:00, а тебе все немає?

— Не повіриш, стою на вулиці перед вхідними дверима.

— І чого ти там стоїш? — вона нервово глянула на перукаря, який із-за того, що квапився, смикнув їй пасмо волосся. Той враз почав вибачатися, та вона лише махнула рукою, щоб тему закрито.

— Бо не пройшов твоєї фірми фейс-айді на вході.

— Про що ти взагалі таке говориш? В нас немає часу на твої жарти. Я зараз швидко закінчу і біжу до тебе. Стій там, якщо не хочеш підніматися, — і вона роздратовано кинула слухавку, а шатен додав:

— Ну, не те щоб я не хотів, — і, склавши руки в кармани, став чекати.

— Чого ви не йдете? Я ж сказав, що сам відвезу пані Леону.

— Мужик, досить тріпати мої нерви. Сьогодні я зовсім не в настрої вислуховувати чужі безглузді речення.

— Ви хам і точно не достойні її, тому йдіть до своєї любовниці і живіть щасливо. Дайте волю для Леони.

— А то що? — хмикнув на емоційну репліку охоронця Віктор.

— Бо ви можете пожалкувати, якщо цього не зробите, — якраз до них на вулицю вийшла дівчина, про яку вони говорили.

— Чого б це мій чоловік повинен пожалкувати? І чого ти тримаєш його на вулиці? — невдоволено вона зиркнула на брюнета в очікуванні відповіді. Обоє чоловіків пройшлися по її прекрасному наряді. Елегантно, зі смаком: все виглядало на вищому рівні. — Алекс, чому мовчиш? — та відповів їй Віктор, який задоволено розтягнувся в напівпосмішці.

— Бо він не хоче говорити саме тобі те, що наважився сказати тільки що, — брюнет, нахмурившись, поглянув на Леону та все-таки озвучив причину.

— Я говорив, що вас сам відвезу, бо там будуть чекати журналісти, якщо вас побачать разом, то вчиниться грандіозний скандал.

— Боже, що за самовольство? Ми подружня пара, звісно, ми повинні поїхати разом, про що взагалі йде розмова?

— Але в газетах зараз активно обговорюють, що ваш чоловік має коханку. І що він вернувся до свого розпутного стилю життя…

— Алекс, припини, — серйозно вона поглянула на надто емоційного її секретаря.

— Та я ж ваша права рука, ви повинні повірити мені, що краще не суватися на те святкування в підруки із ним, — і тицьнув у сторону шатена, який не змінив свою розслаблену позу, тільки посмішка ставала дедалі хижою. — Якщо ви так появитеся, вас там з'їдять на місці.

— Ти що знущаєшся? Я що, 18-річна дівчинка, яка вперше буває на таких заходах? Кожен раз ЗМІ знаходять нову причину мене вкусити. Сьогодні буде про нісенітниці щодо Віктора, а завтра придумають щось подібне про мене.

— Але тоді я не буду біля вас, а мені потрібно бути, щоб я зміг захистити, — не вгамовувався брюнет.

— Все, Алексе, від завтра я відправляю тебе на вимушену відпустку. Ти знову втрачаєш допустимі межі. Подумай цей місяць, чи ти зможеш припинити робити дії, які зовсім виходять із зони твоєї відповідальності, — брюнет зробив крок до Леони.

— Але ж я хочу як краще, — тут вже втрутився в їхню розмову Віктор, заступивши Алекса так, щоб він навіть не міг через нього побачити його дружину.

— Думаю, ти все почув, що тобі сказала твоя начальниця. Відпочинь та прочисти голову, може, і залишишся тут працювати, а може, тебе так і звільнять, — і, взявши рудоволосу під руку, повів у сторону припаркованої феррарі.

— Припини, Вікторе, я не бажаю знову це слухати від вас обох.

Ось так чоловік допоміг сісти на переднє сидіння, поки брюнет так і стояв при вході до фірми. Він все не міг повірити, що те, що він почув, правда. Як тільки шатен сів на водійське сидіння та закрив за собою двері, промовив:

— Так буде краще. Хай цей місяць відпочине і переварить все, що натворив, а потім наша помста закінчиться. І він може спокійно вернутися на своє робоче місце.

— Надіюся, що так і буде.

— Що змушує сумніватися досі?

— Бо я не впевнена, що це запрошення раптове від моїх батьків не є результатом тих твоїх перших кроків до скандалу. Не може бути таке співпадіння, що ти лише запустив слухи, і враз мої батьки, які весь місяць начебто забули про моє існування, різко про нього згадали. Та й ще покликали на таке святкування, яке мій батько довго організовував. Так як до цього за ними я такого не помічала, це означає одне: вони хочуть показати всім своїм партнерам та конкурентам, що це все слухи і не більше.

— Нам навіть краще. Сьогодні і надалі ми будемо грати прекрасну подружню пару, до поки я не признаюся якомусь журналісту, що кохаю іншу. Тоді буде найбільший і найякісніший ефект. Їхні напищені лиця враз витягнуться від невдоволення і роздратування. Нам стане легше, і ми знову щасливо заживемо.

— Я не впевнена, що до щасливо заживемо, та ефект від твоєї затії видасть гаму емоцій не тільки моїх батьків, а й нашого оточення довкола нас. Ти не хвилюєшся за свій авторитет і бренд? Все ж це буде великою плямою на твоїй репутації…

— Не хвилюйся, повір, ця гра варта свічок.

✴️«Їхній план — зіграти роль і зруйнувати чужі маски. Та чи не стане ця гра плямою на їхньому власному житті? Додавайте книгу в бібліотеку та ставте сердечка, щоб швидше дізнатися продовження!»