- Сучасний любовний роман
- Сучасна проза
- Uliana Fox
- Океан і попіл
Океан і попіл
Анотація:
Ласкаво просимо до «Айронкліффу» — старовинного пансіону на суворих скелях Мейну, куди впливові родини відправляють дітей, які «псують їхній ідеальний імідж». Тут немає шкільної форми, але є виснажлива ізоляція, суворі викладачі та неписані правила, за якими виживають найсильніші.
Голлі потрапляє сюди після того, как її конфлікт із вітчимом закінчився палаючим авто. Вона не збирається підкорятися нікому — і тим паче Нейту, похмурому бунтарю з бійцівським минулим, який контролює нічне життя корпусу. На спробу Нейта провчити новеньку Голлі відповідає не сльозами, а гострим сарказмом і порівнянням із «похмурим кажаном».
"— Бо ти володар похмурих закутків, Блеквуде. Обираєш напівтемряву, боїшся прямого світла й заманюєш людей у свої сутінкові печери, аби видаватися великим і страшним, — я злегка нахиляю голову, зустрівшись із його темним, прикутим поглядом. — Ти сліпий до всього світлого, але чудово орієнтуєшся в чужих страхах. І, головне... ти судорожно чіпляєшся за свою самотність, висячи догори ногами у власному викривленому світі."
—
Uliana Fox
Океан і попіл
"— Шанувальник? Ти надто високої думки про себе, пташко."
—
Uliana Fox
Океан і попіл
"Її очі — кольору океанської хвилі під час шторму. А її характер — це чортова буря. І я, схоже, єдиний дурень, який добровільно пливе прямо в її епіцентр, поки вона намагається затопити мій корабель."
—
Uliana Fox
Океан і попіл
Зміст книги:
8 розділів
З цією книгою читають:
Не шукай собі біди.
Літо з присмаком вишні
Кров місяця
Місяць стояв над замком, ніби давня обітниця, що досі не виконана. Його світло лягало на вежі, як сліди поцілунків на шкірі — бліде, холодне, смертельно красиве.
Тиша панувала в Етергримі, старому маєтку, в якому з кожної стіни дихала пам’ять. Там, де колись лунали бали й сміх, тепер жили тільки тіні.
І серед них — вона.
Висока постать у чорному, з очима, які світилися рубіновим полум’ям, стояла перед дзеркалом. Лілея де Вальмора. Колишня графиня, колишня наречена, колишня… людина.
Там де спит магія
«Якщо ти це читаєш, Елізо, значить, я вже не змогла тебе захистити».
У будинку відбуваються дивні речі. Вночі хтось стукає у двері підвалу, хоча ключа від нього ніхто не має. У лісі Еліза чує голос, який кличе її на ім'я. А незнайомий Александер Рейд, здається, знає про неї набагато більше, ніж говорить.
Вона не розуміє, кому може довіряти.
Особливо коли знаходить у щоденнику ще одну фразу:
«Не шукай правду про свою матір. І ніколи не йди до лісу після опівночі».
Але деякі таємниці не можна поховати назавжди.
Осінній вальс для графині
Софія Розумовська знає, що її долю вже вирішили: шлюб із багатим бароном має врятувати родину від розорення. Та випадкова зустріч із графом Олександром Вишневецьким руйнує всі плани. Кожна прогулянка осіннім парком, кожен танець на балах і кожен погляд усе сильніше запалюють серця, але на їхньому шляху постають інтриги, брехня та небезпечні таємниці.
Чи вистачить їм сміливості кинути виклик долі, коли здається, що весь світ проти їхнього кохання? І чи стане осінь початком нового життя, а не порою втрат?
Планета, де союз коштує дорожче за кров
Покровськ. Місто, яке навчилося прикидатися мертвим
Вітаю з цікавою новинкою, я обожнюю такі книги, де про підлітків❤️Вже підписалась до Вас, буду рада взаємності 🥰
Відповідь для Віккі Грант