Раді Вас бачити!

Глава 25. Нове життя та солодкий полон

Біля величної вілли Уотсонів панувало незвичне пожвавлення. Оскар приїхав не один — його супроводжував поранений, але незламний Ілтон, а поруч із ними були Аріель, Брітні, Роззі з Саймоном та Лінкольн. Алекса, побачивши сина, спочатку не повірила своїм очам — вона вважала його загиблим, але тепер, бачачи його живим, не могла стримати сліз полегшення.

Оскар поспішив розповісти дружині всю історію: про те, на що пішов Ілтон заради кохання, і про жахіття, які пережили Аріель та Роззі у полоні Шона. Алекса, спостерігаючи, як Ілтон ніжно обіймає Аріель за талію, відчула неймовірну спорідненість із цією дівчиною. Історія Роззі викликала у неї сироти по шкірі, адже Алекса сама колись пережила насильство від першого чоловіка, через що втекла разом із Амандою. Саме тоді вона зустріла Оскара, який теж тікав від минулого; вони стали сім'єю, виховали Ілтона та Дженну, а згодом на світ з'явилася Брітні.

Алекса гостинно запропонувала Аріель окрему кімнату, а Роззі та Саймону — іншу, щоб вони могли нарешті почуватися в безпеці. Вона була глибоко обурена вчинком батьків дівчат, які видали Роззі за монстра. Оскар, сповнений рішучості, вирішив пізніше поїхати до їхніх батьків, щоб висловити все, що про них думає. Поки Лінкольн за наказом брата збирав своїх людей для охорони вілли, Оскар готувався до фінальної зустрічі з Шоном, щоб покінчити з ним так само, як колись із його батьком, і водночас шукав Дженну, сподіваючись, що вона не потрапила до рук ворога.

Поки Ілтон показував Аріель їхній новий дім, атмосфера за обіднім столом напружилася. Аманда була зовсім не рада появі нової дівчини; від пекучих ревнощів до Ілтона вона ніби випадково пролила сік прямо на сукню Аріель. Ілтон розлютився, як поранений звір, і вигнав Аманду з-за столу. Алексі довелося вгамовувати юнака, обіцяючи серйозно поговорити з донькою.

На допомогу прийшла Брітні. Вона повела Аріель до гардеробу і знайшла для неї розкішну червону сукню, яка ідеально підкреслювала фігуру дівчини. Аріель була зворушена такою турботою; Брітні стала для неї не просто подругою, а справжньою сестрою. Коли Аріель одягла нове вбрання, вона виглядала неймовірно стрункою та сексуальною. Ілтон, зайшовши до кімнати, на мить втратив дар мови.

— Ти маєш чудовий вигляд, — прошепотів він, беручи її за руки, від чого Аріель сором’язливо почервоніла.

Він запропонував їй прогулянку садом своєї матері. Поки Роззі та Саймон насолоджувалися спокоєм у своїй кімнаті, Ілтон та Аріель гуляли серед квітів, намагаючись не думати про небезпеку, що залишилася позаду.

Раптом почуття спалахнули з новою силою. Ілтон почав пристрасно цілувати Аріель у шию, а потім швидко забрав її до своєї спальні. Притиснувши її до стіни, він запитав із хрипотою в голосі:

— Ти хочеш мене? Я можу забрати твою невинність відтепер і назавжди?

Аріель, пригонувшись до його плеча, відповіла:

— Я вже належу тобі... тепер ти можеш брати те, що твоє.

Червона сукня повільно впала на підлогу. Аріель обережно зняла з Ілтона футболку, намагаючись не зачепити рану на плечі. Коли вони опинилися в ліжку, Ілтон почав трепетно цілувати кожний міліметр її тіла, доводячи її до солодких стогонів. Коли настав момент істини, Аріель відчула різкий біль, але вона міцно притиснулася до його спини, благаючи не зупинятися.

Вони увійшли в єдиний ритм, насолоджуючись один одним, стаючи одним цілим. Після всього, лежачи в обіймах, Ілтон шепотів їй на вухо:

— Моя любов... ніхто нас не розлучить. Тепер ти повністю моя.

Аріель подивилася на нього з щасливою посмішкою:

— Я ні про що не шкодую. Відтепер ти — мій світ.

Цієї ночі вони скріпили своє кохання поцілунками, залишивши всі угоди та страхи в минулому.

Поки в будинку Уотсонів панувала крихка тиша, Брітні нарешті знайшла час для зустрічі з Джастіном — тим самим хлопцем, який ризикнув усім, щоб врятувати її з рук Мелісси. Їхні стосунки, що почалися серед хаосу та небезпеки, поступово переростали у щось серйозне. Сидячи в затишному кафе, Брітні, все ще приголомшена останніми подіями, ділилася з Джастіном усім, що пережила її родина. Вона розповідала про повернення Ілтона та про те, як важко їм було вирватися з лап Шона.

У вітальні вілли розгорталася інша драма. Алекса нарешті викликала Аманду на серйозну розмову, не в силах більше терпіти її ворожість.

— Як ти сміла так поводитися перед Аріель? — обурено вигукнула Алекса, згадуючи інцидент із пролитим соком. — Тепер вона член нашої сім'ї, подобається тобі це чи ні!

Аманда лише презирливо пирхнула:

— Мені не подобається все, що тут відбувається. Вона принесла в цей дім лише негатив! Навіть Ілтон ледь не загинув через неї та її проблеми!

— Досить! — обірвала її Алекса, відчуваючи, як гнів закипає в грудях. — Ти поводишся точнісінько як твій батько.

Ці слова подіяли на Аманду як удар струмом. Вона завмерла, вдивляючись у матір:

— Що? Батько живий? Ти ж казала, що його немає!

Алекса зрозуміла, що в емоціях проговорилася про таємницю, яку берегла роками. Вона намагалася приховати минуле, тікаючи від насильства колишнього чоловіка та шукаючи захисту в Оскара.

— Я збрехала... Твій батько живий, — сухо відповіла Алекса. — Але ти не поїдеш до нього. Він небезпечна людина.

Проте Аманда вже не слухала. Образа на матір за багаторічну брехню та ревнощі до Ілтона, якого Алекса, на її думку, любила більше, переповнили чашу терпіння.

— Не чіпай мене! — грубо крикнула дівчина, кинувшись до своєї кімнати. — Раз ти схвалюєш вибір Ілтона та цю Аріель, мені тут не місце!

Незважаючи на панічні вмовляння матері, Аманда швидко зібрала речі та вибігла з дому, грюкнувши дверима. Алекса, тремтячими руками, негайно набрала номер Оскара, благаючи його повернути доньку.

Але було вже запізно. Аманда, опинившись сама на вулиці в розпалі емоцій, стала легкою здобиччю. Люди Шона, які вели постійне стеження за віллою, перехопили її за кілька кварталів від дому.

Шон Джонсон, загнаний у кут після знищення свого бізнесу та поранення від рук Ілтона, зрозумів, що це його останній шанс. Викрадення Аманди давало йому важіль тиску на всю родину Уотсонів.

Він мав намір призначити Оскару фінальну зустріч. Шон не просто хотів помститися за смерть свого батька — він прагнув остаточно знищити Оскара, забравши в нього те, що той цінував понад усе: його дітей та спокій. Гра перейшла у фінальну стадію, де на кону стояло життя кожного члена родини.