Раді Вас бачити!

Глава 18. Гірка правда на уламках тиші

Алекса вела машину, наспівуючи під ніс мотив старої пісні. На задньому сидінні шаруділи паперові пакети, наповнені смаколиками та подарунками для її великої сім'ї. Вона любила їх усіх однаково міцно, без жодного поділу на «своїх» і «чужих». Хоча Ілтон і Дженна не були її біологічними дітьми, за роки шлюбу з Оскаром вона стала для них справжньою матір'ю, яка змінила їхнє життя, а народження Брітні лише остаточно закріпило цей сенс. Алекса вірила в Оскара: незважаючи на його похмуре минуле, вона знала його кодекс чести — він ніколи не скривдить слабкого чи невинного.

Вона вийшла з машини, навантажена покупками, і з радісною посмішкою увійшла в дім.

— Сім'я, ви де? Дивіться, що я купила! — весело вигукнула вона, проходячи у вітальню.

Але замість звичного дитячого сміху її зустріла важка, гнітюча тиша, яку розірвала Аманда. Вона вибігла назустріч матері, схрестивши руки на грудях, і злим, майже істеричним голосом випалила: — Мамо, Брітні знову викрали!

Пакети випали з рук Алекси. Скляна банка з джемом розбилася, забруднивши підлогу червоним, як кров, соком. У цей момент у вітальню увійшов Оскар разом із Дженною та Джастіном. Обличчя чоловіка було сірим від втоми та гніву.

— Оскаре, що відбувається? — Алекса закричала, її голос зірвався на істерику. — Наша донька знову в руках викрадачів! Її життя на волосині! Це вже втретє! Розкажи мені негайно, у що ти вплутався!

Оскар мовчки підійшов до дружини, взяв її тремтячі руки у свої та обережно усадив на диван. Дженна і Джастін сіли поруч, навіть Аманда притихла, відчуваючи серйозність моменту. Оскар глибоко вдихнув, його пальці міцно стиснули руки дружини, і він почав розповідь, яку приховував роками.

— Багато років тому я був одним із найсильніших кримінальних авторитетів у Чикаго, — почав він, дивлячись у порожнечу. — Я працював із небезпечними, але дуже багатими людьми, серед яких був і батько Шона Джонсона. Ми займалися контрабандою зброї, переплавляли дорогий нелегал через кордони. Це був брудний світ, Алекса.

Він замовк на мить, згадуючи той фатальний день.

— Я бачив, як батько Шона знущався зі своєї дружини. Спочатку я закривав на це очі, бо це була не моя справа. Але одного разу він замкнув її в підвалі на багато годин без їжі та води. Я не витримав. Я увірвався туди і застрелив його прямо на очах у маленького Шона. Я вивів ту жінку, дав їй гроші й наказав тікати, обіцяючи прикрити її.

Оскар здригнувся, його голос затремтів від болю.

— Дідусь Шон не пробачив мені. Він зробив те, про що я шкодуватиму вічно... він позбавив Ілтона і Дженну їхньої матері. Тоді я поклявся, що більше ніколи не повернуся до цього життя. Я втік, коли Ілтону було всього два роки, а Дженні не виповнилося й трьох місяців.

На очах Оскара з'явилися сльози, які він не намагався приховати.

— Саме тоді я зустрів тебе, Алексо. Ти і Аманда змінили мою долю. Я перестав бути тим чудовиськом, яким був раніше. Я намагався захистити Ілтона і Дженну від свого минулого, але боюся, що тепер мій син перейшов дорогу тому, хто став моїм заклятим ворогом. Шон Джонсон повернувся, щоб забрати Брітні та знищити нас усіх.

Алекса, вражена правдою, мовчки обняла чоловіка, притискаючи його голову до своїх грудей.

— Чому ти не розповів мені про це раніше, коханий? — прошепотіла вона крізь сльози.

— Бо я боявся за вас із Брітні, — відповів Оскар. — Коли ти завагітніла, я остаточно вирішив покінчити з криміналом. Я поклявся, що Ілтон не повторить моїх помилок молодості, але зараз він у смертельній небезпеці.

Навіть Аманда, почувши цю сповідь, відчула, як на очі накочуються сльози. Вона вперше побачила у своєму вітчимі не просто сувору людину з минулим, а батька, який пожертвував усім, щоб захистити свою нову сім'ю від привидів, яких він сам колись породив. У вітальні панувала тиша, але тепер це була не тиша страху, а тиша гіркого, але чесного єднання перед обличчям справжнього ворога.

Тиша у вітальні Уотсонів, яка щойно була заповнена щирою сповіддю Оскара, була розірвана різким, пронизливим звуком мобільного телефону Аманди. Дівчина здригнулася, дивлячись на екран, де висвітився невідомий номер. Вона натиснула «прийняти» і поставила на гучний зв’язок, відчуваючи, як серце в грудях починає калатати, наче загнаний звір.

— Алло? — тремтячим голосом запитала Аманда.

— Привіт, Амандо. Впізнала? — голос Мелісси на тому кінці дроту звучав солодко, але в цій солодкості відчувався присмак отрути. — Твоя маленька сестричка Брітні зараз у Шона. Вона плаче, їй страшно, і це тільки початок. Тепер ти, дорога, будеш мучитися так само, як колись мучилася я.

Аманда зблідла, відчуваючи на собі погляди всієї родини: Оскара, Алекси, Дженни та Джастіна. — Меліссо? За що? Що я тобі зробила? — вигукнула Аманда, вчепившись у спинку дивана.

Мелісса видала короткий, сухий сміх, який змусив усіх присутніх здригнутися. — Ти справді забула? Звісно, такі, як ти, не рахують розбиті серця. Два роки тому, Амандо. Ти пам’ятаєш Марка? Того хлопця, за якого я збиралася заміж? У нас було все сплановано, я кохала його більше за життя. Але тобі захотілося розважитися. Ти використала свою красу, свої маніпуляції та просто забрала його у мене. Ти зруйнувала мою віру в людей, ти забрала моє майбутнє.

Аманда застигла, згадуючи той епізод, який тоді здавався їй лише легкою перемогою та підтвердженням власної привабливості. Вона не знала, що за її егоїзм доведеться платити таку страшну ціну.

— Марк покинув мене заради тебе, а потім ти викинула його, як непотрібну іграшку, — продовжувала Мелісса, і її голос тепер тремтів від люті. — Я залишилася ні з чим. Тоді я заприсяглася, що знищу все, що тобі дороге. Коли Шон Джонсон шукав спосіб дістатися до Оскара, я зрозуміла — це мій шанс. Твоя сестра Брітні — це лише інструмент моєї помсти тобі. Я хочу, щоб ти відчула, як це — втрачати те, що любиш.

Алекса закрила обличчя руками, не в силах повірити, що інтриги її власної доньки стали причиною чергового викрадення Брітні. Оскар підвівся, його погляд був важким. Він зрозумів, що Шон і Мелісса уклали ідеальний союз: один мститься за батька, інша — за вкрадене кохання.

— Меліссо, послухай мене! — крикнув Оскар у телефон. — Відпусти Брітні. Аманда тут ні до чого, це наші з Шоном справи. Не будь чудовиськом.

— Пізно, Оскаре, — відрізала Мелісса. — Ми з Шоном тепер команда. Ви всі заплатите. А ти, Амандо... спостерігай, як руйнується твоя родина через твою ж пиху. Чао.

Дзвінок обірвався. У кімнаті запала мертва тиша. Аманда впала на стілець, закриваючи обличчя руками. Вона вперше зрозуміла, що її вчинки мають наслідки, які виходять далеко за межі її маленького світу.

— Отже, це все через мене? — прошепотіла вона крізь сльози.

Дженна подивилася на неї без жодного жалю.

— Ти завжди думала тільки про себе, Амандо. А тепер через твої ігри Брітні може загинути. Якщо з моєю сестрою щось станеться, я особисто зроблю так, щоб ти про це шкодувала все життя.

Оскар не став чекати. Він глянув на Джастіна і Дженну.

— Досить розмов. Тепер ми знаємо мотиви. Ми знаємо, що Мелісса діє емоційно, а це її слабке місце. Ми знайдемо їх до того, як Шон вирішить, що Брітні йому більше не потрібна.

Він швидко почав набирати номер Ілтона, знаючи, що тепер вони мають діяти як єдиний фронт — минуле, теперішнє та всі образи мають відступити перед загрозою втратити найцінніше.