Раді Вас бачити!

Роман.

Вирушаю в нічний клуб, щоб зустрітися з «братвою» та пограти у більярд.

— Хто до нас прийшов?! — цинічно реагує на мою появу ватажок. — Невже, вирішив вибачитись?

— З чого це? — повертаюся до нього.

— Чувак, ти нахабно увів у мене з-під носа розкішну телицю!

— Бісишся, що вона обрала не тебе?

— Це не за поняттями, я її перший зняв.

— Зняв? Все настільки сумно, що ти вирішив опуститись до примусу?

— Вона сама хотіла. Це не більше ніж гра.

— Та невже? — з іронією промовляю.

— Загалом, розклад такий, ти її тоді відвіз, тепер сам знайдеш і доставиш мені, нехай тепер мій льодяник посмокче.

— Дай їй спокій.

— Що ти сказав? Ти маєш наміри на мою кралю? Сподобалося їй за щоку давати? — біситься противник і починає насуватися на мене.

— По-перше, я з нею цього не робив, тому що вона не повія, а по-друге, вона не твоя. Ніколи й за жодних обставин не наближайся до неї, — серйозним тоном заявляю, машинально розминаючи кисті рук.

З того, як суперник напружився, розумію, що бійки не уникнути й приймаю правильну стійку, щоб дати відсіч.

— Гей, хлопці, ви вирішили влаштувати бої без правил? Остигніть, жодна баба не варта того, щоб вносити розбрат між нормальними чуваками, — рознімають нас інші з угруповання і конфлікт поступово сходить нанівець.

Зігравши кілька партій, усі спускаємося з другого поверху до бару. Справа наближається до вечора, замовляєм собі віскі та сідаємо. Мої супутники блукають очима по залі в пошуках особин жіночої статі, що нудьгують. Через два столики від нас відпочиває компанія з трьох дівок, які явно бажають з кимось познайомитися, не минуло й десяти хвилин, як бандити їх склеюють і пересаджують до нас. Сиджу з байдужим виглядом і не виявляю жодного цікавості до юних чарівниць. А вони, навпаки, всіляко намагаються мені сподобатися. Коли темніє, починаю збиратися додому.

— Романе, куди ти так поспішаєш? Давай цих чайок на сауну розведемо! — пропонує мені один із друзів.

— Та ну їх, не хочу, — байдуже відмахуюсь.

— Чого? Шкіри нічого такі, апетитні.

— Ні, щось немає настрою.

— Це на тебе зовсім не схоже? Що, ось так підеш і нікому сьогодні не присунеш?

Глянь, як вони тебе хочуть, аж пищать.

— Ну як же без цього? Спочатку приголомшливий секс, а потім спати. Але не тут і не з цими.

— До своєї підеш, як там її… Поліни?

— Ні, не до неї. До себе. Все-таки в цьому щось є, приходжу, а в моїй спальні вже лежить у ліжку найсексуальніша та найспокусливіша красуня. І навіщо напружуватися і десь когось шукати? Але найбільше мене тішить, що потім не треба нікуди йти, бо я вже вдома, — залишивши приятелів здивованими, покидаю клуб.

Барбі в мене всього якихось пару днів, а я вже збуджуюся тільки від одного погляду на неї. І це зовсім не схоже на мене. Постійно думаю про неї та хочу її. І у всьому цьому щось не те. Щось насторожує. Моя хіть ніколи ще не була така вибіркова. Коли я хотів інтиму, а це відбувається майже постійно, мені було все одно з ким саме цим займатися. А тут щось інше — мене тягне саме до неї й з кожним новим поглядом на неї все сильніше.

***************************************

Анжела.

Збираючись попити чай перед сном, ставлю на плиту чайник і вмикаю гучно радіо. Опускаю в чашку пакетик ароматного чаю і відкриваю цукорницю, а там порожньо. Заглядаю в усі шафки, намагаючись знайти, хоч якісь ознаки цукру.

— Що ти шукаєш? — чую голос господаря і здригаюся від несподіванки.

Я так захопилася пошуками, що навіть не помітила, як він прийшов додому.

— Цукор, — схвильовано розвертаюся до нього.

Він підходить до шафи, яку я ще не встигла відкрити, і діставши звідти скляну банку, ставить її на стіл, продовжуючи тримати за кришку. І при цьому його погляд повністю зосереджено на мені. Ну, ось цукор знайшовся, тільки як до нього дістатися? Цей його пильний і наче голодний погляд мене лякає. Дивлюся на нього і чекаю, коли він нарешті відпустить цю банку. Він робить кілька кроків до мене, від чого інстинктивно відступаю назад. Ловить мене за руку, і притиснувши до столу, палко цілує. Його зухвалі руки заповзають під сукню, він підхоплює мене за сідниці, і розсунувши коліна, садить на стіл.

— Боже мій, ти мене з глузду зводиш, — промовивши в мої губи, шепоче, міцно утримуючи та знову заволодіваючи губами.

Переляк у мені знову бере у гору, намагаюся відштовхнути його.

— Не треба, — жалібно прошу.

— Анжело, ти потрібна мені, — тихо стогне, гаряче дихаючи у вухо.

Опускається губами вниз і цілує в шию. Стає важко навіть сидіти, від чого чіпляюся за його плечі, плавлячись від зухвалих ласк. А потім відчуваю, як його руки стягують з мене трусики.

— Перестань! Ми так не домовлялися!

— Я не збираюся з тобою домовлятися, просто беру те, що мені необхідно, — нахабно заявляє.

Чую, як брязнула бляшка на його ремені й він різко входить у мене. Для мене досі ще нелегко справлятися з новими відчуттями, раз у раз захоплює дух, наче катаюся на якихось екстремальних каруселях.

— Навіщо, щоразу так ламатися, ніби ти цього не хочеш? Я бачив, як ти весь час мліла і танула від моїх дотиків, коли ми перетиналися в одній компанії. Зізнайся, ти ж завжди хотіла спробувати, як це займатися сексом зі мною і дізнатися, чим я так усіх приваблюю? — вимовляє, застібаючи ширинку, після того, як все закінчилося.

Почервонівши, сором'язливо опускаю очі. Тепер починаю розуміти, чому йому легко віддаються. Є в ньому щось таке, яскраве і притягальне, що подібно вогню манить до себе дурних дівчаток-метеликів. А він спалює їх щораз своїм полум'ям, після чого просто забуває.