Раді Вас бачити!

ЗАРУЧИНИ

Інколи випадково сказане слово - гірше за безглузду дію! От навіщо я тоді пожартувала про свято для дівчини? Язик точно мій ворог! У питаннях бізнесу ресторатор Шувалов - реаліст і прагматик. А тут вчепився в ідею публічних заручин, мов той кліщ до молодого тіла.

З першої зустрічі я захоплювалася його вмінням блискавично й віртуозно виконувати задумане. Може саме тому довгі роки бізнес приносить Льові регулярні прибутки, а ресторани «Grand Salute» можна знайти у щорічному топі профільних закладів.

Схожа в цьому плані на свого роботодавця, тьотя Паша взялася за справу, забувши про свої роки. Ми з мамою намагалися запропонувати їй допомогу, але годувальниця навідріз відмовилася та взяла собі в помічниці сусідську кухарку.

Нам тільки й залишалося, що змиритися з новим статусом нероб та почати приміряти сукні, які дійсно доставив з модного бутіка водій Льови.

Мамина сукня, з тонкого літнього оксамиту синього кольору, дуже пасувала до її очей. І розмір підійшов ідеально. А звабливе декольте вдало підкреслювало ще привабливу, але скромну власницю свого тіла.

Та коли я відкрила свій чохол, стримати дурнуватого вигуку не вдалося. Срібляста сукня-максі, з нитками коралів замість лямочок та ліф розшитий руками талановитого майстра, була шедевром витонченої краси. М'яка й неймовірно слухняна тканина огортала моє тіло так само пристрасно й ніжно, як той хто мені подарував її...

Я стояла перед дзеркалом і не знаходила там відображення швидкої та невибагливої Сашки Данилюк. На мене дивилася якась інша, збуджена й приваблива пані, що хоче підкорити вродою цілий світ. Та я наразі хотіла лише одного: потрапити в обійми коханого естета й подякувати за фантастичну обновку.

Не витримала й зателефонувала Йому.

– Льовочко, вона чарівна! – шепочу в слухавку, а Він мені:

– Хто, моя кохана дівчина? Саме так. А скажи: з розміром все нормально? – після солодкого компліменту вже серйозно запитує він.

– Так! У тебе надзвичайно гострий зір і я тебе божевільно кохаю... Коли ти будеш вдома? – також розділяю фразу на романтичну частину й ділове запитання.

– Ще нескоро, кохана! Треба дещо владнати...

– Я розумію та все-таки: о котрій почнеться моя непристойна вигадка? Льово, я почуваюся винною у твоїх непередбачуваних витратах. Краще б вклав кошти у ремонт ресторану, – говорю відверто, як думаю й чую задоволений сміх:

– Сашко, вимкни свого бухгалтера й залишайся чарівницею, яку я кохаю! Захід заплановано на дев'ятнадцяту тридцять. До того часу я все встигаю. А ти можеш трішки за мною посумувати. Це так бадьорить!

До самого вечора їсти геть не хотілося, хоч тьотя Паша кілька разів кликала перекусити. Та нерви у нас з мамою були на межі й тому ми лише попили ромашкового чаю з тістечками й продовжували тихо хвилюватися.

Десь о 19.10 охоронці впустили на територію маєтку автобус з написом «Телебачення». Я до останнього не вірила, що Лев дійсно запросить професійну групу, аби знімати наші заручини. Хіба недостатньо було простого відео, знятого його айфоном? Та шкодувати про скоєне завжди запізно й залишається лише стримувати дрижаки, що гуляють тілом.

Ось нарешті й чорнявий красень влетів до двору. Господар залишив салон і багажник BMW відчиненими, а Коля почав діставати звідти кошики з квітами. Вільні охоронці допомогли розподілити красу по галявині й тепер святковий стіл, біля озера, нагадував справжню казку.

Льова жестом привітався з телевізійниками та жваво попрямував у дім. Стійкий аромат качиних ніжок у медовому соусі та найрізноманітніших канапок робили зі спорожнілими шлунками свою катівну справу.

Але коли господар почав підійматися сходами до себе, я не витримала й вийшла йому назустріч. Звісно я чула, що негоже бачити наречену до початку весілля, але ж сьогодні у нас лише заручини і взагалі я дуже скучила! Тому стояла нагорі, лагідно притримуючи складочки сукні й чекала, що Він про мене скаже.

А Шувалов спочатку швидко оцінив побачене та раптом завмер на місці. От хто робить таке з коханою людиною прямо на гвинтовій крутизні? Можна ж запросто прорахуватися зі сходинками. Та мені подобався його очманілий погляд і слова:

– Ти... найчарівніше створіння природи, яке я бачив на землі... Сашенько, що ж ти зі мною робиш?

– Кохаю! А щодо мене - не перебільшуй! Хоча такою я себе зроду не пам'ятаю й сукня твоя просто фантастична. Дякую! – простягаю до Нього обидві руки й опиняюся в жаданих обіймах.

– Це я повинен дякувати Богу і твоїм батькам за те, що подарували мені чистий діамант. Я сподіваюся, що ти дозволиш носити його у своїх долонях до кінця життя... Боже, а час невблаганно летить! Дай мені десять хвилин привести старого дурня до ладу, аби не соромити твоєї краси, – глянув Лев на годинника й кинув мене на східцях.

Пройшло десь хвилин п'ятнадцять і Шувалов вийшов зі своїх покоїв. Тепер це був не просто готовий до будь-якого публічного заходу елегантний добродій, а взірець вишуканого смаку, що запросто міг позмагатися з легендарним образом «007» .

Його ділове вбрання щоденно було бездоганним, але білий фрак я бачила вперше у житті. А сріблястий метелик на шиї точно нагадував колір моєї сукні. Наразі його зовнішністю була шокована я. Невже з оцим королем подіумів мені випала честь прямувати життям? Він зрозумів мій транс і задоволено посміхнувся:

– Ну, як я тобі? Хоч трішки зможу виднітися в кадрі, на твоєму фоні? – хизується й розуміє, що уособлює собою сліпучу зірку.

– Льовчику, не викаблучуйся! Ти прекрасно знаєш, що чарівний. Але що у тебе з поглядом? Прийняв щось заборонене? – тепер я жартую про іскри, що сиплються з Його очей.

– Так! Заборонене для всіх. Адже лише мені буде дозволено торкатися цієї краси й займатися з нею найполум'янішим коханням... – пригортає мене за талію Шувалов і так ми спускаємося до холу.

– Готова постати у сяйві софітів, пані Шувалова? – перепитує він мене й шукає поглядом майбутню тещу.

– Ще ні. Поки я Данилюк. А про Шувалову запитаємо у моєї мами.

– Справедливо помічено. Та це ненадовго, – бере нас обох під ручки ресторатор і ми опиняємося в центрі подій, вірніше точно в кадрі.

Швидкий чоловічок чіпляє на нас крихітні гарнітури прийняття-передачі мовлення і в закладеному вусі стає трохи незатишно. А вже коли я чую там чужий голос і взагалі нічого не хочу. Та як я сказала: відступати нікуди.

Слава Богу, що не чутно традиційних слів «камера», «мотор», бо добре проплачені професіонали виконують звичну роботу без поспіху й хвилювання. А головні герої сьогоднішньої телепередачі всідаються за столом. З динаміків чутно приємну мелодію й режисер махає рукою, даючи дозвіл починати.

– Вітаю, дорогі гості, нашого скромного родинного заходу! Перепрошую за таке сухе визначення, бо вечір цей я присвячую (не побоюся слова) найчарівнішій жінці на землі, що побажала стати моєю нареченою. Але спочатку я повинен спитати дозволу у жінки, яка подарувала життя моїй майбутній дружині. Шановна Варваро Григорівно, чи згодні Ви передати до моїх рук свій найцінніший скарб? Обіцяю любити та захищати її до кінця своїх днів. Що Ви на це скажете?

Шувалов замовк і уважно дивився покірними очима на маму, а я переживала, що вона ненароком зомліє і все прийдеться перезнімати. Та дитяча лікарка стримано посміхнулася й відповіла:

– Дякую, пане Шувалов, за чудові слова. Я згодна передати Вам мою єдину доньку, якщо Ви дійсно готові виконати перераховане.

– Клянуся життям, мамо! Адже тепер Ви дозволите себе так називати? – шаліє від щастя Лев.

– І це Вам дозволяю, – більш впевнено показала рівненькі зубки мама, а претендент на посаду зятя легко опинився поруч і схилився в поцілунку до її руки.

А далі сталося те, про що я так необдумано пожартувала. Та, повірте, немає у світі жінки, котра б не мріяла пережити цей життєстверджувальний момент!

Чарівний чоловік, у білосніжному вбранні нареченого підійшов до мене ближче, обережно став на коліно, дістав з кишені футлярчик і відкрив...

Я поволі підвелася й дивилася на діамантову красу, що була невблаганно прекрасною. Але раптом перевела очі на Нього й потонула в погляді, що трішечки сумував за минулим, а ще випромінював божевільну втіху й жаху до нашого майбутнього разом.

– Моя чарівна Олександро! Сашенько, прийми від мене цю каблучку на знак вірності й кохання, що даруватиму тобі. Сьогодні я прошу тебе стати моєю нареченою, а скоро поведу під вінець і тоді ми будемо нерозлучні серед вічності. З першої зустрічі я мріяв саме про це: йти з тобою поруч через радощі й труднощі та долати їх, доки смерть не розучить нас. Що скажеш, моя Кохана?

Я стояла й здавалося забула дихати та наразі це не мало значення. Достатньо дивитися в Його очі й слухати мелодію голосу. Від неймовірного хвилювання мої пальці тремтіли, але я простягнула Льові долоню й ледве чутно прошепотіла:

– Мій Коханий, я згодна бути вірною й відданою тобі до кінця своїх днів...

Льова вправно вдягнув каблучку та вже спокійніше додав своїм звабливим тоном:

– Дякую, моє блаженство! Все моє життя належить тепер тобі, – він доторкнувся до зарученої руки губами, а потім підвівся та легенько пригорнув мене. Посадив за стіл і налив до келихів дорогуще французьке ігристе. Його веселі бульбашки закружляли свій урочистий танок, а головна трійця за столом легенько цокнулася й відпила, для порядку.

За стіл запросили парочку охоронців у святкових костюмах і вільних дівчат зі знімальної групи, адже урочистість добігала кінця. Скоро телевізійники вимкнули свої ліхтарі й почали збирати апаратуру. А ми полегшено зітхнули й пішли у бік дому, щоб зняти всі ці публічні кайдани та розслабитися серед своїх мрій.

Не знаю як спалося, після всього пережитого мамі, а ми з Льовою провели ще одну блаженну ніч Кохання і коли вранці вийшли до сніданку, Шувалов отримав дзвінок від Ростислава.

– Доброго ранку, Леве Севериновичу! Перепрошую, що заважаю, але не можу стриматися, щоб не повідомити про сенсацію. Швидкі телевізійники виклали ролик з Вашими заручинами до мережі й на теперішній час він набрав близько десяти тисяч переглядів. Такому успіху на YouTube можуть позаздрити найвідоміші зірки шоубізу. Тут є неоднозначні коментарі, хоча в основному вони позитивні. Я хотів запитати: а Ви давали дозвіл на поширення чи необхідно видалити? Так я розпоряджуся.

Лев вислухав доповідь головного охоронця й очі Його сяяли завзяттям:

– Ні, не треба видаляти, Росте! Я не проти, нехай відриваються. Ми з Сашею поділилися зі світом своїм Щастям. Якщо для когось це дивина чи сенсація, заради Бога, нехай розшарюють. Подібний хайп для бізнесу лише на користь! А за пильність - щиро дякую! Все інше ОК?

– Так, я виставив нову зміну й наразі зганяю додому. Щось моя Гандзя каламутить воду зі своїм станом, – додав відповідальний охоронець.

– Звісно їдь і негайно! Буде потрібна допомога, відразу телефонуй! – попивав каву неперевершений господар мого серця.

А на іншому кінці міста, у своєму темному царстві, зустрічали ранок батько й син Тугаї.

– От бісове стерво! Тепер я її точно порішу!!! – загарчав Фелікс, як знайшов у собі сили до кінця переглянути професійно відзнятий ролик, що вночі порвав мережу.

– Я тобі порішу! Через твою тупість Бірман з командою вже й так зідрали з мене сім шкур, але ж ти байдикуєш на волі. А ще я чув, що скоро отримаю виклик до небажаних структур. Ні, синку, цього разу ми підійдемо до справи інакше, – зловісно блиснув старечим поглядом Бахтіяр Тугай.