Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги

Проходу більше не було.

Кайл стояв біля заростей колючок, де ще недавно була стежка, і з недовірою дивився на переплетене гілля. Воно здавалося щільнішим, ніж раніше. Живішим. Наче саме вирішило більше нікого не пропускати.

Він ступив уперед і спробував розсунути їх рукою.

Колючки не піддалися.

Він насупився і натиснув сильніше.

Гілки раптом різко вдарили у відповідь, подряпавши шкіру.

— Та що за…

Кайл відсмикнув руку.

— Я ж казав, — спокійно мовив Рей за його спиною. — Просто так тепер не увійти й не вийти.

Кайл обернувся.

— Чудово. Вхід закрили. А вихід, я так розумію, не передбачений?

Рей трохи схилив голову, ніби до чогось дослухаючись.

— Передбачений.

Він зробив кілька кроків уперед і зупинився біля заростей.

Алія підійшла ближче, відчуваючи, як усередині знову підіймається те саме відчуття. Вітер тут був… іншим. Він не кликав. Не тягнув.

Він відштовхував.

Наче не хотів, щоб хтось проходив.

Рей подивився на Кайла.

— Ти йдеш не туди.

Кайл скривився.

— У сенсі?

— Тепер треба навпаки.

Кайл насупився.

— Що значить «навпаки»?

Рей подивився на нього, як на учня, який не зрозумів очевидного.

— Я ж сказав — проти.

Він зробив крок уперед — просто в зарості.

І в ту ж мить гілки здригнулися.

Не розступилися одразу. Спершу ніби напружилися. Наче перевіряли.

А потім — відступили. Повільно.

Вузький прохід знову відкрився.

Кайл завмер на мить.

— Серйозно?..

Рей озирнувся через плече.

— Ти йдеш не туди, де легше. Ти йдеш туди, куди тебе не пускають.

Він рушив далі. Алія пішла слідом. І одразу відчула різницю.

Йти було важко.

Вітер тиснув. Наче намагався збити з думки, змусити відступити, засумніватися.

Вона зробила ще крок.

І на мить їй здалося, що вона знову відчуває той самий візерунок. Не як раніше — не м’який, не спокійний. Жорсткий. Поламаний. Але все одно впорядкований.

Вона стиснула зуби й пішла далі.

Позаду коротко вилаявся Кайл — але теж ступив уперед.

За кілька секунд вони вийшли із заростей. І одразу все змінилося. Алія більше не почувалася в пастці вітру. Довкола було звично.

Вона мимоволі озирнулася.

З того боку не було нічого. Лише суцільна стіна колючок.

Жодного натяку на прохід.

— Гарно сховав, — хмикнув Кайл.

Рей не відповів.

Він уже йшов уперед до залишених коней.

***

Табір був там само, де вони його залишили вранці. Азарг сидів біля вогнища, не розпалюючи його — просто дивився в бік дороги.

Він підвів голову ще до того, як вони підійшли. І майже одразу його погляд змінився — він зрозумів, що щось не так.

Алія відчула, як у неї під курткою заворушилося.

— Циц, тихо…

— Циц! — обурено пискнув тхір, висовуючи мордочку. — Циц-ц! Люди! Шш! Бум! Погані!

Він викрутився назовні й перебрався їй на плече, збуджено смикаючи хвостом.

— Циц! Їжа! Ні! Бум! Кров!

— Та тихіше ти, — прошипіла Алія, намагаючись його втримати.

Кайл пирхнув.

— Нехай говорить. Він, здається, вже все розповів.

Азарг підвівся на ноги.

— Хто?

Алія кивнула.

— П’ятеро солдатів. З гербом — чорний вовк.

Обличчя Азарга на мить потемніло.

— Барон.

Кайл коротко додав:

— Хотіли зачистити долину. Поставити пост.

— Встигли?

— Ні.

Азарг перевів погляд на Рея.

Той стояв трохи осторонь, спокійно, ніби все, що відбувається, його не стосується.

— Ви їх вбили, — сказав Азарг.

Це прозвучало як констатація.

Кайл кивнув.

— Троє втекли.

Азарг повільно видихнув.

Кілька секунд він просто дивився вбік, ніби прораховував.

Потім сказав:

— Збираємося. Зараз же.

Кайл насупився.

— А вежа?

— Обходимо.

Кайл відкрив рот, але замовк.

Він зрозумів.

Алія теж.

Якщо солдати були тут — інформація піде далі. А отже, в найближчій вежі на них можуть чекати.

Або вже чекають.

Краще туди поки не потикатися.

Збиралися швидко.

Кайл перевірив спорядження, затягнув ремені, кинув погляд на Рея.

Той спокійно сідлав коня, ніби робив це щодня.

— До речі, — сказав Кайл, не дивлячись на батька. — Він маг.

Азарг не здивувався.

— Я помітив.

Кайл стиснув щелепу.

— І він усе пам’ятає. І брехав нам.

Азарг затягнув попругу й лише тоді подивився на сина.

— Отже, в нього була причина.

Кайл відвернувся. Це була не та відповідь, яку він хотів почути.

Вони вирушили в дорогу, не затримуючись.

Долина залишилася позаду — прихована, недосяжна.

Алія впіймала себе на дивному відчутті. Наче вони залишили там щось важливе. Не просто місце, а щось живе і значуще.

Циц тихо зашурхотів у неї за пазухою.

— Циц… — пробурмотів він, вмощуючись зручніше.

Вона погладила його крізь тканину.

— Все добре.

Але впевненості в голосі не було.

Дорога тяглася вздовж кам’янистого схилу. Вітер знову був звичайний — різкий, поривчастий, часом неприємний. Кайл їхав попереду, трохи осторонь. Рей — ближче до центру. Азарг — позаду, спостерігаючи за всіма одразу.

— Маги зазвичай не лізуть на прогулянки наодинці в прокляті місця, — кинув Кайл, не озираючись.

Рей відповів не одразу.

— Шукачі теж.

Кайл усміхнувся без радості.

— Ми хоча б не прикидаємося, що не пам’ятаємо, хто ми.

— А ви завжди кажете правду?

Кайл різко обернувся.

— Я не брешу.

Рей трохи схилив голову.

— Тоді тобі щастить.

Кайл хотів відповісти, але Азарг тихо сказав:

— Досить. Продовжите потім, коли будемо далі звідси. Думаєте, у барона немає слідопитів?

 

А ось ви і натрапили на знижку за промокодом P-e7e5eccac9bd8452 на книгу «Коріння ч2» авторки Лексін Маршал. Дійсний до сьомого червня включно. Промокод на книгу мого авторства теж ховається у текстах інших авторів. Вдалого полювання!

 

Вони замовкли, але напруження залишилося.

Сонце вже починало хилитися до заходу, коли Азарг зупинив коня.

— Далі підемо в обхід. До ночі вийдемо до старої дороги.

Кайл кивнув.

Рей нічого не сказав.

Він просто подивився вперед — туди, де вітер здіймав пил із каміння. Надто спокійно. Надто впевнено.

Алія мовчки спостерігала за ним. І раптом знову згадала, як він стояв у долині. Як говорив незрозумілі слова. Надто легко. Наче він не просто знав, що робить. Наче він уже робив це раніше.

Надто багато разів.

Вони зробили коротку зупинку.

Ненадовго.

Щоб напоїти коней і перевести подих.

Алія злізла на землю, відчуваючи втому в ногах.

Циц одразу висунувся назовні.

— Циц! Їжа?

— Пізніше, — зітхнула вона, сунувши йому шматок копченого м’яса.

Він ображено фиркнув, але м’ясо взяв. А потім озирнувся, різко втупився в Рея й зашипів.

Тихо. Але дуже невдоволено.

— Циц… ні… — пробурмотів він.

Алія насупилася.

— Що?

Тхір лише сильніше притиснувся до її плеча.

Рей, здається, це помітив.

Він перевів погляд на звірка — і на мить у його очах майнуло щось дивне.

Потім він знову став звичайним.

— Милий звір, — сказав він.

Циц тихо пискнув і сховався.

— Він зазвичай так не реагує, — пробурмотіла Алія.

— Тварини часто відчувають те, що люди ігнорують, — спокійно відповів Рей.

Кайл пирхнув.

— Чудово. Тепер у нас ще й тхір-провидець.

Вони вже збиралися рушити далі, коли Азарг зупинився.

Він не обернувся.

— Ти йдеш із нами?

Питання було поставлене спокійно. Але надто точно.

Рей ледь усміхнувся.

— А в мене є вибір?

Кайл стиснув щелепу.

Алія перевела погляд з одного на іншого. І раптом зрозуміла, що відповідь уже є. Рей не питав. Він просто залишався. Наче вже вирішив, куди вони підуть далі.

У цей момент Алія відчула це майже так само ясно, як піднятий вітер. І це лякало сильніше, ніж сама дорога попереду.

Анна Лінн
Вітер та магія

Зміст книги: 62 розділа

Спочатку:
Розділ 1
1778044594
68 дн. тому
Розділ 2
1777536951
74 дн. тому
Розділ 3
1778007340
69 дн. тому
Розділ 4
1777537007
74 дн. тому
Розділ 5
1777613014
73 дн. тому
Розділ 6
1777613003
73 дн. тому
Розділ 7
1779549005
51 дн. тому
Розділ 8
1777700944
72 дн. тому
Розділ 9
1777791706
71 дн. тому
Розділ 10
1777791738
71 дн. тому
Розділ 11
1777872442
70 дн. тому
Розділ 12
1777872465
70 дн. тому
Розділ 13
1777872494
70 дн. тому
Розділ 14
1777955461
69 дн. тому
Розділ 15
1779549102
51 дн. тому
Розділ 16
1778058408
68 дн. тому
Розділ 17
1778058572
68 дн. тому
Розділ 18
1778058595
68 дн. тому
Розділ 19
1778131501
67 дн. тому
Розділ 20
1778131523
67 дн. тому
Розділ 21
1779549179
51 дн. тому
Розділ 22
1778131574
67 дн. тому
Розділ 23
1778224735
66 дн. тому
Розділ 24
1778269025
66 дн. тому
Розділ 25
1778269091
66 дн. тому
Розділ 26
1778268145
66 дн. тому
Розділ 27
1778268603
66 дн. тому
Розділ 28
1778268700
66 дн. тому
Розділ 29
1778269525
66 дн. тому
Розділ 30
1778269551
66 дн. тому
Розділ 31
1778269576
66 дн. тому
Розділ 32
1778324865
65 дн. тому
Розділ 33
1778324884
65 дн. тому
Розділ 34
1778399338
64 дн. тому
Розділ 35
1778399365
64 дн. тому
Розділ 36
1778399395
64 дн. тому
Розділ 37
1778399865
64 дн. тому
Розділ 38
1778483962
63 дн. тому
Розділ 39
1778483985
63 дн. тому
Розділ 40
1778516358
63 дн. тому
Розділ 41
1778516386
63 дн. тому
Розділ 42
1778567156
62 дн. тому
Розділ 43
1778567181
62 дн. тому
Розділ 44
1778567215
62 дн. тому
Розділ 45
1778656738
61 дн. тому
Розділ 46
1778656757
61 дн. тому
Розділ 47
1778695711
61 дн. тому
Розділ 48
1778731149
60 дн. тому
Розділ 49
1778731174
60 дн. тому
Розділ 50
1778731198
60 дн. тому
Розділ 51
1778822775
59 дн. тому
Розділ 52
1778822798
59 дн. тому
Розділ 53
1778865325
59 дн. тому
Розділ 54
1778865350
59 дн. тому
Розділ 55
1778912764
58 дн. тому
Розділ 56
1778912790
58 дн. тому
Розділ 57
1779002845
57 дн. тому
Розділ 58
1779002873
57 дн. тому
Розділ 59
1779078671
56 дн. тому
Розділ 60
1779078694
56 дн. тому
Розділ 61
1779078719
56 дн. тому
Епілог
1779078767
56 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!