Спочатку:
На сторінку книги
Дорога до Вежі
Наступного ранку Бром прокинувся ще до сходу сонця. Він поклав до наплічника книгу, чарівний компас і кілька булочок, які залишила пані Марта. Муркот ліниво позіхнув і застрибнув йому на плече.
— Сподіваюся, цього разу ми не опинимося під мішком із борошном.
— Я теж, — усміхнувся Бром.
Щойно вони вийшли за межі Магдвора, компас у кишені ледь засвітився. Золота зірочка всередині повільно повернулася й показала стежку, що вела через ліс.
— Схоже, він знає дорогу, — тихо сказав Бром.
— Тоді ходімо за ним. Але якщо він заведе нас у кущі ожини, я протестуватиму, — буркнув Муркот.
Друзі рушили вперед. Попереду шумів ліс, а десь далеко між деревами вже виднілися обриси високої кам'яної вежі.
Нова пригода починалася.
