Раді Вас бачити!

========== 30 ==========

Повільною і вже впевненою ходою від стегна я підійшла ближче. Моє чергове вбрання "від Антеля" збентежило хлопців, деякі навіть відвернулися.

- Ти пропонуєш моїй варті вистояти проти цілого загону твоїх водників?

- А чому ні? Захист у вас має бути серйозний, як і належить за вашого статусу, моя імператрице. І якщо ваш захисник не зможе здолати мій загін, то я буду змушений проситися на його місце. Вам потрібен сильний і надійний маг. - і скільки переваги було в очах Остеля.

- Ваша Величність... - жартівливо низько вклонився Фаль, питаючи дозволу діяти вільно. Я немов без слів зрозуміла його.

- Ну що ж, Фантарілель, я даю тобі дозвіл діяти за ситуацією. А ви, мій дорогий керівник, ще раз, даремно недооцінюєте силу вогню.

Очі Фаля насторожено заблищали, він посміхнувся напередодні хорошої битви, давно в нього не було можливості для подібного.

Фаль потягнувся і розім'яв руки, покрутив головою і прийняв бойову стійку. Потім почалося тренування.

Остель, пригадуючи мій початок, не став розмінюватися на дрібниці, і на поле вийшло одразу троє людей. Маги води виконували вже відомі мені заклинання, але навіть торкнутися вогняного щита не змогли. Вода випарувалася за кілька сантиметрів від вогняного щита.

Незабаром на полі було все більше хлопців.

Фаль був неперевершений у своїй стихії. Він знав бойові заклинання, які мені були без потреби. Мої очі горіли від захвату, спостерігаючи за ним. І тільки коли останній із загону магів був знешкоджений, Остель дав команду всім зупинитися. Я так замилувалася Фалем і його вміннями, що навіть фізично відчула у своїх очах вогонь. Хотілося підійти й повиснути на шиї Фаля, так я була рада за нього, що він утер носа цим водникам. Але я все ж стрималася. Я все ж імператриця, така поведінка зараз для мене недоречна.

А ось Остель був явно незадоволений. Він вийшов на поле і став навпроти Фантерілеля.

Щось мені це знову не подобається.

- Я думаю, далі не варто продовжувати? Хіба ти не переконався в його вміннях? - звернулася я до Остеля.

- Ваш страж магічно підкований добре, я більш ніж задоволений. Але я хочу побачити його фізичну підготовку! - О, ні! Фізична підготовка вже кілька років не є обов'язковим умінням для магів стихій. Магія може вбити набагато швидше, ніж, скажімо, удар куди-небудь. Лише військові та вартові практикують ще це для загального розвитку. Не думаю, що Фалю це під силу.

- Ні, Остель, у цьому немає потреби. Я наполягаю...

- Я згоден, Ваша величність, і готовий пройти перевірку до кінця, - перебив мене Фаль, і, мабуть, відчув, що я хвилююся за нього.

Тепер уже посміхнувся Остель. Без команди починати, Остель наблизився до Фаля і напав на нього. Я не дуже розуміюся на всіх цих прийомах, але я була рада, що Фаль вдало ухилявся і відводив від себе удари.

Фантарілель здивував мене тим, що так само, як Остель, нападав на суперника і вельми вдало. Важко було сказати, хто з них вийде переможцем, адже по них не видно їхньої втоми. Остель був занадто суворий і жорстокий у своїх нападах. Я навіть не розумію, звідки в нього така неприязнь до Фаля, він так посилено хоче довести, що Фаль мені не підходить?

А далі Фаль, ухиляючись від удару, застосовує хитромудрий прийом. Остель ледь ухиляється і тут же відходить на кілька кроків від Фаля. Переможець так і не визначений, але чесно зізнатися, Фаль виглядає втомленим, на відміну від Остеля, воно і зрозуміло, не дарма ж Остель є особистою охоронною Імператора.

Остель дає знак, що бій закінчено, тільки ось на Фаля тепер він дивиться насторожено.

- Останній прийом Фантарілеля знає тільки вища категорія людей і магів, такі, як наприклад, імператор, король або принц. Ким є Фантарілель? - це Остель уже звертається до мене, Фаль фиркає на його слова, а я посміхаюся.

- Фаль! Представся, будь ласка.

- Мене звуть Фантарілель де Ля Пуль, принц королівства Ная, східної частини імперії. Це ім'я я носив увесь цей час, до останніх подій. Зараз же, після всіх подій, що пов'язані з Її Величністю імператрицею Нінель, імператор дещо змінив моє становище. - Очі Остеля розширилися від подиву. Він напевно не очікував такого.

-Фантарілель є моєю особистою охоронною і до того ж моїм добрим і відданим другом. Йому я довіряю навіть більше, ніж тобі, Остель. І сподіваюся, твою перевірку закінчено. Або скажеш, він недостойний охороняти моє життя?

- Ні, Ваша Величносте, тепер я спокійний!

- Чудово! Сподіваюся, тепер ми можемо йти? - навіть більше стверджуючи, а не запитуючи заявила я, - Фаль, ходімо! - махнула я головою і такою ж упевненою і повільною ходою вирушила геть із тренувального майданчика.

Фаль наздогнав мене вже в стінах палацу, бо після мого відходу ще залишився про щось поговорити з Остелем.

Побачивши друга, я радісно його обійняла.

- О, ти навіть не уявляєш, як я рада втерти носа цим водяникам. Я хочу, щоб вони зрозуміли, що вогонь - це теж сила! Ти уявляєш, у них маги вогню тільки лікарями працюють! Їх на службі всього 3-4 людини! Мене, як представницю вогняної стихії, це дуже засмучує. Тепер і ти довів цим упертюхам, що наша стихія анітрохи не гірша, може навіть і краща! - Фантарілель м'яко відсторонив мене від себе і дивно посміхнувся.

- Рижику, ти це... краще реагуй не так емоційно.  Я все-таки чоловік! - не відразу зрозуміла його слова

- Ти стала такою привабливою, секс розкріпачив тебе... і, якби не значна конкуренція....

- Та ну тебе! - жартівливо стукнула його кулачком, настрій у мене був просто чудовий.

- Схоже, ви дуже хороші друзі, як я погляну! - раптово почули ми за спиною і обернулися. Остель стояв, підпираючи стіну, і я навіть не знаю, як багато він встиг почути.

- Так, ми знаємо один одного не один рік! - тут же знайшовся Фаль.

- Занятненько.

- Ти щось хотів, Остель?

- Думав повідомити Вам, Ваша Величносте, що ваш чоловік повернеться вже завтра. Подумав, це радісна звістка для вас.

- Так, дякую. - зніяковіло відповіла я.

Завтра, ну що ж, діяти дійсно варто рішучіше.

- Остель, зачекай! - маг уже розвернувся щоб піти, але моїми словами був зупинений.

- Скажи, які розпорядження тобі віддавав імператор щодо мене?

- Та нічого особливого...- одразу знайшовся той.

- Тобто і заборон він мені ніяких не ставив? - від мого запитання Остель одразу ж насупився, очевидно розуміючи, до чого я маю на увазі

- Не ставив, або просто не встиг, у зв'язку з терміновим від'їздом! - тут же додав Остель

- Чудово. Мені потрібно буде покинути палац, хочу відвідати могилу батьків, Фантарілель складе мені компанію, зрозуміло візит буде неофіційним, я б не хотіла світитися. - Остель насторожено зсунув брови, але у зв'язку з ситуацією просто кивнув. Йому явно це моя затія не подобалася, або він просто в мою версію не повірив, але заборонити мені він нічого не міг.

- І ще! Де зберігаються речі, що Антель забрав у мене, коли я прибула до палацу?

- У його кабінеті, але крім роду Антеля туди більше ніхто доступу не має!

- Чудово, я, знаєш, віднедавна теж належу до його роду.

- Я не буду вдавати, що все це не здається мені дивним! Я звик говорити тільки правду і те, що я думаю. А отже, я не приховуватиму, що все це я маю намір доповісти його Величності!

- А я й не просила нічого від нього приховувати. Роби як знаєш! Не бачу в цьому нічого поганого! 

- З вашого дозволу... - Остель низько вклонився і, склавши руки за спину, як це часто робить Антель, вирушив геть.

- Тепер ти розумієш, що в нас обмаль часу? - це я вже адресувала своєму другові.

- Який план дій? - готовий до всього запитав Фаль

- Веди мене до кабінету чоловіка, я в цьому палаці загублюся, якщо шукатиму дорогу сама

- Ходімо! - захопив мене коридорами друг і за п'ять хвилин швидкої ходи ми стояли біля дверей до кабінету чоловіка.

Від дверей за версту тхнуло магією, Магічні бар'єри були накинуті, і я їх від чогось відмінно бачила. Мені здається, це все через заміжжя. З'явилася якась нова для мене сила. Але про це потім. Зараз кабінет. Мені потрібні мої артефакти, зокрема моє каміння!

Усе виявилося досить просто. Я просто підійшла до дверей і натиснувши на ручку, двері відчинилися. Мене всередину пропустило. Фаль же входити не ризикнув.