Раді Вас бачити!

Зупинивши машину, Кейлін, до тягнувшись до Трея, який перебував під гіпнозом, торкнувся його чола. Холод. Він торкається свого альфи і відчуває, як його холодні пальці остаточно замерзли. Цей альфа вже чужий, він навіть не став йому сином.

Після обряду, коли Трей намагався накласти на себе руки, омега думав, що, зануривши Трея в гіпноз, на який він, до речі, витратив майже всі сили, що в нього залишилися — ну, зрозуміло, до першої годівлі, — альфа прийме свою нову сутність і їхній родинний зв'язок. Але Трей, навіть пройшовши обряд перетворення на вампіра, не відмовився від свого людського «я». А коли бажання бути людиною настільки сильне, кров і частина душі, якими вони тепер пов'язані, перетворюються на найсильнішу отруту, наслідки якої Кейлін уже відчуває. Поки йому тільки нестерпно спекотно. Що буде далі — про це краще не думати.

Розстебнувши кілька ґудзиків і побачивши, як груди альфи вкриваються криваво-червоними виразками, він швидко сів за кермо.

Дуже давно омега не раз чув від Вільгельма та інших вампірів про невдалі ритуали обернення, що закінчувалися смертельним результатом для обох, тому, побачивши виразки, Кейлін не став гаяти часу на огляд альфи, а швидко поїхав до Вільгельма. Інакше вони з Треєм приречені на смерть.

Оскільки Вільгельм був вельми популярною особистістю, ще будучи радником президента США, то після перемоги англійців і його призначення губернатором штату Іллінойс про нього, не знаючи що це одна й та сама людина почали говорити всі.

Тож Кейліну варто було лише вимовити ім'я Джеймса і додати, що він є його другом, як йому ще при в'їзді в Чикаго тут же детально розповіли, як проїхати до офісу губернатора.

Хоча якби Кейлін проїхав ще пару метрів, він би побачив біля однієї кав'ярні дошку з оголошеннями про набір молодих хлопців у службу охорони Джеймса Гріна. Але оскільки Кейлін народився під щасливою зіркою, йому не довелося витрачати дорогоцінний час, і він швидко знайшов потрібну адресу.

Зупинившись біля величезної висотки — напевно, в ній було не менше двадцяти п'яти поверхів, — що слугувала приймальнею губернатора, Кейлін попросив охоронця передати, що хоче бачити його негайно.

Зглянувшись на вродливого, але дуже стривоженого омегу, охоронець кивнув і, зайшовши в будку, набрав номер. Спустившись униз, Вільгельм кинув погляд у бік охоронця, і коли той, перелякавшись, пішов геть, простягнув руки до омеги:

— Іди до мене. — Вільгельм ще кілька днів тому відчув, що Кейлін нарешті став батьком, і йому не терпілося дізнатися всі подробиці. Але Кейлін, завмер та не міг зрушити з місця.

Навіть попри те, що він помирав і лише кілька хвилин тому мчав сюди через усе місто на величезній швидкості, щоб якнайшвидше попросити у Вільгельма допомоги, у найвідповідальніший момент омега злякався, що альфа злий на нього через смерть Ліама та Деніела.

Хоча він чудово знав, що Вільгельм через їхній зв'язок з Ліамом знає, як вони померли. Але, навіть знаючи все це, Кейліну було страшно. Омега ненавидів завдавати Вільгельму бодай найменшого болю.

Зчитавши його емоції, Вільгельм здогадався, що той зараз відчуває, і тому, міцно обійнявши його, сказав:

— Ти не винен у смерті Ліама та Деніела. — Але, раптом відчувши запах гнилі, притиснув носа до шиї омеги. Так, йому не здалося, від Кейліна справді сильно тхнуло.

— Кейліне, Трей убиває тебе, — прошипів Джеймс і подивився омезі в очі, намагаючись знайти в них бодай краплину подиву. Але нічого такого він не знайшов. Кейлін був абсолютно спокійний, хоча й знав, що вмирає.

— Чорт забирай, Кейліне, виразки на тілі вже є?

— Так.

— Гаразд, добре, що хоча б вистачило розуму приїхати. Можливо, я ще зможу врятувати тебе. Але я мушу попередити: якщо не вийде, я вб'ю Трея з величезною радістю. Ти зрозумів?

Кейлін кивнув і побачив, як Вільгельм побіг комусь телефонувати. Коли прийшли якісь люди й потягли Трея, який ще не прийшов до тями, у підвал, Кейлін зрозумів, що це вампіри, і пішов за ними слідом. Пізніше, помістивши їх обох у підвал, Вільгельм підійшов до одного зі своїх помічників і сказав:

— Мені потрібно багато тіл. Не менше двадцяти. Стать, вік не важливі.

Відправляючи вампіра за тілами, Вільгельм ще не знав, що саме ці смерті в подальшому призведуть до не надто приємних наслідків, розбиратися з якими йому доведеться набагато пізніше. І не факт, що навіть такий сильний і стародавній вампір, як Вільгельм, зможе впоратися з усім цим.

Згодом трохи більше ніж двадцять тіл були складені в підвалі у дві великі купи, наче хтось заготовляв дрова на холодну пору року.

У підвалі з'явився солодкий аромат крові, Кейлін, який не їв кілька днів, почав мимоволі облизуватися. Вільгельм, усміхнувшись, підійшов до нього:

— Вибач, Кейліне, але тобі доведеться потерпіти. Тільки через чотири дні, коли Трей уже вмиратиме від голоду, я розірву ваш із ним незавершений зв'язок і зроблю його своїм сином, тільки тоді ти зможеш поїсти.

— Що я буду робити, якщо він не прийме тебе і ти помреш? — не на жарт стривожився Кейлін. Його голос тремтів, і він не міг цього контролювати.

Кейлін, звісно, любив Трея, хоча, радше, був сильно одержимий мрією на якийсь час прикинутися людиною і відчути, як це — знайти свого істинного. Але втрата Вільгельма для нього була порівнянна хіба що з кінцем його існування.

Бо зв'язок батька і сина в їхньому вампірському світі обривався смертю одного з них. Кейлін не пам'ятав жодного випадку, коли після втрати одного другий залишався живим.

Якби Ліам сам зміг завершити ритуал без втручання Вільгельма і вважався повноправним батьком Кейліна, а не лише наполовину, то Кейлін помер би разом зі Ліамом. Добре, що Вільгельм уже давно прохопився, що саме він його батько. Шкода, щоправда, що він попросив тримати це в таємниці.

На запитання Кейліна, чому Вільгельм допоміг Ліаму посісти місце серед дорослих вампірів, які стали батьками, альфа відповів: «Він мій син, я не міг залишити його в такій ситуації самого».

— Та ти оптиміст, — усміхнувся Джеймс. — Ні, Кейліне, я впевнений, що все пройде гладко. Ти віриш мені?

— Так, — сказав омега, і цього разу він говорив цілком щиро, бо тільки Вільгельму він вірив беззастережно.

Вільгельм уже хотів іти й починати підготовку до ритуалу, але, побачивши, що Кейлін опустив очі додолу і щось обмірковував, зупинився, чудово знаючи: він усе ж таки наважиться запитати те, що його хвилює.

— Вільгельм, ти точно не злишся на мене за те, що я навіть не спробував врятувати Ліама та Деніела?

Вільгельм підійшов ближче і, взявши його за підборіддя, подивився в очі:

— Якщо я присягнуся іменем Йорана, ти мені повіриш?

Кейлін зніяковів і пробурмотів:

— Не треба присягатися, я тобі вірю. Просто мені справді дуже шкода.

— Я знаю, але тепер ми більше не будемо говорити про це. Добре? У нас є важливіші справи, ніж розмови про мертвих. Кейліне, зараз тобі доведеться залишитися з Треєм на чотири дні в підвалі; після того як він стане по-справжньому голодним, Трей має випити всю твою кров. Після цього я завершу ритуал і зроблю Трея своїм сином. Я піду, — сказав Джеймс і вже фактично взявся за ручку дверей, але, обернувшись, додав: — До речі, Кейліне, поки Трей буде в такому неадекватному стані, я раджу тобі насолодитися його тілом, тому що після завершення ритуалу наш із ним і з тобою родинний зв'язок на жаль не зруйнує вашу істинність остаточно, але тобі з ним не можна буде бачитися, принаймні дуже близько тобі до нього підходити я забороняю, бо знову проводити такі сильні ритуали це надто дорого щоб ризикувати нашим викриттям. Хоча, судячи з того, що він не прийняв тебе, а навпаки — намагався вбити, ви вже точно не зможете бути разом. Користуйся ним, поки можеш.

— Я не розумію Вільгельм,- відсторонено прошепотів Кейлін, бо всі його думки крутилися тільки навколо Трея і його стану.

Зітхнувши Вільгельм обійняв Кейліна:

— Після завершення ритуалу Трей для тебе стане отрутою і це не гра слів. Кожен його дотик зможе тебе вбити. Бачачи в перше на обличчі улюбленого сина такий розгублений вигляд Вільгельм взяв Кейліна за підборіддя і подивившись йому в очі проговорив:

— Я не жартую Кейліне. Я тобі забороняю підходити до нього ближче чим на три метри.

— Тобто я навіть не зможу поцілувати його гарненькі щічки з ямочками?- запитав Кейлін не зовсім розуміючи що зараз взагалі відбувається.

— Я ще з тобою пізніше поговорю, бо зараз ти на врядчи мене розумієш,- сказав Вільгельм і взявши Кейліна на руки поніс пішов в підвал.

 Коли за альфою зачинилися двері, омега підійшов до Трея:

— Ну що, давай веселитися?

Але сплячий альфа нічого не відповів.

Минуло чотири дні.

Чуючи, як ці двоє рвуть одне одного на шматки, Вільгельм ледь стримував себе від того, щоб не побігти вниз і не звільнити Кейліна з лап того божевільного психа. Хоча якби він це зробив, то в його дитини не залишилося б шансу на виживання. Але на четверту ніч, прокинувшись і замість криків почувши гробову тишу, Вільгельм кинувся вниз, знаючи, що йому вже можна почати ритуал.

Відчинивши двері, альфа завмер. Навіть попри його довге життя і те, скільки жаху він встиг побачити, картина, що постала перед ним, усе одно викликала відразу. Два тіла лежали у великій калюжі крові.

Оскільки обидва вампіри під час цього голодування не могли зцілюватися через неможливість поповнити свої запаси крові, вони, наче два порожні пакети з-під соку, лежали повністю розчавлені під пресом і не могли навіть по ворухнутися. Їхні вирвані горлянки та язики, у прямому сенсі цього слова, валялися поруч на підлозі.

Анус Кейліна був випотрошений настільки, що можна було, навіть не розводячи його сідниці в сторони, зазирнути всередину і побачити, як там усе виглядає.

І це вже не кажучи про те, що будь-хто охочий зміг би засунути в задницю Кейліна руку по самий лікоть без особливих зусиль.

Вільгельм підійшов ближче і, побачивши, що, власне, і Трей перебуває не в найкращому стані й його рани виглядають навіть гірше, копнув його носком черевика в обличчя.

«Блядь, і ця мразь стане моїм сином. Гаразд, раз це заради Кейліна, то в мене немає вибору», — подумав Джеймс і відтягнув двох своїх дітей ближче до їжі, а потім почав ритуал обернення.

Через добу Кейлін із подивом побачив, як Трей, його гордий альфа, схилив коліно перед Вільгельмом і визнав його своїм батьком.

— Ти його загіпнотизував? — запитав здивований Кейлін. — Чому він такий слухняний?

— Ні, дурнику. Просто ти не був готовий стати батьком, от і все, — сказав Вільгельм, змовчавши про те, що Трей до смерті ненавидів Кейліна і їм уже ніколи не повернути колишні стосунки.

Але омега і сам знав те, про що Джеймс не хотів говорити вголос, щоб зайвий раз не завдавати йому болю. Тому омега, обійнявши Вільгельм, сказав:

— Я люблю тебе, тату.

— Нічого собі, нарешті я почув від тебе щось, окрім як « Вільгельм, врятуй мене».

Поцілувавши Кейліна в чоло та щоки, Вільгельм не поспішав випускати його зі своїх обіймів. - Кейлін ти памʼятаєш, що тепер тобі не можна підходити до Трея ближче чим на метр?

— То це правда?- Кейлін випростався сам з обіймів і прямо подивився батькові в очі.

— Тепер це твоя нова реальність, бо Трею ваша близькість на жаль нічим не зашкодить.

— Вільгельм не говори так,- прошепотів Кейлін витерши зі щоки сльози що текли немов літній дощ в спеку сорок градусів, краплі якого торкнувшись розпеченого асфальту тут же висихали.

Через кілька хвилин Вільгельм велів Кейліну піти першим.

Трей же вислухавши Вільгельма відреагував спокійно, щоправда, це мало допомагало йому позбутися відчаю, що душив його.

Минуло два тижні.

Оскільки Ріан не дуже любив снідати в ліжку, він спустився в їдальню і побачив Торіна.

— Чому мене не розбудив?

Альфа, усміхнувшись і міцно обійнявши омегу, нахилився і поцілував його живіт.

— Тому що моєму маленькому альфі потрібен відпочинок. А його тато не думає про такі важливі речі, а тільки й робить, що шукає собі роботу. Ось, навіть став допомагати Трею з фестивалем на честь відкриття його борделю. — Усе це Торін говорив своєму синові, він чомусь був упевнений у цьому.

Ріан же, щодня слухаючи це миле марення, тільки скептично дивився на те, як його сильний, красивий чоловік сюсюкається з його животом. Хіба така картина не може викликати сміх? Але Торін чудово знав, що весь скепсис Ріана — це лише маска, а сам він без тями від їхніх із сином розмов.

— Гаразд, я хочу сісти. Ти вже поснідав? — запитав Ріан, але коли він підійшов ближче до столу, то й сам побачив, що від порції рису ще йде пара. — О, значить, я встиг, — усміхнувся Ріан. — Я так скучив за тобою.

Поцілувавши Ріана, Торін тільки встиг насипати рис, як служниця принесла пошту. Як завжди вихопивши з пачки один конверт і, не читаючи, зібгавши його, Торін, поклав решту листів на стіл та почав їсти.

Ріан уже давно звернув увагу, що через день Торіну приходять листи, але один він завжди знищує, навіть не читаючи. Але навіть попри цікавість, омега жодного разу не запитав про це напряму.

За пару тижнів їхнього спільного життя Ріан зрозумів одне: Торін точно не з тих, хто може завести собі коханця і кинути його вагітним.

— Які в тебе плани? — запитав Торін, зробивши ковток води.

— Сьогодні Дерек закінчує відбір повій. І нам залишилося тільки купити костюми, все інше вже готово. До речі, ти не знаєш, це правда, що Кейлін до того, як стати повією, тільки нещодавно зустрічався з Треєм?

Торін насупився: він дуже любив Ріана, але ця його безцеремонність і нетактовність засмучували, і часом дуже сильно. Але все ж таки усміхнувшись, альфа, ущипнувши його за ніс, запитав:

— Ти що, не в курсі, що занадто цікавим омегам носи відривають?

— Дивись, щоб я тобі чогось не відірвав. Я нічого і ні з ким не буду обговорювати, просто дай відповідь — так чи ні.

Допивши каву, Торін підвівся:

— Щось я вже ситий. Гаразд, Ріане, будь по-твоєму. Кейлін — істинний Трея, — і приклавши до губ омеги палець, додав: — Але я об этом тобі не казав. Ти теж не розпитуй. Я бачив, що Джин намагався, і Трей накричав на нього. А Джин, на відміну від тебе, його рідний і улюблений брат, тож краще взагалі не піднімай цю тему. Добре? — запитав Торін і, поцілувавши його в губи, а потім у живіт, сказав: — Сеймуре, бувай.

Ріан, почувши ім'я його тата, яке скоро носитиме його маленький альфа або омега, усміхнувся і, підвівшись, міцно обійняв Торіна.

— Ей, я так знову, як і всі ці тижні, не піду з дому до самого обіду.

— Я тільки за.