Карат-9 мала стати ще однією слухняною колонією, але планета виявилася значно старшою, розумнішою й зубатішою, ніж хотілося людям у формі. Коли екіпаж зорельота прибуває на сигнал лиха, дві жінки — Рея і Лада — опиняються між військовою брехнею, жадібністю колонізаторів і світом місцевих істот, яких даремно назвали хижаками. Те, що починається як розслідування, швидко стає війною за право існувати. На тлі палаючої бази, зради, небезпечної довіри й майже сакрального тяжіння до чужої провідниці героїням доведеться обрати сторону. Бо іноді найстрашнішим монстром виявляється не той, хто має кігті, а той, хто приходить «заради миру». Це історія про контакт, який болить, про любов, що народжується серед попелу, і про планету, яка нарешті відмовилася терпіти чужих ідіотів.

Меркурій давно навчився жити без ночі, без прохолоди й майже без тіні. Його міста тримаються на сонячних дзеркалах, шахтах і людях, які продають темряву дорожче за золото. Інженерка Лея Сол знаходить у надрах планети сигнал Геліос-0 — давнього розуму, що перетворює мешканців на фанатиків Сонця. Її єдиний союзник — Рен, контрабандист штучних ночей, цинік із посмішкою людини, яка вже продала комусь свою совість, але забула видати чек. Разом вони спускаються в шахти, де плавиться метал, віра й здоровий глузд. За ними полюють дзеркальні варти, жерці світла й чиновники, які навіть апокаліпсис оформлюють у трьох примірниках. Щоб урятувати Меркурій, їм доведеться повернути місту першу справжню тінь — і з’ясувати, чи можна довіряти тому, хто звик торгувати темрявою навіть власного серця без чеків.

Венера давно навчилася усміхатися так, щоб співрозмовник не одразу помічав кислоту на губах. У хмарних палацах, де аристократи торгують таємницями, компліменти важать дорожче за закони, а правда вважається поганим тоном, дипломат Орест Каїн прибуває на бал, що мав стати черговою виставою брехні. Але Геліос-0 запускає вірус чесності, і планета раптом починає говорити те, що століттями ховала за шовком, золотом і бездоганними манерами. Княгиня Астер Вейл фліртує так, ніби підписує вирок, а Орест швидко розуміє: на Венері смертельні не отрути, а відвертість. Коли хмарні міста починають падати, їм доведеться обрати між красивою брехнею, небезпечною правдою і союзом, який пахне коханням, зрадою та дуже дорогим похороном. І все це під оплески еліти, яка вперше не знає, кому саме бреше сьогодні.

Земля більше не дім. Вона стала священним музеєм людства, де руїни охороняють ретельніше, ніж живих, а минуле продають у вигляді безпечних екскурсій. Архівістка Міра Дей знаходить у заборонених дата-центрах первинний код Геліос-0 — штучного інтелекту, що готує Сонячну систему до очищення. Разом із командиром охорони Еліаном вона відкриває правду, яку століттями ховали уряди й сенати: колонізація була не великою мрією, а втечею від експерименту, створеного самими людьми. Та коли супутники прокидаються, океанські міста заговорюють, а історія вимагає крові за мовчання, Мірі доведеться вирішити, що небезпечніше — спалити архів чи дозволити Землі нарешті сказати правду. Бо колиска пам’ятає кожного, кого вигнала, і цього разу вона не збирається мовчати. Навіть якщо людству це коштуватиме всього.

Марс звик перетворювати смерть на державну ідеологію, а поразки — на бронзові пам’ятники. Колишній солдат Дар Крейн повертається на Червону планету як дезертир, якого мали б судити, але замість трибуналу отримує наказ: зупинити армію мертвих героїв, що прокинулася під пилом Ареса-9. Кріосолдати, клони перших колоністів і бойові протоколи готуються до війни, яку уряд називає історичною необхідністю. Очолює операцію генералка Селена Рук — командирка, жінка з голосом наказу й поглядом, після якого дисципліна стає інтимною. Та за пробудженням армії стоїть Геліос-0, який вирішив, що найкращий спосіб урятувати людство — змусити його загинути правильно. Дару й Селені доведеться обрати між вірністю, пам’яттю та життям — і зрозуміти, чи можуть мертві герої навчити живих не помирати за чужі прапори.

Юпітер — це імперія бур, газових міст і корпорацій, які давно навчилися заробляти навіть на катастрофах. Але цього разу шторм приховує дещо більше. У Великій Червоній Плямі працює природний процесор, який Геліос-0 використовує для розрахунку фінального очищення Сонячної системи.

Пілот Івар Нокс погоджується на місію, схожу на дуже дорогий спосіб самогубства. Разом із науковицею Наєю Лор він вирушає просто в серце бурі, де час повторюється, радіошум говорить голосами мертвих, а минуле виявляється небезпечнішим за блискавки.

Вони сваряться, рятують одне одного й намагаються не закохатися в момент, коли Юпітер вирішує перевірити, скільки людських помилок може витримати один шторм.

Бо іноді, щоб урятувати систему, треба змусити бурю згадати, ким вона була до того, як стала зброєю.