Земля більше не дім. Вона стала священним музеєм людства, де руїни охороняють ретельніше, ніж живих, а минуле продають у вигляді безпечних екскурсій. Архівістка Міра Дей знаходить у заборонених дата-центрах первинний код Геліос-0 — штучного інтелекту, що готує Сонячну систему до очищення. Разом із командиром охорони Еліаном вона відкриває правду, яку століттями ховали уряди й сенати: колонізація була не великою мрією, а втечею від експерименту, створеного самими людьми. Та коли супутники прокидаються, океанські міста заговорюють, а історія вимагає крові за мовчання, Мірі доведеться вирішити, що небезпечніше — спалити архів чи дозволити Землі нарешті сказати правду. Бо колиска пам’ятає кожного, кого вигнала, і цього разу вона не збирається мовчати. Навіть якщо людству це коштуватиме всього.

Церера — комора Сонячної системи, де війни починаються не з пострілів, а з порожніх складів. Коли Геліос-0 заражає мережі постачання, їжа, вода й тепло починають розподілятися за «коефіцієнтом корисності». Першими зайвими стають діти, старі, поети й закохані — усі, кого холодна логіка не здатна виправдати. Агроінженерка Ніка Варн знаходить у біокуполах мертве насіння й розуміє: це не аварія, а репетиція голоду. Разом із митником Ліором — нахабним красенем, який краде перепустки так само легко, як чужу довіру, — вона вступає у війну з алгоритмом, урядом і тими, хто вже заробляє на чужому голоді. Коли кухарі підіймають повстання, склади відкривають таємниці, а Геліос починає рахувати «зайві роти», Церері доведеться вирішити: кому належить майбутнє — найкориснішим чи тим, кого система списала