Раді Вас бачити!

Після того, що щойно сталося було складнувато зосередитися на Каті.

Але вона була моєю подругою і я мала з нею поговорити, пояснити все. Ми мали поговорити. Саме цим я заспокоювала себе намагаючись не піддатися пориву виставити дівчину за поріг і продовжити почате із Жаданою.

- Розповідайте, - дівчина вже всілася на дерев'яний стілець з хиткою спинкою(як і все в цьому гуртожитку), поклала долоню на синю скатертину, якою був встелений стіл та очікувально поглянула на нас. Що ж тепер виставити її буде нереально.

Поки я сфокусувала свій погляд на нашій з Жаданою фотографії, яка стояла в рамочці на приліжковій тумбочці і думала з чого краще почати розповідь, моя дівчина не гаяла ні хвилини і почала її самостійно.

- Історія довга, але ми розповімо тобі коротку версію, - почала Жадана, сідаючи на табуретку навпроти Каті. - Мій батько почав мене шантажувати тим, що зробить щось погане Мирославі - докладе зусиль, щоб її відрахували, якщо я не покину її і не повернуся до столиці. Тому я на емоціях і під дією стресової ситуації ледь не зробила найгіршого у своєму житті.

- Ти знову хотіла покинути Мирославу? - агресивно запитала подруга.

- Спочатку так, але потім я швидко передумала, я шукала варіанти і знайшла вихід!

- І що це за вихід? Сподіваюся Мирослава не постраждає? Бо здається, що ти часто не думаєш про наслідки своїх дій для неї.

- Гей, Катю, ми ж тільки вчимося вливатися в це доросле життя! Нам всім притаманні помилки! І ми з тобою говорили про це вже! - заступилася я за кохану.

- Ні, Миросю, все правильно, не захищай мене. Я дійсно поводилася як дурепа та егоїстка - думала лише про себе. Але більше я так не роблю! Для мене ти - найдорожча людина у світі і я зроблю все, що від мене залежить, щоб ти ніколи не розчарувалася в тому, що колись погодилася бути зі мною.

Ми з Жаданою переглянулися і я з вдячністю поцілувала її. Катя ж напротивагу сиділа мовчки і з опущеною головою.

- Знаєте дівчата, - сумно почала вона, - я сподіваюся, що одного разу мені теж хтось скаже подібні слова... Я бачу, що ви дійсно закохані і стоятимете одна за одну горою. Бачити це для мене найвища насолода як подруги.

- Катрусю, не сумуй, ну, чого ти? Ти теж знайдеш свою людину!

- Обов'язково! - підтримала мене Жадана.

- Ну, колись так, можливо, але хотілося б швидше... То, що за вихід у вас? Це нікому нічим не загрожує?

- Це загрожує лише батьку Жадани. Розлученням, - відповіла я, тримаючи інтригу.

- Тобто? - перепитала Катя.

- Я розповіла про це все мамі і з'ясувалися дуже і дуже гнітючі обставини, які стосуються мого батька. Він зраджує мамі. В неї є докази. І вона запропонулала вирішити ситуацію взаємним шантажем. Якщо він зробить все те, що обіцяв, то вона подасть на розлучення і відсудить в нього все майно, - роз'яснила Жадана.

- Ого...це прям..я незнаю, почуваюся в якомусь детективі! Ой, вибач, Жадано, тобі мабуть неприємно, це ж все таки твій батько.

- Та забий, все гараз. Батьком він був багато років тому. Зараз він скоріше незнайомець.

- Капець...я б теж і ворогу не побажала такого тата. А чому він взагалі захотів твого переведення?

Ми з Жаданою переглянулися і водночас пирхнули зі сміху.

- Що? Що таке? Чому ви смієтеся?

- Батько Жадани, як виявилося, затятий гомофоб, - відповіла я, міцно стискаючи долоню коханої в знак підтримки.

- Ооо, це...тоді все зрозуміло. Таких не переконати нічим. Вони бачать лише свою ідею фікс і слідують їй. В мене двоюрідний дядько такий. Я з ним перестала давно спілкуватися. Спочатку, звісно, я намагалася показати йому правду, присилала статті відомих психологів, науковців, відео, але...все марно. Він не хотів розуміти, він хотів ненавидіти. Тому я перестала покладати всі свої сили, щоб боротися з тим, хто не був налаштований на сприйняття.

- Так, на жаль, гомофобами можуть виявитися найрідніші люди, - сумно підтвердила Жадана.

- А що твоя мама? Як вона поставилася до твоєї орієнтації? - запитала Кейт.

- Ооо, це вийшло кумедно, Мирослава знає, - дівчина подивилася на мене ніжним поглядом і продовжила. - Спочатку мама взагалі не вірила, що я дійсно кохаю Мирославу, вона думала, що я так "експериментую" і що це мине. Я за це злилася на неї. Але під час останньої розмови вона огорошила мене тим, що знайшла групу підтримки, яка складалася з батьків і родичів, чиї діти мають інший, не гетеросексуальний, гендер. І хтось з цієї групи з нею поспілкувався і тепер моя мама всіляко підтримує ЛГБТ. Мене це щиро радує! Думаю, що вона такими темпани і до прайдів може дійти з гаслом: "Я пишаюся своєю квір-донькою!"

- Ваав, то це ж круто! - вигукнула Кетрін. - Плюс одна підтримка і плюс одне тверезе мислення на цій планеті!

Ми з Жаданою ствердно кивнули.

Мені було приємно, що ми згладили гострі кути, з'ясували ситуацію і помирилися з Кетрін. Хтось би сказав, що шли таку подругу куди подалі, якщо вона не поважає твій вибір в коханні, але для мене було важливо показати картину повністю. Що ситуація не така, якою її видно з Катерининого ракурсу. Тому і потрібно говорити зі своїми друзями, які вам дорогі. Якщо ви перестаєте це робити - значить вони вже втратили для вас цінність і скоро перейдуть в розряд просто знайомих.