Раді Вас бачити!

ГРІХ

Привести до ладу іграшковий тир Анвар спромігся без моєї допомоги. Зате довірив мені ключі від свого дому й наказав тренуватися у підвалі, що є сил. Я погодилась. Ніяких інших занять після закінчення коледжу я не мала. Мамин бізнес працював, а за рухом коштів і справ впевнено слідкували мсьє Шантоні та наш бухгалтер.

Я сказала опікуну, що мені якийсь час треба походити в групу дітей-сиріт аби поспілкуватися. І довірливий та люблячий дід повірив. А я брала таксі й прямувала у підвал до свого вчителя – мсьє Анвара. Одягала модний прикид для фітнесу й до нудоти бігала по стрічці та качала прес.

До повернення господаря пила лише воду й нічого не їла. А вже тоді ми разом куштували молоко овечок, їли салати з городини та неймовірно смачний домашній хліб, що мій учитель готував у хлібопічці. Товстою я не була зроду, але тепер всі мої зайві грами зникли кудись і на їх місці почали з’являтися пружні смужечки м’язів. Це просто зачаровувало!

Якось Анвар дістав зі сховку Smith&Wesson та почав демонструвати стійку, в якій найзручніше стріляти стоячи. Він знаходився позаду надзвичайно близько, майже впритул і підтримував мої руки на необхідній висоті. Докладно пояснював все про кут, напрямок і відстань. Я слухала й відчувала його тіло та схвильований стукіт серця, а ще тепле дихання біля моєї щоки й це страшенно збуджувало. Деякий час я терпіла, а потім заплющила очі та прошепотіла:

– Прошу, зупинися на мить. Ти ж хочеш до мене інакше доторкнутись... І я також хочу. Чому ти цього не робиш?

Вперше, не питаючи згоди, я звернулася до нього як до близького. Та вчитель не здивувався й не присоромив, просто замовк. Я повернула голову й побачила, що Анвар щось шепоче, без жодного звуку.

– Що з тобою? З ким ти говориш? – з цікавістю роздивлялась я його каліцтво зблизька та воно більше не лякало, а вабило мене.

– Молюся аллаху, щоб наставив і спинив! Так не можна. Ти маленька дівчинка, – впевнено відповів він.

– Я доросла! Природою мені наказано бути жінкою... Ти даєш мені знання та я залишаюся ніякою. Моя мрія стати завойовницею, котра керуватиме своїми добрими почуттями й гнівом. А ще я знаю, що ти божеволієш від мене. Хіба ні? – повернулась я тепер до нього всім тілом і нахабно вперлася пружними частинами в міцний стан.

– Лізо, востаннє прошу: не роби цього з нами! Так, я до нестями хочу тебе, але ж то гріх. Ти навіть не уявляєш, що я відчуваю, коли дивлюся на твоє прекрасне тіло. Як ти волога працюєш на тренажері чи нахиляєшся, щоб підняти стрілу. Тоді я дійсно божеволію від тебе... І мені хочеться померти та народитися найпрекраснішим на землі, щоб володіти тобою.

– Але ж ти й так найпрекрасніший на землі. Для мене! Твоя смілива душа тягнеться й бажає бути в моїй! А я тану під твоїм вогняним поглядом і не можу більше прикидатися дурною ученицею. Скорися своїм бажанням і навчи мене кохатися... – важко дихаю та глибоко пірнаю поглядом в його збуджені очі, а сама відчуваю, що геть змокла внизу і раптом чую:

– Коли мене катували й тоді не було так боляче. Ти неймовірна, але гідність і сумління не дозволяють мені зробити того, що ти просиш. Скоріше я піду на смерть, ніж скривджу тебе...

– Ти кривдиш мене відмовою! Хочеш, щоб молила? Покажи як і я молитиму, – продовжую добивати його своєю нахабною хтивістю та міцніше притискаюся до збудженої плоті військового інструктора.

Але й це не допомагає. Тоді я скидаю верхню частину спортивного костюма й стою голісінька, благаючи його східну жагу відповісти на мою французьку пристрасть. Невже не спрацює? Якось я утнула подібне з Вінсентом, так він облизував мої груди години дві. Тільки іншого я йому не дозволила. А наразі була щаслива, що зберегла свою цноту для пустельного воїна.

В ту мить, коли я вже чекала на його вуста, Анвар зробив блискавичний рух і заніс над своєю сонною артерією улюблений кинджал, яким володіє мов пір’їнкою.

– Ні-і-і!!! – пронизливо скрикнула я й завмерла перед ним. А потім, як учив, вибила гостру зброю з його рук і ми обоє почули красиву мелодію падіння дамаської сталі на підлогу.

От дідько! Ну, чому саме чоловік повинен зробити перший крок? Хто придумав подібні правила? Та пішли вони! Я гаряче впиваюся в його вуста й чую як Анвар відповідає мені... Він тихенько стогне й насолоджується моїми губами та обома руками притискає до себе всю-всю. Я домоглася свого й тепер точно зваблю його! Адже я така зухвала й настирлива, як моя матуся, що завжди отримувала бажане.

– Добре, я буду твоїм чоловіком. Але заради Бога скажи, що не першим. І навіщо природа дала тобі таку красу? Прошу: не лякайся того, що побачиш... – скидає він сорочку й мої очі миттю безсоромно обстежують страшні шрами на мужньому тілі.

– Ти десь горів? Чи це зробили спеціально? Розкажеш мені потім? Я повинна знати, що буває з такими як ми. Але й ти, будь ласка, не лякайся та в мене зроду не було нікого. Прийдеться тобі бути першим, – задоволено посміхаюся й бачу як він здригається від цих слів.

– Тобто аллах подарував мені невинну діву за всі гріхи, що я накоїв? Це неможливо! Прости мені... – тепер палко цілує він мої груди, а я звиваюся в його руках і блаженно стогну.

– За що прощати? Я вдячна тобі й дуже рада, що саме ти відкриєш мене! Наповниш добротою своєї душі. Подаруєш полум’я свого серця, а я віддам тобі своє...

Ароматне м’яке сіно слугує нам периною. Анвар продовжує пристрасно стискати мене у своїх обіймах і я відчуваю, як його плоть рухається вздовж мого збудженого живота все нижче. Тремчу від насолоди, коли він обережно водить голівкою по моєму клітору. Слизька жижа моєї похоті стікає з вагіни у шовкову траву, а він жадібно обціловує все моє тіло та хрипить від задоволення, наче голодний звір. Це ще більше заводить мене і я легенько дряпаю його плечі. Там скрізь страхітливі рубці та я шаленію від них!

– Аллах могутній... Допоможи мені згоріти у полум’ї цієї діви... – чую його слова, а далі біль та неймовірну втіху від сили, що наповнює мене.

Вперше у житті я так сп'яніло набрякаю й намагаюся відкритися для нього ще більше. Підсвідомо розкидаю ноги в різні боки та штовхаю його сексуальну гордість до себе в саму глибину. Милуюся як сяють блискавками Його очі й чіпляюся пальцями за шрами:

– Не спиняйся, я хочу більше! Розірви її, мені не боляче. Навпаки дуже солодко! Чому ти так довго не бажав подарувати нам безумство? Не стримуйся, мій вчителю, бери! Тепер я справжня сильна жінка...

Захоплений моїм шаленством, Анвар обпікає своїм хмільним поглядом та зрідка прикриває очі від неможливості терпіти насолоду.

– ...Я ще ніколи не стрічав такої надприродної жаги. Ти наче подарунок пекла. О, Господи, у тебе кров. Негайно зупинися! – кидає він очима вниз і намагається відсторонитись.

– Тільки не зараз! Я втрачаю розум!!! – здивовано пульсую й викидаю з себе потік вологи та кричу безладно і несамовито. Природно сіпаюсь в агонії блаженства та поступово відчуваю невагомість...

– Який красивий і стрімкий оргазм безмежно вогняної жінки! Невже це твоє ставлення до мене? Аллах великий, дякую тобі! – милується Анвар тим, що зробив зі мною й тихенько пестить пальцями обличчя, а далі груди і живіт. Ці неквапливі обережні рухи примушують мене тремтіти та знову виливати в сіно гарячі залишки вологи...

– Ти повернула мене в світ живих, маленька схиблена красуне! І я кохатиму тебе до смерті та буду завжди відданим тобі, – серйозно каже він.

Ого! Це я здається перегнула. Ну звісно, що хотіла я відчула, але навіщо він мені «до смерті»? Секс – виявляється доволі класна штука, якщо спроможний підкорити навіть таку незламну особистість. Виходить, що Анвар Мазіб не лише снайпер та знавець деяких видів боротьби. Він вміє просто фантастично задовольнити грішну хіть. Ні за що б не сказала, коли побачила Його у тому тирі.

Та в мене інша ціль: зламати, знищити, занапастити життя потвори, що забрала в мене маму! А цей – лише знаряддя помсти. Але ж я й досі не згадала який він, мій смертельний ворог, що причаївся в голові.