Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Світлана чемно розстелила ліжко й сіла на його край, не знаючи, що робити далі. Надворі вже ніч: піти до складу влаштувати перевірку неможливо. Спати не хотілося, мабуть, через те, що вона дрімала всю дорогу в пікапі. Саме тоді в пам'яті спливло, як вона спала на плечі чоловіка. Щоки знову залилися рум'янцем, вона стиснула руки. Вже хотіла встати й піти надвір подихати свіжим повітрям, як саме в цей момент із ванної вийшов Діма. Обмотаний рушником навколо пояса, поголений і задоволений. Після гарячої води від його розчервонілої шкіри, аж пара йшла.
Блондинка завмерла, наче боялася поворухнутися. Її погляд ковзнув по його тілу: від шиї вниз, м'язи грудей, прес, повторюючи шлях крапель, які ще не встигли висохнути. І хоч Діма не був качком, та його тіло мало спортивну форму. По обличчю дівчини, навіть крізь косметику, було видно: вона почервоніла, як помідор. Світловолосий підняв брову на її таку поведінку й, звісно, не збирався мовчати:
— Ти що, вперше бачиш напівоголене чоловіче тіло, що така бурна реакція?
Вона закліпала, наче згадала, що треба це робити.
— Ем… начебто ні, — відвернувшись, почала пояснювати: — У журналах бачила чоловіків, навіть повністю голих. А ще були відео… — і завмерла, зрозумівши, що сказала зайве.
— Охо-хо, то ти в нас пустунка, яка дивиться порнографію? — він хмикнув.
Відразу дівчина різко підвелася:
— Я теж піду в душ, — і швидко, з гуркотом, зачинила двері.
— Рушники всі мокрі, я ними різні частини тіла витираю, так що… — проговорив їй услід Діма й із насолодою побачив, як вона, вже не стривожена, а зла, відчинила двері.
— Жартую, — додав він, і двері знову грюкнули. Відразу чоловічий сміх наповнив кімнату.
***
Ось так вони вже сиділи за сервірованим столом у себе на кухні. Леона все не могла збагнути, як у Віктора вийшло відтворити картинку з книги? Це м'ясо в тарілці: таке саме, що на ілюстрації. Та ж подача, той же розріз, що і в кулінарній книзі, яка залишилася відкрита біля плити.
— Ну що, все ще не наважуєшся спробувати? — поцікавився шатен.
— Як тобі це вдалося?
— Все просто: підсмажив мариноване м'ясо потрібний час при необхідній температурі. Додав салат, заправлений соусом, який підходить до цієї страви. І попри інцидент, — відмітив, як рудоволоса напружилася, й розтягнувся в посмішці, — що стався з нами, чи краще сказати, не стався…
Невитримавши вона перебила його:
— Я не про це. Ой, добре, — і, відрізавши шматок, засунула в рот, відчула, як швидко розповсюджується смак, який зазвичай вона зустрічала тільки в ресторанних біфштексах. Тим часом чоловік уже наливав їй вино.
— Ну що, краще, ніж очікувала? — запитав він, поставивши пляшку на стіл.
— І справді, це найсмачніше з того, що ти готував, — і помітила, що він собі в бакал наливає воду. — А ти що, вино не будеш?
— Я вже п'яний… — і вона різко перебила:
— Не говори ці дешеві пікаперські штуки, я їх точно не витримаю. — Віктор, посміхнувшись, продовжив:
— Бо до цього випив віскі в кабінеті, поки говорив із Карі. — Леоні стало зовсім ніяково, тому вирішила різко змінити тему.
— То ми вже розпочали наш план помсти? — і новий шматочок відрізаного м'яса відправила собі до рота.
— Ну, можна й так вважати… — він також неквапливо насолоджувався стравою, яку приготував сам, бо дружина не доєдналася до справи майже до самого кінця.
— Ми справді привернули увагу й розвінчали статті, які ти сам і запустив, — промочила горло вином Леона.
— Не зовсім розвінчали. Нашим танцем ми просто додали інші чутки, чим збільшили інтерес до наших персон. Тепер моя поява з «коханкою» на публіці призведе до більшого фурору. Тому можемо сміливо подякувати твоєму батьку й його винному магазину, який став жертвою для нашого плану, — і розтягнувся в хижій посмішці. Леона не поділяла Вікторової впевненості в цій справі, тому вирішила поділитися своїми роздумами:
— Думаю, чим складніший план, тим легше зробити помилку, яка призведе до краху.
— Це правда, але хвилюватися потрібно, якщо це єдиний план. А в мене їх достатньо, щоб у разі надзвичайних випадків змінити і перейти до другого варіанту, — чоловік залишив прибори, поставив лікті на стіл, склав руки в замок і впевнено поглянув в очі дружині, яка насолоджувалася вином. — Скажи краще, ти з кимось до мене зустрічалася? — від неочікуваності вона аж поперхнулася, та вчасно ковтнувши, подивилася здивовано на шатена, який просто чекав від неї відповіді:
— До чого взагалі це питання?
— Щоб я знав, наскільки ти гарно орієнтуєшся в таких справах.
— Ну, я зустрічалася з декількома. Хоча ці стосунки недовго існували, тому не знаю, чи правильно їх рахувати, — на неї поглянули бурштинові очі, та коли вона знову перевела на чоловіка погляд, він уже меланхолічно почав нарізати та класти до рота свій біфштекс. Пауза тривала до того, поки він не доїв свою порцію. Піднявся та поставив пусту миску туди, де вже лежало ще багато чого, що залишилося після самого приготування. Він, так і стоявши не повертаючись, промовив:
— Зрозуміло, тоді ти досвідчена в цій справі. Мені нічого хвилюватися у нічному клубі ти зможеш гарно себе проявити, як моя коханка.
— Ну, я не була б така впевнена на твоєму місці. Відносини із попередніми чоловіками я охарактеризую, як специфічні, більше ніж романтичні. Що до нічного клубу, то я такі заклади не відвідувала. — Вона помітила, що Віктор надто уважно слухає, стало цікаво, чому він так гостро реагує на те, що вона говорить. До неї нарешті повернувся чоловік лицем, оперся об стільницю сідницями та склав руки на грудях.
— Як ти тоді із колишніми познайомилася, якщо не ходила в нічні клуби?
— Ну, з двома я познайомилася ще в університеті. Решта — це інші претенденти на статус мого чоловіка, із ними мене познайомили мої батьки.
— Із всіма ти недовго спілкувалася, правильно розумію?
— Ну, можна і так сказати. Хоча один був надто настирний, після нього я й почала відсікати всіх, як тільки помічала в них надмірний інтерес до мене. Попри мою відмову протягом двох років він надокучав своїми залицяннями. Навіть організував наше весілля й уже запрошував гостей. Надіслав мені весільну сукню з фатою за моїми розмірами, які я досі не знаю, хто йому дав. Подумав, що я не відмовлюся в останній момент.
— А що ти? — вже із зацікавленістю перепитав він.
— Я просто не прийшла.
— Тобто все було організовано і влаштовано, тільки чекали на тебе, а ти не пішла.
— Ага, я його попереджала, та мене ніхто не слухав. Я того дня поїхала на виставку одного відомого колекціонера старовинних прикрас. Там мене ЗМІ обступили відразу, як я вийшла із машини. Тоді ще пів року обговорювали це. Дивно, що ти не чув.
— Я не мав часу слухати різні скандали та слухи, тим паче що я деякий час після армії жив у Німеччині у свого дядька. Там працював на одній із філій батькової фірми, тому міг цей скандал пропустити.
— Отже, навіть якщо і вважати цих всіх моїм досвідом, то він не надто різноманітний.
— Що ж, ми це виправимо, — самовпевнено посміхнувся шатен, вже почав йти в напрямку дружини, як вона різко піднялася із свого місця, не дивлячись на нього промовила:
— Дякую за вечерю і на добраніч, — швидко зникла, знову заховавшись за дверима кімнати. Стоїло Віктору, її спровокувати, вона знову відступила та ховалася, називаючи різні безглузді причини.
— Ну хіба ти не миле лякливе зайченя, — пішов у спортзал, щоб зігнати той тиск напруги, який вирував в його тілі. Зупинившись біля її дверей на маленький проміжок часу, поглянув на них. Потім продовжив шлях та вже із хижим оскалом промовив: — Ти вже давно в мені провокуєш не тільки бажання.
