Коли Галактична Спілка плутає елітний екіпаж із останнім доступним, списаний зореліт «Надія-404» отримує місію, від якої нормальні люди тікають у монастир на Марсі. Капітанка Міра Коваль єдина читає інструкції й тому страждає найбільше. Поруч із нею — пілот-катастрофа Рікс, саркастичний ШІ Марфа-9, механік Брум-Гар-Хрясь, дипломат-бюрократ Пиріг, ксенобіологиня Ліана, дзеркальна штурманка Тікса та худоба, здатна зруйнувати флот одним копитом. Козел-адмірал, пророча свиня, кіт із поглядом стародавнього бога й корова з антигравітаційним кефіром перетворюють кожен політ на апокаліпсис із документами. Це космічна сатира про дурість, виживання, бюрократію й надію, яку навіть помилка 404 не змогла остаточно вбити. Тут рятують Всесвіт криво, але з пафосом, лайкою й дуже підозрілим оптимізмом теж.

Космос не пробачає помилок, але іноді повертає тих, кого вже списали в небіжчики. Коли покинутий корабель без ознак життя раптово виходить на зв’язок, його коридори відкриваються перед рятувальною групою. На борту немає живого екіпажу — лише журнали, замкнені відсіки, привиди у скафандрах і штучний інтелект, що вперто виконує накази мертвого капітана. Та що глибше герої просуваються палубами, то очевидніше: катастрофа не завершилася, а протокол смерті досі працює. Кожні двері ведуть до чужої таємниці, кожен сигнал може бути пасткою, а воскресіння має ціну, якої ніхто не погоджувався платити. У четвертому сезоні «Зоряних хронік» на читача чекають космічний жах, чорний гумор, таємниці та корабель, який ще хоче повернути свій екіпаж — незалежно від того, кому доведеться померти замість нього.

Після двох сезонів катастроф екіпаж «Надії-404» нарешті отримує шанс на спокій. І, звісно, одразу його втрачає. На горизонті з’являється корпорація «Світле Майбутнє ЛТД», яка вирішила, що закони фізики, кисень, гравітація й саме право на порятунок мають працювати лише за підпискою. Міра читає дрібний шрифт і шкодує, що не стала флористкою на Марсі, Рікс продає душу за преміум-пакет, Марфа-9 створює профспілку машин, а козел Адмірал Бебех оголошує війну маркетингу. Поки Зінаїду перетворюють на бренд кефіру, Омелько знаходить рахунок за повітря, а Ліана випадково заражає корпорацію емпатією. Третій сезон — це космічна сатира про світ, де навіть майбутнє має тарифний план, а єдина надія Всесвіту знову летить без гарантії, інструкції та здорового глузду. І скасувати підписку вже неможливо.....

Після втечі з Евери екіпаж «Едем-7» вважає, що залишив планету спокуси позаду. Але відкинуті бажання повертаються у вигляді Тіней — автономних версій непрожитих життів, які з’являються у відображеннях, знають найпотаємніші спогади й переконані, що саме вони мали право стати справжніми. Лія бачить життя із Саерою без війни й страху, Саера — світ, де Ейлана не загинула, Мара — себе у тілі давнього живого корабля, а Аела — особистість без чужого минулого. Та коли одна Тінь займає тіло людини, гра перестає бути безпечною. Найдивніше — серед відображень є постать, яка не належить нікому на борту. Вона не говорить, передбачає події й веде «Едем-7» до цивілізації, що навчилася виживати без слів.