Раді Вас бачити!

Анжела.

На вулиці не спекотно та свіжо після дощу. Поспішаємо з моїм нареченим у «Бриг», щоб зустрітися там із нашими приятелями. Вся компанія вже у зборі, вони сидять на літньому майданчику під червоною парасолькою з рекламою кока-коли.

Привітавшись, сідаємо за столик. Замовляю собі одразу два алкогольні коктейлі.

— Анжела, ти напитися вирішила? — усміхається поруч Поліна.

— Хочу розслабитись. А то в мене вже стрес від цієї суєти зі сватанням.

— А кого сватали? — цікавиться Аліна.

— Мене, — демонструю подругам обручку.

— Ти, що заміж виходиш? — дивується та.

— Я їй зробив пропозицію, — гордо відповідає за мене мій суджений, почувши нашу розмову.

— А чого я про це нічого не знаю? — обурюється брюнетка.

— Я думала, тобі Роман сказав, — пояснюю.

— Ось це новина, за це треба випити.

— Гей, молодята! А весілля коли? — кричить з іншого кінця столу Женя.

— Ми ще не подали заяву, але, думаю на початку жовтня, — пояснює мій благовірний.

— Круто, ви ж нас на одруження покличете?

— Звичайно, ми хочемо шикарне весілля, — заявляє він, а потім ще довго розповідає, які у нього плани щодо цієї урочистості.

— Що, залетіла? — тихо питає сокурсниця.

— Ні, просто ми так вирішили, — червонію, помітивши, що її хахаль уважно слухає, не зводячи з мене очей.

Через пару годин вечірки всі вже п'яні та веселі, особливо Сергій. Розвернувшись до начальника, що сидить поруч, він про щось захоплено з ним розмовляє і, здається, навіть на якийсь-то час забуває про мене. Дівчата вирішують сходити потанцювати та тягнуть мене з собою, але я не в настрої й відмовляюся.

Роман сидить навпроти, коли вони йдуть, він спирається на стіл і схиляється до мене.

— Ну, і навіщо тобі це потрібне? — ставить питання.

— Що? — перепитую.

— Сама знаєш, що?

Не розуміючи, про що мова, дивлюся на нього і наші очі стають так близько, що в них видно власні відображення. Відчуваючи, як у мене спалахують щоки, відкидаюся на спинку стільця, щоб тримати дистанцію між нами. Він помічає, як я під столом знімаю туфель і інстинктивно висуває ліву ногу вперед, торкаючись моєї ноги. По всьому тілу одразу проходить дрібне тремтіння. Мені здається, що від його дотику на моїй руці від зап'ястя і вище намічаються легкі мурашки. Хоча все це може бути обманом зору, тому що випито вже пристойно. Він кладе долоню на мою руку і трохи тисне її. Наче зачарована дивлюся на нього і продовжую мовчати. Нічого не можу з собою вдіяти. Незабаром приятельки повертаються на свої місця і він прибирає свою руку, продовжуючи далі пити пиво. Вечір у самому розпалі, Женька з Аліною сваряться, а Антон йде додому до своєї вагітної дружини. Поліна нервує, бо її кавалер, як завжди, бентежить офіціанток своєю безмежною чарівністю.

Мені все це набридає і вирішую, що настав час йти, але перед цим збираюся сходити в дамську кімнату. Коліжанки не хочуть скласти мені компанію і йду сама. Освіжившись водою з крана і поправивши перед дзеркалом зачіску, виходжу з вбиральні.

Відчинивши двері, бачу Романа і відразу розумію, що він, скориставшись ситуацією, пішов за мною. Мабуть, сказав усім, що йде до бару за випивкою. І зараз навмисно на мене чекає.

— Навіщо ти тут? — дивуюсь.

— Чому ти виходиш за нього заміж? Ти ж не кохаєш його? — чую його схвильований голос.

— Звідки ти можеш знати, що я взагалі відчуваю?!

— Це ж просто очевидно. Ти з ним не займаєшся сексом, мучиш бідолашного хлопця. Він вже голову зламав, не знає, як досягти твого розташування.

— А з чого раптом ти почав лізти в моє особисте життя? Чи ти заздриш товаришу? Боїшся зізнатися собі, що тобі теж хочеться щирих і справжніх стосунків?