Раді Вас бачити!

Пізно ввечері, коли Метью обмірковував подальший план дій, йому зателефонували. Побачивши незнайомий номер, Метью, морально підготувавшись, узяв слухавку. Дізнавшись голос Робіна Харріса, Метью дуже здивувався, але, вислухавши альфу, погодився прийти на зустріч, призначену на ранок. Ще за кілька хвилин йому прийшла смс з адресою місця зустрічі — головного офісу, можна сказати, серця імперії синдикату «Ворони». І отримавши її, він, забивши на те, що зараз опівночі, почав зв'язуватися зі своїми людьми.

Страх намертво затяг у нього на шиї петлю, змушуючи відчайдушно задихатися. Метью, вже нічого не тямлячи, слухав звіт своєї людини і не міг повірити. Звелівши залишити його одного, Метью взяв документ і уважно вдивився в текст: «Вночі було підірвано триста людей із синдикату «Ворони» прямо біля ТРЦ «Тауер-Холл», у ще одному офісі Торіна». За офіційними даними, у будівлі було виявлено залишки вибухівки, яку встановило американське підпілля, яке продовжує боротьбу за незалежність США. Хоча у тих, хто знав, що один із головних меценатів міста — Торін Райт, новина про те, що його людей підірвали терористи, могла викликати лише усмішку. Рано-вранці, перетинаючи хол «Raven tower», а потім піднімаючись на ліфті, Метью гарячково розумів, що його чекає на цій зустрічі, хоча, незважаючи на страх, альфа, перш за все, хотів дізнатися, чи живі Ріан і Торін.

Зайшовши до кабінету, Метью побачив у центрі кімнати великий круглий стіл; тих, що зібралися за ним, він знав усіх. Привітавшись, Метью сів за вільний стілець. Місце поряд з ним було вільне. Пізніше, коли Робін з'явився, він розповів про свої плани і про роль усіх присутніх, включаючи і Метью.

За словами Робіна, він разом з однією могутньою людиною, чиє ім'я, природно, залишиться в секреті, вирішили знищити синдикат «Ворони», а їхню власність розділити порівну між усіма лідерами злочинних угруповань, які тут зібралися. Все, що від них вимагається, — це підписати угоду про дружбу та співпрацю. «Ворони», забравши всю владу, залишили безліч банд далеко позаду себе, і за це варто іноді карати.

Метью ж, відчуваючи мерзотний присмак гіркоти на язику від своєї, хоч і вимушеної, зради, мовчки поставив підпис, зробивши тільки вигляд, що прочитав умови — він все одно не збирався їх виконувати.

— Торін та його омега живі? — спитав Метью.

Деякі вже піднялися зі своїх місць, оскільки зустріч була закінчена, і невдоволено подивилися на Метью.

— Можете йти, панове, — сказав Робін. І коли всі вийшли, спитав: — Чому тебе так цікавить доля Торіна та його омеги? Невже мої хлопці облажалися і прогавили той момент, що ви друзі? Як то кажуть у таких ситуаціях: а слона ми й не помітили.

— Ні, не хвилюйся, мене з Торіном пов'язує дещо інше. Свого роду фантазія.

Робін видихнув дим:

— Звучить цікаво. Може, ти розповіси детальніше, а я вже вирішу, чи варто мені допомогти моєму новому бізнес-партнеру чи ні.

Метью поклав руку на його промежину і, стиснувши, грайливо додав:

— Може, не лише з бізнесу? Пташка мені наспівала, що ти, як і я, теж по альфах.

Витримавши хтивий погляд Метью і жар його руки, що відчувався навіть крізь тканину щільних штанів, Робін посміхнувся.

— Проте балакуча пташка. Давай, кажи, що це.

— Хочу виїбати Торіна, — сказав Метью, не відводячи погляду.

Робін, подавившись димом, прокашлявся, потім, витерши сльози, що виступили в куточках очей, прочистив горло:

— Так, я не думав, що всі ці вигадки, що я чув про тебе, — правда. І я не відмовляюсь від своїх слів. Але втілити свої фантазії ти зможеш лише завтра, у тебе буде рівно година, після чого його відвезуть до іншого місця.

— Якщо не секрет, куди?

Робін вмить напружився:

— Навіть через наше знайомство цього я тобі не можу сказати. Приїдь сюди завтра.

— Добре, тобі словами не передати, як я тобі вдячний, що нарешті зможу виїбати могутнього голову «Воронів».

— Колишнього, — ледь не рипнувши зубами від злості, поправив його Робін.

— Правильно. Вибач. До речі, а де його омега? Він живий?

Робін насупився, його цей допит почав напружувати.

— Якщо це просто марна цікавість, то її я задовольняти не стану. Але скажу так: відтепер життя чи смерть Ріана належить зовсім іншій людині. А зараз вибач, але мені час зайнятися справами.

— Звичайно, вибач, і ще раз дякую, до завтра, — сказав Метью і вийшов.

Вже наступного ранку Метью прокинувся мало не до світанку. Він насилу дочекався, коли нарешті зможе побачити Торіна. На місці зустрічі Метью вже чекала людина Робіна. Він мовчки провів альфу всередину будівлі, а потім і до потрібних дверей. Перед відходом він сказав:

— Мій бос сказав, що камери тільки зовні і в холі офісу, в кабінетах їх немає, тож можете розважатися зі своїм альфою, як вам заманеться.

— Віриться насилу, але мені похуй на камери, — усміхнувся Метью. — Оскільки в мене лише година, я піду.

— Так, до побачення, — сказав той альфа і пішов.

Увійшовши до приміщення, Метью, побачивши на обличчі Торіна посмішку, не зміг стримати свою. Піднісши палець до губ, Метью запитав:

— Тут є камери?

Заперечно похитавши головою, Торін прошепотів:

— Я кілька разів чув як охоронці жалілися одне одному, що будівля надто стара для проведення інтернету та камер.

— Це добре, — проговорив Метью і першим ділом глибоко поцілував Торіна в губи. Звісно, він волів би продовжити, але часу в нього було не так багато.

Все ж таки відірвавшись від коханого, Метью по очах Торіна зрозумівши, що той прагне того ж, сказав:

— Часу у нас мало, але коли я врятую вас з Ріаном і ми йому все розповімо, я покажу, як я за тобою скучив.

— Я теж цього хочу, але я мушу тебе попередити... хоча ти пам’ятаєш реакцію Ріана на зраду, тому не чекай, що він одразу стане частиною нашого союзу.

— Нічого, з цим я розберуся пізніше, — посміхнувся Метью і швидко розпочав говорити.

Ще через хвилин двадцять, пожертвувавши дорогоцінним часом наодинці з Торіном, Метью розповів усе, що знає про причину захоплення та вбивства людей синдикату «Ворони».

Відчувши, як він сильно скучив за Метью, Торін сам несподівано наблизився до його губ і прошепотів:

— Я кохаю тебе. А тепер послухай і мене.

Відчуваючи як в нього затремтіли руки після таких слів, Метью засунув руки в кишені і почав уважно слухати. Слухаючи тихий, але такий сексуальний голос Торіна, Метью мов відлуння повторно знову і знову чув слова: «через чотири місяці Вільям уб'є Ріана».

І це та даність, яку він прийняти не зможе. Точно не в цьому житті. Вже давно він відвик втрачати своїх коханих. І знову дивитися на те, як земля, немов чудовисько, розкривши пащу, поглинає дерев'яну скриньку з його омегою і жере — при цьому, сука, навіть жодного разу не подавившись, — альфа не збирається.

Трохи пізніше глянувши на годинник, чий пошарпаний шкіряний ремінець чудово гармоніював з його внутрішнім станом — Метью зрозумів, що в нього залишилося тільки п'ятнадцять хвилин. Зрозуміло, що інформація про викрадення Ріана і про те, що йому загрожує смерть, важливіша, але неприємний осад все ж таки залишився — за життя не можна отримати все. Завжди потрібно робити вибір між чимось менш важливим на користь серйознішої мети.

Але тільки Торін закінчив свою історію, як раптом Метью несподівано притиснувся до нього і глибоко засмоктав його. Тут же відповівши не менш пристрасно, Торін, не відчуваючи своїх звʼязаних позаду рук, нахилився всім корпусом вперед до паху Метью і почав покусувати член крізь штани. Метью при всьому своєму бажанні ризикнути всім, розірвавши поцілунок, прошипів:

— Що ти в біса робиш? Мені вже час йти.

— Я знаю, але нічого не можу вдіяти з собою. Я вмираю, наскільки сильно хочу тебе. Поки я був тут, то тільки думка про тебе і Ріана давала мені сили…

— Гаразд, до біса, я, знаєш, не залізний. Але думаю, що буде швидше і зручніше саме мені зробити тобі мінет.

— Це слушна пропозиція, — посміхнувся Торін, однак не поспішаючи змінювати своє положення. Відчуваючи, що він швидко збуджується від дій Торіна, Метью, знову притиснувши Торіна до стіни, розстебнув йому штани та взяв у рот його член.

Спостерігаючи, як Метью увібрав член до самої глотки, як він, пропустивши гарячу плоть за щоку, повільно і з явним задоволенням смокче то стовбур, то голівку, не забуваючи також про переповнені від сперми яйця, Торін, відчувши сильне збудження, почав рухати стегнами, щоб швидше закінчити. Тому що дивитися в ці очі відтінку синього моря і відчувати, що він ось-ось потоне в них, було нестерпно. Бо йому хотілося набагато більшого.

Пізніше попрощавшись з Метью, Торін, залишившись наодинці, почав думати, що ж він скаже Ріану про його стосунки з Меттью.

Минуло чотири місяці.

Використавши свої можливості на повну потужність, люди Метью знайшли Ріана у Шанхаї. Діставшись до порту в Лань-Доу близько півночі, Метью озброївся двома пістолетами Магнум сорок п'ятого калібру. Потім він зібрав кілька загонів по шість чоловік у кожному і вирушив за Ріаном, який аж надто зачастив у незнайомих і зовсім чужих людей.

Ніхто з його людей, крім Гаррі, не здогадувався про те, наскільки сильно Метью ненавидить насильство, особливо ті тортури, де проливається багато крові. Саме тому він як лідер, щоб не уславитися слабаком, завжди брав активну участь у «веселощах». Так називали його люди всілякі пограбування, викрадення людей, продаж їх у рабство і так далі — словом, все, на чому його команда піратів може заробити гроші.

Залишивши за собою дорогу з трупів — в основному це були озброєна охорона і прислуга, що наглядала за омегою, — Метью вибив двері ногою і направив пістолет, а потім зайшов. Окрім Ріана, що лежав на ліжку, в кімнаті нікого не було. Омега лежав у нічній сорочці, судячи з її вигляду, і стогнав. Тільки підійшовши ближче, альфа зрозумів, що у омеги вже почалися пологи. Але тільки він зібрався взяти омегу на руки, як раптом Ріан усвідомлено глянув на нього і, простягнувши руки, сказав:

— Нарешті ти прийшов, — решта слів потонули в риданнях.

Взявши Ріана за руку і приклавши її до щоки, Метью сказав:

— Вибач, я запізнився. — Потім він підхопив омегу на руки і виніс із кімнати.

Пізніше, опинившись на кораблі і роздавши всім вказівки, Метью закрився з Ріаном у каюті. Насамперед, оглянувши омегу, щоб визначити, чи витримає шлях до їхньої бази, що знаходилася в Макао, Метью зрозумів, що, на жаль, йому доведеться приймати пологи прямо на кораблі. Підготувавши все, що йому потрібно, Метью підійшов до Ріана, і той сказав:

— Врятуй мого Сеймура.

Поцілувавши омегу в живіт, Метью запитав:

— Ти ж довіришся мені?

Омега кивнув, і коли альфа вколов йому снодійне, заснув.

Метью ж довелося цілу ніч робити Ріану кесарів розтин. Незважаючи на те, що альфа любив свою спеціальність, він сьогодні вперше по-справжньому хвилювався. Все ж таки з часів навчання в медичному інституті минуло вже багато часу, та й до того ж він приймав пологи востаннє кілька років тому. Тільки вранці, почувши крик дитини та перевіривши шви, альфа зітхнув від полегшення. Потім, вколовши ліки, Метью взяв на руки маленького альфу і, явно звертаючись до нього, посміхнувся:

— Ну, привіт, Сеймуре. Може, ти поспиш поки і не заважатимеш татові? Хоча він під такою дозою снодійного, що навряд чи почує.

Ледве договоривши, так і не зрозумівши до ладу, що сталося і, головне, чому дитина замовкла, Метью був готовий присягнутися, що Сеймур вчинив так саме завдяки його проханню. Звичайно ж, це чистої води збіг, але Метью назавжди запам'ятає серйозний погляд Сеймура перед тим, як той поринув у міцний сон.

Наступні два тижні Ріан провів у ліжку, Метью сам дивився, як у омеги все гоїться після кесаревого розтину. Хоча Ріан почав вередувати вже через пару днів і навіть поривався встати і взяти на руки сина, але Метью, нависаючи над ним немов шуліка, грізним голосом говорив:

— Тобі не можна напружуватися. Я покажу тобі Сеймура зі своїх рук. Бо ще не вистачало, щоб шви розійшлися і вся моя робота пішла прахом.

Розповів Ріану про все, особливо про те, що він заради його порятунку зрадив Робіна, який, до речі, вже дзвонив йому і пообіцяв, що вони скоро зустрінуться; вони разом чекали швидкого прибуття до острова. Незабаром прибувши в Макао і влаштувавши Ріана з Сеймуром в особняку, в кімнаті з величезною терасою з видом на океан, альфа наказав прислузі доглядати їх, а сам вирушив у справах.

Повернувшись тільки пізно ввечері і швидко прийнявши душ, альфа переодягнувся у вільні сірі бавовняні штани і такого ж кольору туніку і постукав у двері до кімнати Ріана.

— Відчинено, — гукнув омега.

Увійшовши всередину, альфа побачив, як у задушливій від спеки кімнаті на терасі в кріслі-гойдалці сидить Ріан з дитиною на руках. Коли альфа підійшов ближче, Ріан передав Сеймура няньці-беті і попросив залишити їх самих.

Як тільки зачинилися двері, Ріан, сильно притиснувшись до альфи, видихнув:

— Ти навіть не уявляєш, наскільки сильно я хочу тебе.

Метью, поцілувавши його в маківку, серйозно подивився омезі в очі:

— Поки що не можна. Не хочу, щоб шви розійшлися. Але ми можемо просто полежати та подивитися фільм.

— Якщо ми навіть не цілуватимемося, то можеш іти, — невдоволеним голосом промовив Ріан.

Метью засміявся:

— Якщо твої губи витримають, я готовий кинути тобі виклик.

— Я з радістю. До речі, ти допоможеш мені укласти Сеймура? Як тільки ти береш його на руки, він відразу засинає; не розкриєш мені свій секрет?

Меттью поцілував Ріана в маківку і шльопнув по дупі, і тут же з явним докором у голосі спитав:

— Тобі не соромно ставити мені такі запитання? Звичайно ж, я допоможу. І так, секрету немає: Сеймур просто любить мене більше.

— Я тебе зараз уб'ю, — сильно вдарив альфу по плечу Ріан.

— Тільки за умови, що ти сидітимеш на мені верхи, я, мабуть, погоджуся померти.

— Іди і скачай «Новий світ».

— Добре, я відпущу Юджина і піду качати фільм.

Коли вони залишилися в будинку одні, Ріан ліг на ліжко, а Метью, взявши на руки Сеймура, влаштувався поруч, притулившись до омеги. Але фільм вони вимкнули вже за хвилину після початку. Як виявилося, Ріан вже бачив його, тому він, притулившись до альфи, сказав:

— Знаєш, я ніколи не бачив операційних швів, але, на мою думку, твій — ідеальний. Ти навчався на лікаря? Розкажи мені про себе. — Зрозумівши, що поки питати Метью про те, де знаходиться Торін, марно, адже він все одно не може його визволити, Ріан повністю зосередився на турботі про дитину та свою альфу. Навіть чудова природа Макао його не цікавила.

Почавши розповідати Ріану про своє дитинство і бачачи в його очах непідробний інтерес і захоплення, Метью відчував, як у серці не просто квітка кохання розпускається — в ньому величезний райський сад з'являється. Уклавши Сеймура спати, Метью був змушений перервати розповідь ще раз і відшльопати одного омегу по дупі, що постійно намагається залізти до нього в штани і помацати член. Все ж таки пішовши на поступки, як слід відсмоктавши омезі і погравши з його дірочкою, Меттью не зміг відмовити Ріану в ще одному раунді, який своїм голодним поглядом уже встиг облизати його з ніг до голови.

Пізніше, кінчивши, Метью міцно обійняв Ріана і заборонив лапати його тіло, адже він зовсім не залізний. Продовживши розповідь, Метью замовк тільки про криваву бойню, яка досі переслідувала його в нічних кошмарах, та, власне, і наяву теж. Саме в ній його тато — Еван — і середній брат були вбиті. Трьох молодших братів, вірніше їхні могили, він знайшов лише за кілька років. Але ця частина оповідання помре разом із ним. Про такий результат, що Ріан засмутиться, дізнавшись, що щасливі кінцівки бувають тільки в книгах, альфа собі навіть думати забороняє.

Сонце тільки почало осявати золотими променями ще темне небо, як раптом омега ніби відчув, що Метью щось приховує; якщо чесно, альфа так і не зрозумів, чому Ріан, раптом серйозно глянувши на нього і міцно обійнявши, прошепотів:

— Я розповім Торіну про нас. Я благатиму у нього про прощення і не відпущу, поки він не погодиться, що відтепер ми житимемо втрьох.

Сльози потоком потекли по білому, ляльковому личку Ріана, і Метью, не витримавши, заходився цілувати його щоки, вилиці, очі й ніс, аби не чути, як плаче омега.

— Все буде добре, я допоможу, триматиму Торіна за руки чи ноги, щоб він не втік.

Ріан, засміявшись від того, що не зовсім зрозумів, жартує альфа або каже серйозно, перестав плакати.

— Давай спати.

Не встигли вони заплющити очі, як омега, дотягнувшись до щоки Метью і поцілувавши, промовив:

— Другу дитину я назву Еван.

— Спи вже, — пробурчав Метью і сильно шльопнув його по задниці. Але навіть у темній кімнаті можна було побачити, як на обличчі альфи розпливлася задоволена посмішка.