Люди-матіоли
Анотація:
Одного літнього вечора маленька донька запитала:
— Мамо, а що це так пахне?
Так почалася історія про матіолу — непримітну квітку, яка розкриває свій аромат лише надвечір.
Це оповідання про бабусин сад, дитинство, що назавжди залишається в пам’яті, і людей, яких ми не завжди вміємо цінувати вчасно. Про тих, хто не прагне бути в центрі уваги, не чекає подяки, але залишає після себе найдорожче — тепло в серці.
Іноді найцінніше в житті схоже на матіолу: його легко не помітити вдень, але неможливо забути.
Успіхів книзі, а вам творчого натхнення ❤️❤️❤️
Відповідь для Ніколь Нікнейм