Спочатку:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Розділ 14. Повернення Морлі
Тортуга ще не встигла оговтатися після нічних рад, коли на горизонті з’явилися нові вітрила. Вони йшли рівним строєм, мов біла стіна, що насувалася на острів. Сонце піднялося над морем, але його світло здавалося холодним — адже серед тих вітрил майорів прапор із золотим гербом корони.
Адмірал Крістофер Морлі повернувся.
Його флагман, відбудований після катастрофи на рифах, тепер виглядав ще потужнішим. Три ряди гармат блищали, а на носі корабля височіла нова фігура — чорний ангел із розпростертими крилами. Це був символ помсти.
У таверні «Чорний кракен» рада капітанів завмерла. Юнак, що приніс новину, стояв посеред залу, його голос тремтів: — Вони вже біля мису. Морлі веде не лише корвети. З ним — ескадра галеонів.
Флінн ударив кулаком по столу.
— Це кінець! Ми не витримаємо такої сили.
Анна-Марі зловісно усміхнулася.
— Кінець для тих, хто боїться. Для інших — початок легенди.
Ізабелла піднялася, її очі палали.
— Ми дали клятву під чорним сонцем. Якщо зараз відступимо, то зрадимо не лише себе, а й море.
Бартоломео встав, його постать була схожа на скелю.
— Морлі хоче знищити нас поодинці. Але якщо ми об’єднаємо флот, ми зламаємо його стіну.
Еліас підійшов до Ізабелли.
— Це буде найбільша битва нашого життя. Але тепер ми не самі.
На причалах Тортуги пірати вже готували кораблі. Чорні прапори з білою трояндою здіймалися поруч із іншими символами братерства. Вітрила наповнював вітер, і бухта гуділа, мов гігантський вулик.
Ізабелла підняла пісочний годинник. Пісок сипався крізь скло, відмірюючи час до зіткнення.
— Нехай Морлі прийде, — сказала вона. — Ми зустрінемо його не як вигнанці, а як Республіка хвиль.
Коли флот корони наблизився, море загуркотіло, наче саме відчувало напругу. Морлі стояв на палубі свого флагмана, його очі палали ненавистю. Він підняв шпагу й крикнув:
— Сьогодні Тортуга впаде!
Але на іншому боці бухти десятки піратських кораблів розгорнули вітрила. Їхні гармати були заряджені, їхні серця — готові. Ізабелла стояла на кормі «Мари», тримаючи прапор із білою трояндою.
— Сьогодні ми доведемо, що море не має господаря, — вигукнула вона. — І що свобода сильніша за будь-яку корону!
Гуркіт барабанів корони злився з ревом піратів. Дві армії сходилися на хвилях. І перша битва Республіки хвиль мала початися.
