Раді Вас бачити!

Ніхто й ніколи не дізнається, що Ліна Жур не сама вирішила вкоротити собі віку. Такий вирок встиг винести їй могутній та потворний осокорківський дід, за зраду й довгий язик, і наказ миттю виконали. Він звик, що в житті силою нахабства та грошей, можна безкарно творити пекельні страшні злочини. Але цього разу карма дала збій і його вірні поплічники або самі згинули або кинули його на самоті.

Валентин Наумович Лісогір залишив свою трикімнатну квартиру родині єдиного улюбленого сина, а сам купив недалечко однокімнатну так, щоб будь-якого часу брати красивий рожевий візочок та катати прекрасну синьооку внучку серед високих каштанів і рідних дворів.

Порадившись з Артемом, батько змінив стелу на могилі коханої дружини й тепер замість дурного напису «гарних снів» - художник викував її чарівне усміхнене обличчя. А від римованого напису стискалося серце будь-кого, хто читав рядки. Вони закінчувалися словами: «Прости, чекаю зустрічі з тобою...» Він заповів Артемові з Яною, щоб коли настане час, обов’язково поховали його у тій же могилі. Тоді подружжя навіки вже буде разом.

Після подібних змін мамина сестра, тьотя Віра, що брала безпосередню участь у становленні молодої родини Лісогірів, помирилася зі своїм зятем і тепер частенько приїздила в гості до рідні. Та й весела зграя киян на автомобілях вирушала до щедрих полтавських степів, подихати чистим повітрям.

Євген Топчій одужав без будь-яких серйозних наслідків для здоров’я й звісно одружився з вірною дівчиною Мариною та скоро справді замовив у дядька ліжечко, вже для своєї малечі.

Артем Лісогір очолив батьківську справу і вони з Євгеном невтомно працювали над поповненням штату професійних водіїв, а в ангарах з’являлися все нові сучасні багатотонники. Бізнес вантажоперевезень розширився від Гольфстріму до Турецьких берегів.

Зі своєю потворною матір’ю Яна не помирилась. Не змогла вона пробачити рідній людині продаж у рабство за власні борги й такий страшний початок свого дорослого життя. Адміністраторка Римма виїхала кудись, а в розважального центру «Максимум» з’явився звичайний нормальний господар.

Звісно це місце не таке й визначне, але саме тут, серед розкиданих тарілок, почалася неймовірна історія Кохання двох на той час сумних і не дуже готових до прекрасних почуттів людей. Але сьогодні в залі накритий великий святковий стіл. Молоденькі офіціантки бігають та обслуговують гостей. Це Яна й Артем покликали своїх чисельних друзів відсвяткувати разом найголовнішу в їх житті дату – день зустрічі.

Всі присутні за столом усміхнені й піднесені, особливо ті два статних чоловіки, що сидять пліч-о-пліч. На руках в одного з них – гарнюня синьоока дівчинка, а в іншого – трішки менший хлопчик з добрими карими очима. Так, Артем Лісогір та Євген Топчій виглядають дуже щасливими, бо поруч з ними кохані дружини – Яна й Марина.

Деякий час ці молоді люди були заручниками інтриг ницих створінь. Але тепер попереду в них ціле життя, повне бурхливих пригод та прекрасних змін. Добро знову перемогло, а зло покаране! І щоб там не було, дуже хочеться, аби всі ми в цьому житті були заручниками саме такої істини.