Спочатку:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Розділ 23. Діти хвиль
Минув рік від тієї ночі, коли Ізабелла й Еліас дали одне одному клятву на березі. Столиця хвиль зростала, і разом із нею народжувалася нова історія. Але найбільшим даром для них стали двоє дітей — двійнята, які з’явилися на світ під шум хвиль і спів піратських пісень.
Хлопчика назвали Рафаель, на честь вітру, що завжди приносив «Мару» перемогу. Дівчинку — Ліана, бо вона була ніжною й водночас сильною, мов ліана, що тримається за скелі навіть під час бурі.
Еліас тримав їх на руках, коли вони ще були немовлятами, і його очі світилися ніжністю, якої ніхто не бачив у битвах. Він гладив їхні маленькі пальчики й тихо шепотів:
— Ви — наші хвилі, наші скарби. Море подарувало нам вас, і я обіцяю берегти вас так, як беріг вашу матір.
Ізабелла, Чорна Роза, сиділа поруч, її руки були міцними, але ніжними. Вона дивилася на дітей і відчувала, що всі бурі й битви тепер мають сенс.
Минуло два роки. Рафаель і Ліана вже бігали по піску, сміялися й ховалися в печерах, які колись були сховищем для пороху. Еліас часто сідав із ними біля багаття й починав розповідати історії.
— Колись, — говорив він, — ми з вашою мамою билися проти корони. Вона була сміливою, як буря, і сильнішою за будь-який шторм. Ми разом перемогли адмірала Морлі, і море визнало нас своїми.
Діти слухали з широко розкритими очима. Рафаель завжди питав:
— А ти, тату, був найсміливішим піратом?
Еліас усміхався й відповідав:
— Я був сміливим, бо поруч була ваша мама. Вона — Чорна Роза, а я лише той, хто тримав її руку, коли хвилі ставали найвищими.
Ліана обіймала Ізабеллу й шепотіла:
— А я теж стану Чорною Розою, як ти.
Ізабелла сміялася й цілувала доньку в чоло.
— Ти станеш тим, ким захочеш. Бо свобода — це наш найбільший скарб.
Так народжувалася нова легенда. Не лише про битви й перемоги, а про сім’ю, яка стала серцем Республіки хвиль. І море, що колись було їхнім ворогом, тепер співало колискові для Рафаеля й Ліани.
