Раді Вас бачити!

Всередині все натягнулося, як детонатор перед вибухом, а внизу живота нестерпно пульсувало. Світ звузився до ритму її вологого язика. Ще секунда, один впевнений рух — і я б просто вилетів у порожнечу, забризкавши це кляте готельне ліжко.

Але Кессі відчула це. Вона відсторонилася за мить до того, як я забруднив би її гарненький ротик.

Глухий рик розчарування вирвався сам собою разом із раптовим холодом на шкірі. Вона звелася, важко ковтаючи повітря, і одним рухом скинула шорти. Тканина шурхнула об підлогу, відкриваючи стегна — бліді, у синцях, із напруженими вузлами м’язів. 

Кессі не чекала запрошення. Перекинула ногу, стаючи наді мною, але матрац під нею хитнувся, і коліно боляче врізалося мені в ребра. Пасмо волосся лізло мені в рот, заважаючи дихати, але Кессі лише сильніше стиснула зуби й опустилася всією вагою. Ліжко під нами жалібно рипнуло, наче збиралося розвалитися навпіл.

— Бляха! — вигукнув я, коли вона прийняла мене в себе до самого упору.

Наче в груди влупили з розгону. Її гаряча вузькість обхопила мене так щільно, що в очах на мить потемніло. Попри біль у ребрах, вона почала рухатися. Рвано, жорстко, з якоюсь лютою жадобою. Я бачив, як вона закинула голову назад, як напружилися жили на її шиї і як вона кусала губи, щоб не закричати.

Руки вчепилися в стегна, ловлячи божевільний темп. Кожен поштовх бив у плече тупим болем, але він лише додавав палива в цей вогонь. Її тіло було гарячим, слизьким від поту. Вона вбивалася в мене так, наче від цього залежало наше життя. 

Я відчував, як шви на її боці натягуються, бачив її переривчасте дихання, але Кессі не зупинялася. Вона вичавлювала з мене все, змушуючи забути про обережність. У цьому мотелі ми нарешті знайшли свій єдиний спосіб вижити — в обіймах одне одного.

Я розвернув її на матрац, ігноруючи ниття у власному плечі. Моя рука ковзнула вниз, туди, де між її стегон усе вже плавилося. Я знайшов цей розпухлий від збудження горбик і почав розтирати його великим пальцем. Намотуючи її вогкість на шкіру. Кессі вигнулася дугою, вчепившись нігтями в мої передпліччя. З її горла вирвався хрипкий. Сучий стогін, від якого мій стояк став бетонним.

— Давай, Джонні... бляха, не зупиняйся, — просичала вона крізь зуби.

Я намагався рахувати. Один — витягнути магазин. Два — відтягнути затвор. Вишкіл мав врятувати мій самоконтроль, але Кессі його не бачила. Вона методично знищувала мої барикади. Коли я відчув, що вона вже на межі, Кессі різко відштовхнула мою руку, і знову сіла зверху. Не даючи мені оговтатись, насадилася на мій член одним потужним ривком.

— Сука! — вилаявся я, коли її гаряче м’ясо обхопило мене до самого упору.

Її обличчя перекосило, очі закотилися, а з рота виривався лише рваний хрип. Тверді соски дряпали мої груди при кожному русі, піт стікав по її грудях прямо мені на живіт. Кессі кінчала. Несамовито, зводячи м’язи так, що мені здавалося, вона перекусить мене навпіл своєю кицькою.

Вона тряслася в конвульсіях, випльовуючи матюки мені в обличчя, і це діяло на мене краще за будь-який стимулятор. Бачити, як залізна сучка розсипається піді мною, як вона захлинається власним оргазмом, ігноруючи біль у ребрах. Тваринний кайф. Без варіантів. Я вхопив її за зад, вдавлюючи пальці в шкіру, і почав штовхати назустріч, відчуваючи, як усередині мене все закипає.

Ми трахалися так, наче завтра нас розстріляють під цією стіною. І запах поту й дешевого мотелю був найкращим фіналом, який я міг собі уявити.

Усе. Межа. Сталевий трос усередині луснув. 

Ритм. Поштовх. Ще один. 

У паху — розпечений двигун на повних обертах. У голові — білий шум. Тільки її пальці, що впиваються в плечі. Світ вибухнув. Кессі була гарячою, вологою і стискала мене так, що я ледь не втрачав свідомість.

— Чорт, Кессі... зараз... — прохрипів я, відчуваючи, як перша хвиля вже підкочує до горла.

Я не збирався кінчати в неї. Тільки не зараз, коли ми в бігах і кожен день може стати останнім. Руки вчепилися в стегна і силою підняв її вгору, знімаючи зі свого члена. Кессі жалібно заскімлила, наче в неї відібрали останню дозу. Її тіло, звикле до ритму, продовжувало здригатися в порожнечі. Погляд поплив, затягнутий каламутною плівкою.

Ривок. Я нарешті на спині. Дихання збилося на рваний хрип. Усе тіло звело судомою, і я потужно кінчив, забризкуючи власний живіт і її блідий, вологий лобок. Сперма була всюди.

Це було виснажливо і до біса правильно. Я лежав, дивлячись у потріскану стелю кімнати, а в вухах досі гуркотіла кров. Кессі безсило впала поруч. Важко привалилася до мого здорового боку. Її шкіра пашіла жаром.

Погляд зачепився за неї. Розпатлана, побита, заляпана. У цю мить стало ясно: заради такого видовища можна спалити весь клятий світ і навіть не шкодувати. Повіки важко опустилися, поки серце шукало звичний ритм. 

Кессі повільно перекотилася на бік, підперши голову рукою. Її розпатлане волосся липло до спітнілих щік, а погляд був затуманеним. Вона мовчала кілька секунд, розглядаючи мене.

— Джоне, — тихо покликала вона. Її голос був до біса сексуальним після всього, що ми щойно витворили.

— Так... — я повернув голову до неї, ледь ворушачи губами.

Вона витягнула руку і почала повільно ялозити пальцем по моєму торсу. Вона розмазувала моє сім'я по моїй же шкірі. Цей жест був настільки інтимним і водночас брудним, що в мене знову перехопило подих.

— Більше ніколи... чуєш? Не поводся зі мною як з крихкою вазою, — вона зупинила палець прямо над серцем, і трохи надавила. — Я не одна з тих мімішних дівчаток, яких треба тримати під склом. Мені не потрібна твоя обережність, Джонні. Мені потрібен ти. Весь.

Я подивився в її очі — там не було страху перед болем чи травмами. 

— Добре, — я ледь помітно закивав, відчуваючи, як кутики вуст самі собою повзуть угору. — Наступного разу ти ще пошкодуєш, що просила про це. Будеш благати про пощаду, русалонько.

Вона лише хмикнула, примруживши очі.

— Побачимо, хто з нас перший зламається, — кинула вона і нарешті розслабилася, привалюючись до мого плеча.

Ми лежали в напівтемряві, заляпані одне одним, посеред безладу з одягу та бинтів. За дверима — реальний світ, де Арчери вже, мабуть, вирахувували нас. Але зараз, під монотонний гул старого кондиціонера, мені було на це начхати. Ми були живі. І ми були разом.