Раді Вас бачити!

Сьогодні у Леони довгоочікуване свято: вона нарешті вільна у пересуванні й у виборі взуття. Саме тому одягнула свої улюблені червоні туфлі на шпильках, і їхнє цокання лунало по офісу. На її столі ще залишалася купа документів, які потрібно було переглянути й подати на доопрацювання за потреби. Та все вона залишила на місці, взяла чорний піджак і вийшла з кабінету.

Щойно Леона зачинила за собою двері, до неї підбіг один зі співробітників, який явно ще не збирався додому:

— У нас виникло екстрене питання щодо колекції для завтрашньої ранкової фотосесії…

Леона лише махнула рукою, не зупиняючи кроку в напрямку ліфта, й строго відрубала:

— Не зараз.

Власниця цього агентства глянула на циферблат телефону й відразу прискорила ходу. Та співробітник не збирався так легко здаватися й, йдучи за нею, наполягав:

— Але ж це важливо!

Леона натиснула кнопку виклику ліфта й, не відриваючи погляду від цифр, що плавно змінювалися, прохолодно відповіла:

— Все постійно важливо. Але зараз у мене немає часу. Робочі години закінчилися, і сьогодні я йду з роботи за нормальним графіком. Маю сумніви, що проблеми виникли саме зараз, адже до цієї фотосесії готувалися вже місяць. Якщо ви справді думаєте, що не можете вирішити питання й завтра можуть виникнути критичні проблеми через вашу безвідповідальність — зверніться до старшого менеджера. Хай теж долучиться.

Зайшовши до порожнього ліфта, вона кинула останній погляд на завмерлого співробітника й додала:

— Або я найму когось більш кваліфікованого замість вас.

Як тільки двері зачинилися, чоловік скривлено процідив:

— Справжня сука, а не демонеса… — і, стискаючи зуби, пішов робити все можливе, щоб вирішити проблему.

Вийшовши на підземну парковку, Леону неприємно вдарила сирість і запах плісняви.

— Тц… треба буде й із цим розібратися, — пробурмотіла вона, клацаючи замками чорної Audi A6.

Різко сівши за кермо, вона поставила на пасажирське сидіння свою червону сумку.

— Що за божевільний день? Чи це я просто надто переживаю… — озвучила вголос свої думки Леона, заводячи машину й спрямовуючи її додому.

У квартирі її вже чекав Віктор, який сидів за ноутбуком у залі. Побачивши дружину, він закрив прилад, втомлено потер очі, піднявся й підійшов до неї. Забравши піджак, повісив його на вішалку, поки вона роззувалася й кидала вже нелюбі туфлі в куток, наче караючи їх. Шатен хмикнув:

— Ну що, бачу, ти вже впевнено ходиш на високих підборах.

Леона вирівнялася, пішла до холодильника й, спершу утамувавши спрагу свіжовичавленим апельсиновим соком, лише потім відповіла, ігноруючи його зауваження:

— Як і домовлялися, можемо збиратися. Я навіть встигла забрати перуку, яку замовила.

Віктор глянув на неї з німим запитанням, і дружина лише фиркнула:

— Ну звісно, я все передбачливо оформила під іншим ім’ям і в місці, яке ніхто, окрім мене, не знає. Це моя нова адреса, куди переїде агентство, коли почнеться справжній кіпіш, — Леона покрутила червону сумку, що виглядала як звичайна дамська — невелика, але здатна приховати будь-що. Розстібнувши її, вона дістала перуку.

— Що ж, добре, що ти все продумала. І вітаю з купівлею нової будівлі. Раз у нас усе готово, тоді нічого тягнути. Пішли передягатися, — сказав Віктор, і вони розійшлися по кімнатах.

У душі Леона повторно дивилася інструкцію, як правильно одягати й закріплювати перуку, щоб вона трималася міцно. Вимучившись перед дзеркалом, вже оцінювала новий образ: тепер була платиновою блондинкою з карими очима. Наступним не менш простим кроком став макіяж. Намагалася зробити його зовсім не типовим для себе вона потратила багато часу. Після кількох невдалих спроб все змила, залишивши лише нарощені вії, намальовані сріблясті стрілки й темно-коричневу помаду на губах. Поглянувши в дзеркало, задоволено хитнула головою й пішла в гардеробну.

Одягнувши мереживну білу білизну, тілесні панчохи й чорне плаття, що ледь прикривало стегна, Леона довго боролася із замком на спині.

— Вікторе, мені потрібна твоя допомога! — покликала вона.

У дверях з’явився напіводягнений шатен. Окинувши її поглядом, він аж присвиснув:

— Ох нічого собі, дуже гаряче вийшло, — напівусміхнувся та швидко допоміг застібнути замок.

Дружина невдоволено парирувала:

— Ти ж казав, щоб я привертала увагу. Думаю, виконала всі умови. То чому ти ще не готовий?

— Обговорював деякі нюанси з Карі. Він за кілька хвилин приїде й зайде через вікно, тому не лякайся.

— А як він підніметься на наш поверх? — насторожено запитала Леона.

— У нього свої хитрощі. Не хвилюйся, Карі активно займається альпінізмом, висоти не боїться. Залізе через аварійний вихід, — кинув Віктор і повернувся до своєї кімнати.

Він швидко переглянув гардероб, вибрав чорну сорочку, накинув її, узяв улюблений годинник із рідкісної колекції, попшикався парфумами й вийшов до зали. Там його вже чекала блондинка на золотистих підборах із металевою застібкою у формі двох сердець — образ, зовсім не схожий на той строгий стиль, до якого він звик у Леони.

Віктор уже хотів щось сказати, коли з коридорного вікна почувся шум. У приміщення спритно заліз біловолосий гість, кинув сумку з плеча й, важко видихнувши, вибрався сам.

— Фух, твої секрети зведуть мене до могили… — пробурмотів Карі, піднявши погляд. Його очі одразу почали уважно вивчати двох, хто завмер від несподіваної його появи, а потім зосередилися на Леоні. Та Віктор різко став перед ним, перекривши вид.

— Одягайся й йди до кімнати Леони. Не смій чіпати нічого своїми брудними руками. Інакше я їх тобі вкорочу, або твій борг зросте з кожною деталлю, яку вона помітить.

— Та я ж повинен робити вигляд, що це вона! — виправдовувався гість, розстібаючи сумку й витягуючи перуку та жіночі речі.

— Так, але не втручайся в її особистий простір. Менше часу проводь у спальні, більше в залі чи кабінеті. Леона найчастіше сиділа там, коли ще мала фіксатори на коліні.

Помахавши рукою, Віктор і Леона вийшли з квартири.

— Ох, як же важко з ним… І чому саме цей безжалісний монстр подав мені тоді руку допомоги? Знав би про наслідки, краще продав би власні органи, — пробурмотів гість, поправивши рижоволосу перуку й рушив до кімнати.

«Їхні маски вже надягнуті. Чи витримає Леона роль, яку їй доведеться грати, і чи не зруйнує Карі їхній план? Додавайте книгу в бібліотеку та ставте сердечка, щоб швидше прочитати продовження!»