Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
ЖАДАНА
Коли Мирослава почала свою історію я затамувавши подих слухала і намагаючись не звертати уваги на голос інтуїції, який шепотів мені, що це має бути щось недобре.
- Це було в десятому класі. Після того як я написала тобі привітання з днем народження, а ти в черговий раз мене проігнорувала, - я завмерла, як зляканий олень в світлі фар - я пригадала те 27 листопада і від цього стало в рази болючіше. – В той день хтось з однокласників влаштовував посиденьки з випивкою в себе вдома – однокласники взагалі часто так робили, коли їх батьків не було вдома і час від часу звали мене приєднатися, але я завжди відмовляла, посилаючись на зайнятість уроками чи іншими справами. Але тоді на душі було так паскудно, як то кажуть - всі зірки зійшлися і я вирішила піти. Незнаю з чим це пов’язано – може я тоді ще не відновилася від твого переїзду і мовчання, хоч і минуло півроку, коли ми востаннє бачилися. Чи може завантаженість по навчанню – від нас почали вимагати купи всього і додатково – підготовка до майбутнього вступу набирала обертів. Чи може сімейна атмосфера – батьки в той момент були дуже посварені – через що я вже й не пригадаю, але в домі панувала гнітюча атмосфера. А може все вкупі… Словом, я прийняла пропозицію прийти на ті посиденьки. Я не планувала пити, я хотіла побачити як все там відбувається і думала, що можливо спілкування з іншими мене трохи відволіче.
- Але ж ти ніколи не ходила на подібні заходи…
- От саме через це я і нервувала. Дуже сильно нервувала. І згадала як в котромусь із серіалів, які ми колись з тобою дивилися, дієвим методом проти нервів був алкоголь.
- І ти вирішила випити? – сумно усвідомлювати, що я є однією з причин болю іншої людини і ще більш сумно розуміти, що я не можу повернутися в минуле і запобігти цьому.
- Так. Але я хотіла відчути зняття напруги і страху перед тим як прийду на ту зустріч. Я придбала щось слабоалкогольне і випила. Я не пам’ятаю чи переживала я, коли переступала поріг чужої квартири. Але я пам’ятаю як сиджу на дивані, навколо веселі і п’яні однокласники спілкуються, сміються, слухають музику. І я подумала в той момент, що от воно – це і є напевно справжнє життя, яке розкриває істину суть людини лише після вживання певної дози алкоголю. І я би мабуть купилася на цю відверту брехню і можливо б почала вживати на постійній основі, якби не події, які відбулися далі.
Чомусь те, яким тоном було вимовлено останні слова викликали в мене підвищену настороженість.
- Я сиділа і спокійно розмовляла з Микитою, який розповідав, куди його батьки поїхали на відпочинок і на скільки днів залишили його одного насолоджуватися життям у цій трьохкімнатній квартирі. А тоді до нас підсів один із старших хлопців, яких запросив хтось із однокласників та простягнув мені ще випивку.
- Я Діма, - представився він, вмить привертаючи до себе мою увагу. - А привертати там було чому – весь в чорному, з ланцюгами на шиї і на кишенях штанів, з-під футболки виднілися замислуваті тату. Він був привабливий. І доросліший. Можливо студент. Тільки його темні колючі очі насторожували мене навіть під дією алкоголю, який мав розслаблювати, але в той момент інстинкти включили першу реакцію – тікай. Та коли він заговорив - весь мій первісний страх вмить кудись дівся і я, як і всі інші, повелася на його харизму та вміння заливати баки дівчатам. Він розповідав багато чого і активно цікавився мною: що я люблю, яке в мене хобі, яку музику слухаю, які фільми дивлюся і весь цей час сипав компліментами. Всі інші дівчата в кімнаті дивилися заздрісно і саме тоді вперше в житті я відчула це приємне тепле почуття – мати щось краще, що недосяжне іншим.
Поки я купалася в компліментах та увазі хлопець весь час мені підливав і підливав алкоголь аж поки я не сп’яніла. Я, здавалося, лише на мить прикрила повіки, а коли відкрила, то побачила, що ми були в порожній кімнаті. Я лежала на ліжку, а мій светр кудись зник. А ще – прямісінько переді мною на відстані витягнутої руки стояв цей Діма і знімав джинси! Я перелякалася настільки, що вмить протверезіла і нерівною ходою спробувала вибратися і втекти з кімнати. Але він мене впіймав і повалив назад на ліжко шепочучи щось про те, що мені неодмінно все сподобається. Нажахана я так і залишилася б лежати і він би міг робити зі мною, що завгодно. Але коли він поцілував мене в губи і я чітко відчула аромат його перегару вкупі з ароматом смердючих цигарок – мене вивернуло. Я виблювала прямісінько на нього. І поки він відскочив матюкаючись і намагаючись відтерти моє блювотиння, я зібрала до купи останні сили і схопивши светр ринулася до виходу.
Зачепив розділ? Поділіться враженнями.
Відгук допомагає автору ставати кращим.Ваші реакції анонімні — їх бачите лише ви.
