Збірка новел і оповідань, куди увійшли твори автора про життя і стосунки людей, про складнощі життєвого вибору і силу почуттів.

Ця книга — відверта й тепла розповідь про шлях від окопів до лікарняної палати, від темряви без зору до весни, що знову розквітла перед очима. «Океан у пустелі» — це кілька місяців життя, де переплітаються фронтові будні, жарти між побратимами, тяжкі операції, сни, що рятують від самотності, і повернення до писання як до нового способу звучати. Це історія про втрату і водночас про здобуток: про людей, які залишаються поруч, про силу, що народжується в тиші, і про здатність знаходити океан навіть серед пустелі. Містить описи війни та поранень (без натуралістичних деталей), лікарняні сцени та відновлення після травм, поодинокі вульгаризми, чорний гумор, згадки про куріння та енергетичні напої. Вікове обмеження: 16+

Головна героїня - 20-літня Анджеліка Моне з примусу жорстокого батька має вийти заміж за лицаря, який можливо ненавидить всю їхню сімейку. Дівчина травмована психічно через аб"юз батька з самого дитинства. На її тілі є багато свіжих та старих шрамів. Сама ж сім"я багата тож всі навколо думають, що Анджеліка - це щаслива донька багатого герцога, але це навіть і близько не так. Дівчина ніколи не виходила за межі свого помістя по наказу батька і не знає нічого про цей світ. Будь-яка людина протилежної статі не була допущена до неї. Тому не дивно що свого нареченого вона буде боятися. Він виявиться набагато сильнішим за батька, вищим, і таким магнетичним... Але чи не стане той із нею таким же жорстоким як батько?

Чотири подруги. Одне літо. Чотири серця, у кожного — своя історія.
Настя звикла спостерігати за життям, записуючи важливі моменти у свій блокнот. Вона досі пам’ятає Ніка — хлопця, якому так і не змогла сказати найголовнішого.
Крістіна завжди сміється голосніше за всіх, Даша ховає біль за жартами, а Аня вміє мовчати так, що її тиша говорить більше за слова.
Це мало бути звичайне літо.
Але одного дня вони створюють «Літній кодекс» — список обіцянок, які кожна має виконати до кінця канікул.
І тоді починається найважливіше.
Листи, які ніхто не наважувався написати.
Таємниці, які роками залишалися прихованими.
Перше кохання.
Сімейні рани.
Сльози, які більше не хочеться ховати.
І дружба, яка виявиться сильнішою за все.
А біля старого озера вони залишать коробку зі своїми листами та спогад

Вона - студентка престижного університету в Маямі, але грошей, щоб оплатити навчання немає. Вона ризикує собою, укладаючи угоду з шлюбним агентством про оплачені зустрічі з немолодим багатієм. Вона потрапляє у світ грошей, цинічності, конкуренції та жорстокості. Її запеклий ворог - син багатія, з яким їй доводиться бути поруч. Їх ворожнеча на межі божевілля. Але, як кажуть - "від ненависті до кохання один крок". Чи зробить цей крок хтось із них, щоб завершити цю жорстоку ворожнечу?

Осінній Трускавець огортає туманами й дощем, ховаючи курортну метушню до наступного сезону. У маленькій книгарні «Книжкова гавань» серед запаху кави й старого паперу минають тихі, майже сонні дні власниці Марічки — аж поки одна стара книжка, продана на комісію разом зі спадковою бібліотекою, не приносить у її життя чужу таємницю. На пожовклих сторінках видання хтось олівцем залишив кілька дивних, тривожних рядків — послання, не призначене для чужих очей. Разом із постійним відвідувачем книгарні, істориком Любомиром, Марічка намагається зрозуміти, що за ним криється — і чим більше запитань з'являється, тим менше часу лишається на відповіді.
Це історія про дощ, який рано чи пізно вщухає, про золоте листя, що встигає впасти лише раз на рік, і про двох людей, які вчаться довіряти знову

Інший погляд на героїв класичного Вію, де висвітлюється з подробицями таємна відверта історія між філософом Хомою Брутом і Панночкою.
Для нього вона була жаданим гріхом, за який варто віддати душу. Для неї він був лише черговою здобиччю, яка мала плакати й повзати в ноги.
Але зухвалий сирота Хома Брут виявився занадто диким, щоб зламатися, і нахабним, щоб боятися. Та коли пристрасть обертається страхом, а пекельна природа відьми виходить з-під контролю, Хома відштовхує її, бо в бурсі їх вчили боятися нечисті.
​Тепер вона лежить у труні, прекрасна, знерухомлена й мертва для решти світу. І в темряві трьох ночей він зрозуміє, що межа між смертельним прокляттям і фатальним притяганням давно стерлася.
Чи справді є в серці відьми місце для любові?