Спочатку:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Пролог.
Чорнило на папері висихало довше, ніж зазвичай — вологе повітря порту Сент-Джуд не шкодувало ні мережива, ні пергаменту.
Ізабелла притиснула долоню до грудей, відчуваючи, як під кістяним корсетом шалено калатає серце. За вікном губернаторського маєтку догоряв захід сонця, фарбуючи затоку в колір свіжої крові. Там, за рифами, які моряки називали «Зубами крижака», небо зливалося з океаном. Десь там був він.
— Ти ризикуєш не просто ім'ям, Белло, — прошепотіла вона сама до себе, згортаючи записку у вузьку трубочку. — Ти ризикуєш душею.
Вона знала: якщо батько застане її біля скель після заходу сонця, скандалу не уникнути. Але сьогодні на рейді встав флагман королівського флоту, і гармати форту розвернули в бік відкритого моря. Полювання почалося.
За п'ять миль від берега, на капітанському містку «Мари», Еліас піймав губами краплі прибою. Море сьогодні було неспокійним, воно гуркотіло, наче попереджаючи про біду.
Він дістав із кишені потертого камзола старий олов'яний футляр. Усередині лежав клаптик паперу, що пахнув не порохом і дьогтем, а жасмином і бібліотечним пилом. Кожне слово в ньому було для капітана дорожчим за весь золотий запас іспанської корони.
«Дивись на горизонт, коли згасне маяк», — гласив останній рядок.
Еліас обернувся до своєї команди. Суворі люди зі шрамами чекали команди до бою, але їхній капітан дивився не на гарматні порти ворога. Він дивився на ледь помітний вогник у вікні губернаторської вежі.
— Підняти чорні вітрила, — стиха наказав він. — Сьогодні ми йдемо по самому краю пекла.
Він знав, що пісок у їхньому спільному годиннику майже вичерпався. Починався приплив, який або винесе їх до свободи, або назавжди поховає це кохання під товщею холодної води.
