Раді Вас бачити!

========== 19 ==========

Прокинувшись вранці, не питаючи ні в кого, я перемістилася у свої покої.

Перший день я намагалася не виходити з кімнати, та й тішило те, що Антель до мене не заходив. Усі новини я дізнавалася від своєї служниці.

- Пані, я прийшла повідомити, що після обіду до вас зайде швачка. Вона найкраща в імперії і створює образи тільки для жителів палацу. Його Величність наказав створити вам найкращу сукню.  За такий короткий термін це непосильне завдання. - важко зітхнула дівчина і почала забирати у мене порожній посуд. До її приходу я з величезним апетитом з'їла все, що вона принесла. Відновлення сил вимагало від мого організму їжі.

Потім Аріель повідала мені, що палац повною мірою готується до майбутнього свята. Уже всю імперію сповіщено, що через три дні імператор одружиться. Підлогу палацу обставлено квітами, найняли на допомогу додаткову прислугу.

Начебто і моє весілля, але чомусь брати участь у процесі підготовки бажання не виникло.  Уся ця метушня зайвий раз нагадує мені, що на цьому святі життя не буде моїх батьків, які так мріяли віддати мене заміж за Антеля. Нехай їхня мрія збудеться, тільки ось ціна занадто жорстока.

Мірки з мене знімали швидко. У подробиці не посвячували, та й я не нав'язувалася у виборі. Думаю, цим дамам видніше, в якій сукні має бути майбутня дружина імператора. Тільки обмовилися, що буде два вбрання. Одне для таємного обряду, друге на показ усім.

Я хвилювалася і, звісно ж, не могла не думати про Фала і Ванзеля. Здається, Антель пообіцяв звільнити одного з моїх друзів, щойно я стану його дружиною, і чомусь мені здається, що першим буде не Ванзель.

І наступні два дні я вирішую не виходити з кімнати, мені все ще неспокійно з приводу тієї ситуації з моєю атакою, адже я знаю, що були потерпілі і прекрасно бачила наслідки, до яких призвів мій спонтанний вчинок.

Єдиною моєю "гостею" була Аріель. Вона одна відвідувала мене досить часто. Приносила їжу і розповідала, як триває підготовка до весілля. А ще казала, що краєм ока бачила мої сукні, коли швачка носила їх на схвалення імператора. Дивно. Антель зайнятий навіть такою дрібницею, як підбір для мене вбрання.

У ніч перед днем весілля мене відвідав Антель.

Такий пізній візит він пояснив своєю зайнятістю підготовкою до весілля.  А зараз вирішив мені розповісти про сам процес.

- Основна церемонія відбуватиметься у відкритому храмі на центральній площі, перед моїм народом. Наші піддані зможуть побачити і почути, як ти даєш мені клятву вічно належати мені душею і тілом. Пообіцяєш так само, як і я, зберігати мир над усією імперією і допомагати мені досягати цього.

- Я так розумію це не все? - Антель коли увійшов до моєї кімнати, то одразу ж заклав руки на спину, підійшов до вікна і втупився в сад, що виднівся там. Я дивилася на його горду спину.

- Правильно розумієш...- імператор різко повернувся і подивився на мене.

- Я хочу розповісти тобі про другу частину ритуалу, щоб ти була готова. Обряд одруження та возз'єднання наших шлюбних татуювань відбуватиметься в храмі магії БОНЕЛЯ, в єдиному вцілілому храмі нашої імперії. Магія наших татуювань дуже сильна і досить давня, тому я обрав саме цей храм. Там ми дамо одне одному справжні клятви, монах проведе нарешті цей складний ритуал із татуюваннями, і ми одружимося. Татуювання знову на наших руках повинні будуть видозмінитися, але це все станеться після консумації шлюбу, якої я чекаю з величезним терпінням, навіть не уявляєш, на скільки воно в мене велике.

Я мовчала, бо не знала, що сказати.

- Але і це ще не все! - сказав Антель і посміхнувся.

- Що ще? - несміливо запитала я.

- Чернець повідав мені про таємницю шлюбної ночі. Щойно наш шлюб благословить БОНЕЛЬ, він відкриє портал у білу кімнату. У деяких писаннях її ще називають кімнатою Істини. Знаю, як дивно це звучить, і я раніше теж не вірив у неї, але так стверджує монах, і наш обряд, що є теж вельми давнім і багатьом недоступним, тому доказ. Я не сумніваюся, що ми з тобою в цю кімнату потрапимо. Там повинна буде відбутися наша перша шлюбна ніч. Але не це головне. Сама кімната особлива. Вона поглинає всю магію. Будь-якої сили. Коли ми з тобою там опинимося, будемо абсолютно позбавлені магічної сили. Навіть вплив татуювання зникне. Ми залишимося сам на сам, зі своїми справжніми почуттями. Це теж якоюсь мірою перевірка...

Сказати, що почуте мене ошелешило, означає нічого не сказати...

- А раптом ти захочеш мене вбити, коли позбудешся навіяних магією татуювання почуттів? - озвучила свої думки перш, ніж встигла їх обміркувати.

- Не говори дурниць, Нінель! Я не бажаю твоєї смерті, щоб я не відчував до тебе насправді. До того ж, перед обличчям народу, ти будеш уже моєю дружиною, це ще одна гарантія для тебе. Та й нашу мету ніхто не відміняв. Я хочу тверезий розум, а останнім часом у моїй голові лише ти. - ось начебто сказав, що думав і начебто правду, тільки чому ж на душі так паршиво?

Не хотіла б я чути цих слів, хоч і розумію, що Антель насправді не кохає мене, та й нормальних стосунків у нас, найімовірніше, не вийде, про Мантея він навіть слухати не став. А ідея з дитиною мені взагалі здається божевільною...

Як би там не було, але я розумію, що іншого вибору в мене немає, завтра я повинна буду вийти за Імператора заміж.

- Ти ж виконаєш свою обіцянку і після весілля звільниш Ванзеля? - спеціально згадала Ванзеля, і побачила, як погляд Антеля загострився, він стиснув вуста в тонку лінію і повільно пішов до дверей.

- Я не обіцяв тобі, що першого звільню саме Ванзеля, я обіцяв, що відпущу одного з твоїх друзів. Свою обіцянку я дотримаю і після весілля я звільню його від стазису.

Антель зупинився біля дверей і, не повертаючись до мене, ще додав:

- Тобі краще зараз лягти спати, завтра в нас обох важкий день, - промовив Антель і швидко зник за дверима.