Спочатку:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Розділ 20. Зрада серед хвиль
Столиця хвиль ще пахла свіжим деревом і димом від кузень, де кували нові гармати. Пірати працювали, будували укріплення, ділили здобич і співали пісні про перемогу над короною. Але під цією зовнішньою єдністю вже зріла тріщина.
Флінн, «Кривавий», не прийняв Кодекс хвиль. Він збирав навколо себе тих, хто вважав нові закони слабкістю. Для них свобода означала лише право брати й убивати без обмежень. У темних тавернах він шепотів:
— Ізабелла хоче зробити з нас чиновників. Вона хоче, щоб ми жили за правилами, як у корони. Хіба ми для цього стали піратами?
Його слова знаходили слухачів. Декілька капітанів почали сумніватися, чи варто дотримуватися Кодексу.
Ізабелла відчувала цю небезпеку. Вона стояла на березі, дивлячись на море, і стискала перстень із розою вітрів.
— Свобода без честі — це лише хаос, — сказала вона Еліасу. — Але як переконати тих, хто бачить у свободі лише силу меча?
Еліас мовчав, його очі були похмурі.
— Іноді переконати неможливо. Іноді доводиться боротися.
Тієї ночі Флінн зробив свій хід. Його люди напали на склади пороху, намагаючись підпалити їх і знищити укріплення столиці. Вибухи розірвали тишу, і місто прокинулося в хаосі.
Ізабелла кинулася до бастіону.
— До зброї! Це зрада!
Команда «Мари» підняла мушкети, і вулиці столиці наповнилися криками. Пірати братерства билися проти людей Флінна. Вогонь охопив кілька будівель, але укріплення вистояли.
На головній площі Ізабелла зустріла самого Флінна. Він стояв із шаблею в руках, його очі палали ненавистю.
— Ти зробила нас рабами своїх законів! — закричав він. — Але я покажу їм, що справжня свобода — це кров і страх!
Ізабелла підняла свій ніж.
— Ти зрадив братерство. І за це море забере твою душу.
Бій був коротким, але жорстоким. Флінн кинувся вперед, але Ізабелла ухилилася й завдала удару. Його шабля впала на камінь, а він сам — на коліна.
Бартоломео підійшов, його голос був гучним і суворим.
— Кодекс хвиль має силу. І кожен, хто його порушить, заплатить життям.
Флінна стратили на світанку. Його тіло віддали морю, а чорний прапор із білою трояндою підняли над столицею ще вище.
Ізабелла стояла поруч із Еліасом, її руки тремтіли, але очі були тверді.
— Ми вистояли. Але тепер я знаю: найбільша небезпека — не корона. Найбільша небезпека — це зрада серед хвиль.
