Спочатку:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Аріна
Мені було щиро шкода матір Степана, але я давно припинила її захищати. Було очевидно: у них не залишилося нічого спільного. Мені іноді ставало цікаво — а що б вони подумали, якби побачили сина зараз? Степан став втіленням успіху: спортивний, чудово освічений, впевнений у собі до нахабства. Я обожнювала його енергію, але іноді мені хотілося, щоб він був бодай трішки м'якшим. Жартувала, що він схожий на кактус: красивий, але спробуй підійти ближче — вколешся. Він нікого не підпускав до себе впритул, тримаючи дистанцію навіть із найближчими.
Ми були одружені майже три роки. Для Степана цей шлюб став ще однією сходинкою вгору. За дванадцять років після університету він змінив три агентства і заробив репутацію «акули». Він діяв безжально: перехоплював клієнтів, переманював кадри, іноді грав брудно. Але його фірма процвітала, а разом із нею — і наше благополуччя.
Я розуміла, наскільки ми різні, але поважала його за цю сталеву волю. У мене все було інакше. Я виросла в інтелігентній родині в затишному передмісті під Києвом, навчалася в приватних ліцеях. Моє життя було розміреним і безпечним. Батьки — викладачі, люди старої гарту. Коли вони востаннє приїздили до нас в Одесу, це була катастрофа.
Степан поводився просто жахливо. Він буквально влаштував моєму батькові допит, висміюючи його «високі ідеали» та відсутність великих амбіцій. Тато все життя пропрацював адвокатом, рано пішов на пенсію і спокійно викладав у коледжі. Степан же вважав це слабкістю.
Потім мені зателефонувала моя старша сестра, Юля. Ми ніколи не були з нею близькими — між нами п'ять років різниці й прірва нерозуміння.
— Як ти могла дозволити йому так принизити тата? — кричала вона в слухавку. — Мама каже, що тато більше ніколи не приїде в Одесу.
— Юлю, це просто його манера спілкування… — намагалася я виправдатися, але сама розуміла, що Степан перегнув палку.
Юля завжди вважала, що я «не виправдала очікувань». Напевно, саме тому після навчання я втекла подалі від родинного гнізда, мріючи займатися кіно та телебаченням. Мені хотілося дихати на повні груди, без вічних повчань про те, якою «правильною» має бути дівчина з хорошої сім'ї.
