Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги

Принц летів попереду, шлейф плаща розвівався у вітрі, дощові краплі били в обличчя, а я — ледь утримуючись на мокрому коні — намагалася наздогнати його.
Моя совість і нижня частина тіла категорично відмовилися дозволити мені насолоджуватись самотністю в екіпажі, поки дехто вирішив здіймати дорожнє болото копитами свого коня.

— Ваша світлосте! — вигукнула я, намагаючись перекричати вітер. — Ви зовсім не думаєте про безпеку!
— Безпека — це нудно! Хай живе ризик! — крикнув він, озирнувшись на мить, і в очах його блиснула іскра, здатна підпалити цілий ліс. — Та й, здається, ви самі не надто вірите в безпеку!
— Я?! — ухопившись за гриву коня, я майже огризнулась. — Я просто віддаю перевагу екіпажам, а не стусанам головою об мокру дорогу!

Він усміхнувся і пригальмував, нахилившись до мене так близько, ніби хотів перевірити, витримаю я цей погляд чи ні.
— Голова — занадто мала плата за можливість поговорити з вами наодинці.

Я ледь не впала, коли кінь різко повернув; пальці судомно стискали повід, серце шалено гупало, а дощ бив у лице холодними краплями, ніби сам випробовував мою витримку.
— Наодинці, — прошипіла я. — І заради цього ви вирішили перевірити мою совість, нерви й уміння триматися в сідлі?
Він розсміявся. Сухо, різко, майже виклично:
— Може, мені теж потрібне випробування? На стійкість, терпіння… і почуття гумору. Не лише ж вам трястися з анкетами!

— О, ваша світлосте, — я хмикнула, — якщо це виклик, ви забули, що я чудово володію фехтуванням. Словесним.
Він різко обігнав мене, потім пригальмував так, що опинився зовсім поруч:
— Тоді, здається, настав час справжнього двобою.

Я зрозуміла, що сперечатися безглуздо. Залишилася лише битва.
— Готуйтеся, ваша світлосте, — кинула я, — я перетворю кожне слово на крижаний спис.
— А я — на живий вогонь, — відповів він, повертаючи коня так, що між нами лишився лише один крок. — Подивимось, що переможе.

Ми летіли дорогою, обмінюючись ковкостями й натяками, а дощ і багнюка тільки підсилювали ефект. Кожен погляд, кожна фраза — майже удар.
— Ви весь час змушуєте мене сумніватися, — раптом видихнув він, і голос зрадницьки тремтів.
— А ви, ваша світлосте, — відповіла я тихо, — занадто легко дозволяєте собі сумніватися.
Він різко озирнувся, погляд ковзнув дорогою:
— Сумніватися чи здатися?
Я завмерла.
— А може… і те, й інше?
Він коротко засміявся, схилив голову й прошепотів майже мені у вухо:
— Небезпечно.

Я глянула на нього — і вперше зрозуміла: ми обоє граємо надто близько до краю.
І ніхто не втрутиться. Ні барони, ні градоначальники, ні чергова наречена. Лише ми й дорога.

Ми мчали лісовою стежкою, дощ усе ще мрячив, земля під копитами ставала дедалі слизькішою.
Я ледь утрималась у сідлі, коли принц раптом різко звернув убік — до вузької доріжки між дерев.
— Гей! — крикнула я, намагаючись і не відстати, і не врізатися в нього.
— Обережніше! — вигукнув він. — Ви занадто повільно реагуєте!

Наші коні майже зіткнулися, і в ту мить, коли він нахилився, щоб заспокоїти свого, наші плечі торкнулися одне одного.
Я відчула — не просто дотик — розряд, що пройшов крізь усе тіло.
— Ваша світлосте… — прошепотіла я, але замовкла. Надто близько. Надто різко.

Він опустив погляд, дихання стало уривчастим, а пальці на поводі напружились так, ніби він стримував бурю.
— Ви в порядку? — запитав він тихо, майже непомітно крізь шум дощу.
— Так… — відповіла я, намагаючись тримати голос рівним. — Просто… несподівано.

Ми обидва завмерли. Серця калатали, ніби намагались вирватися назовні.
Жодного слова, жодного жарту — тільки мить, яка тривала надто довго.
— Слідкуйте за конем, ваша світлосте, — сказала я зрештою, відновлюючи звичний тон. — Він відчуває, що ви нервуєте.
— Я слідкую, — коротко відповів він, не відводячи погляду. — Але, здається, хтось тут нервує ще більше.

Я трохи відхилилася, намагаючись збільшити відстань, але його погляд тримав мене, наче заклинання.
— Ніколи б не подумав, що «перевірка терпіння» може включати майже зіткнення лобами, — вимовила я, силуючи себе усміхнутись.
Він фиркнув:
— І я не думав, що зустріну такого суперника… на дорозі.

Ми обидва посміхнулися.
І хоч зовні все виглядало, наче повернулося в норму, я знала — межі вже стерті. Дорога до наступного замку стане справжнім випробуванням.

Дощ посилився, шлях став слизьким, і холод уже добирався до кісток.
Принц раптом сповільнив коня, озирнувся й сказав тоном, який не залишав простору для заперечень:
— Гелію, досить випробовувати нас обох. Повертаємось до екіпажу, поки ви не змерзли остаточно.
Я відкрила рота, щоб заперечити, але він перебив:
— Ніяких «мені не холодно» чи «я можу сам». Зараз же.

Я тільки зітхнула — сперечатися було марно. Та й коні навряд чи витримали б ще один спір. А я все-таки не живодерка.

В екіпажі стало тісно й тепло — наше дихання змішувалося з паром від мокрого одягу.
Боб запалив похідну жарівку, і тепле повітря повільно розтікалося довкола, створюючи приємну ілюзію затишку.
Я вперше дозволила собі розслабитися, відчуваючи, як його ненав’язлива турбота гасить усі колишні іскри напруження.

Коли ми нарешті прибули до маєтку графині де Мор, я вже відверто чхала, кашляла, а горло пекло, наче вогнем.
Принц одразу нахилився до мене:
— Чхаєте — значить, холод таки дістав вас до кісток.
— Просто вітер… — пробурмотіла я, але кашель знову вирвався назовні.
Він не дав мені договорити:
— Ні-ні, досить. Гаряча ванна — зараз же. І ковдра, і ліжко. І чай. Усе. Негайно.

— Але… — спробувала я заперечити, та його погляд був залізним.
— Без «але». Я не маю наміру втратити свого єдиного професіонала через дурний дощ.

Я усміхнулась, сама собі дивуючись: він справді турбується.
І ця турбота ніби розтопила той лід, що давно оселився між нами.

— Ваша світлосте, — прошепотіла я, — ви знаєте, як це виглядає?
— Як саме? — перепитав він, поправляючи плащ.
— Наче я — тендітна квіточка, а ви — гербовий лицар із девізом «Усіх урятую».
Він усміхнувся куточком губ:
— Як ви дізналися мій особистий девіз? Гаразд, якщо це допоможе вам почуватися краще — нехай буде так.

І коли я нарешті занурилась у гарячу ванну з чаєм у руках і теплими рушниками поруч, я зрозуміла: навіть найхолодніша словесна битва не витримає тепла щирої турботи.

Анна Лінн
Сваха під прикриттям

Зміст книги: 57 розділів

Спочатку:
Розділ 1
1777293111
31 дн. тому
Розділ 2
1777293268
31 дн. тому
Розділ 3
1777293296
31 дн. тому
Розділ 4
1777293371
31 дн. тому
Розділ 5
1777293414
31 дн. тому
Розділ 6
1777293438
31 дн. тому
Розділ 7
1777293469
31 дн. тому
Розділ 8
1777293492
31 дн. тому
Розділ 9
1777293514
31 дн. тому
Розділ 10
1777293543
31 дн. тому
Розділ 11
1777293570
31 дн. тому
Розділ 12
1777293595
31 дн. тому
Розділ 13
1777293620
31 дн. тому
Розділ 14
1777293646
31 дн. тому
Розділ 14 (з половиною)
1777294141
31 дн. тому
Розділ 15
1777294164
31 дн. тому
Розділ 15 (з половиною)
1777294206
31 дн. тому
Розділ 16
1777294232
31 дн. тому
Розділ 17
1777294256
31 дн. тому
Розділ 18
1777294424
31 дн. тому
Розділ 19
1777294451
31 дн. тому
Розділ 20
1777294475
31 дн. тому
Розділ 21
1777294499
31 дн. тому
Розділ 22
1777294518
31 дн. тому
Розділ 23
1777294571
31 дн. тому
Розділ 23 з половиною
1777294715
31 дн. тому
Розділ 24
1777294735
31 дн. тому
Розділ 25
1777294845
31 дн. тому
Розділ 26
1777294867
31 дн. тому
Розділ 27
1777294890
31 дн. тому
Розділ 28
1777294907
31 дн. тому
Розділ 29
1777294926
31 дн. тому
Розділ 30
1777294947
31 дн. тому
Розділ 31
1777294973
31 дн. тому
Розділ 32
1777294993
31 дн. тому
Розділ 33
1777295019
31 дн. тому
Розділ 34
1777295192
31 дн. тому
Розділ 35
1777295212
31 дн. тому
Розділ 36
1777295229
31 дн. тому
Розділ 37
1777295249
31 дн. тому
Розділ 38
1777295276
31 дн. тому
Розділ 39
1777295296
31 дн. тому
Розділ 39 з половиною
1777295319
31 дн. тому
Розділ 40. Другий день
1777295339
31 дн. тому
Розділ 40. Третій день
1777295361
31 дн. тому
Розділ 40. Четвертий день
1777295383
31 дн. тому
Розділ 40. П’ятий день
1777295404
31 дн. тому
Розділ 40. Шостий день
1777295432
31 дн. тому
Розділ 40 з половиною
1777295452
31 дн. тому
Розділ 41
1777295470
31 дн. тому
Розділ 42 або 41 з половиною?
1777295491
31 дн. тому
Розділ 42
1777295510
31 дн. тому
Розділ 43
1777295529
31 дн. тому
Розділ 44
1777295554
31 дн. тому
Розділ 45
1777295571
31 дн. тому
Розділ 45 (коли ти все ще тут)
1777295593
31 дн. тому
Епілог
1777295648
31 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!