Раді Вас бачити!

Розділ 1. Вітер Чорноморська

Чорне море шуміло неспокійно. Хвилі з глухим рокотом розбивалися об старий причал, а солоний вітер тріпав волосся Тимофія Коваленка.

Сімнадцятирічний хлопець стояв біля невеликого рибальського човна й міцно стискав у руках потертий рюкзак. У ньому було лише кілька речей: змінна сорочка, стара зошитка з малюнками кораблів і фотографія матері.

Поруч стояла Марія Коваленко — втомлена жінка з добрими очима.

— Ти точно мусиш їхати? — тихо запитала вона, поправляючи комір його сорочки.

Тимофій усміхнувся, хоча в грудях усе стискалося.

— Мамо, це шанс. Пан Олександр Стасіус платить хороші гроші. Якщо я попрацюю в нього хоча б кілька місяців, ми зможемо закрити борги й полагодити дах.

Мати тяжко зітхнула й подивилася на море.

— Багаті люди рідко помічають таких, як ми.

— А мені не потрібно, щоб помічали, — відповів він. — Мені потрібна робота.

Катер, який мав відвезти робітників до приватної пристані корпорації «Stasius Group», коротко загудів.

Марія раптом міцно обійняла сина.

— Що б не сталося, не дозволяй нікому принижувати тебе через бідність. Ти чесна людина, Тимошо.

Він кивнув і поцілував матір у щоку.

— Я скоро повернуся. Обіцяю.

Тимофій піднявся на катер. Коли судно відійшло від берега, він ще довго бачив на причалі маленьку постать матері, яка притискала до грудей стару хустку.

Так почався його шлях у світ, який здавався йому чужим.

---

Особняк родини Стасіус височів над морем, мов білий палац. Панорамні вікна сяяли в променях заходу сонця, а біля причалу погойдувалися дорогі яхти.

Саме там Тимофій уперше побачив двох доньок бізнесмена.

Перша — Таїсія Стасіус, шістнадцятирічна дівчина в легкій бузковій сукні. Вона стояла на терасі з книжкою в руках і дивилася на море так, ніби мріяла опинитися далеко звідси.

Друга — Вероніка Стасіус, старша сестра, упевнена й холодна красуня з бездоганною зачіскою та дорогими прикрасами.

Коли новий робітник пройшов через подвір’я, Таїсія мимоволі затримала на ньому погляд.

Високий, засмаглий після моря, з теплою усмішкою й кучерявим темним волоссям, він зовсім не був схожий на розпещених синів бізнесменів, яких вона звикла бачити поруч із батьком.

— Хто це? — тихо запитала вона в служниці.

— Новий працівник із порту. Здається, його звати Тимофій.

Таїсія знову подивилася на нього — і вперше за довгий час відчула дивне хвилювання.

А ось Вероніка насупилася.

— Батько вже почав приводити до дому кого завгодно? — холодно промовила вона. — Цей хлопець зовсім не підходить для нашого оточення. Він псує весь імідж родини Стасіус.

Із цих слів почалася історія, яка змінить долю всіх трьох — бідного хлопця із самого серця Чорноморська, дівчини, що покохала його всім серцем, і сестри, готової зробити все, щоб вигнати його з їхнього світу.