Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги

Ранок настав надто рано — і він пахнув вівсянкою, вином і чимось ніяковим.
Я спустилася до зали першою — і, звісно, він уже був там.
Як завжди, раніше за всіх. Наче й не спав зовсім.

— Доброго ранку, — сказав він. Спокійно. Надто спокійно.
Ані погляду, ані тіні на обличчі. Лише акуратно складені рукавички поруч із чашкою.
Він пив каву — чорну, як думки, яких не мало б бути.

Я відповіла усмішкою, хоч усередині все зіжмакалося.
— Доброго. Спалося?
— Прекрасно, — ледь кивнув він. — А вам, пане Гелій?
— Як немовляті, — збрехала я. — Прокинувся від світанку і відчуття бездоганної невинності.
— Вітаю, — сказав він тоном, у якому не ворухнулась жодна емоція.

Ніякова пауза заповнилася звуком дощу за вікном.
Ми одночасно підвелися, одночасно зробили крок до дверей — і майже зіштовхнулися.
Він відступив. Я — теж.

— Прошу, ваша світлосте, — сказала я.
— Ні, прошу вас.
— Наполягаю.
— Тоді… разом, — промовив він, і на мить — коротку, як вдих — наші руки майже торкнулися.

І все.
Він відчинив двері, пропускаючи мене, й ступив слідом.
Жодного слова. Жодного погляду.

А потім — знову екіпаж і мовчазна дорога, що петляла поміж пагорбів, везучи нас до нової нареченої.

 

До Гальвера ми в’їхали трохи по полудні.
Місто зустріло нас шумом, запахом свіжих булочок і якоюсь непристойною життєрадісністю.
Після баронського нафталінового мавзолею в трояндочку це було майже як потрапити в оперу після відвідин цвинтаря.

Я сиділа поруч із принцом, намагаючись дивитися на бруківку, а не на його профіль.
Виглядав він бездоганно — і надто спокійно.
Від того самого “надобраніч” він тримався так, ніби нічого не сталося.
Ні бібліотеки серед ночі, ні дивних слів біля каміна.

І чим довше він мовчав — тим сильніше мені хотілося щось сказати.
Або вдарити його по плечу.
Що, по суті, одне й те саме.

— Ваша світлосте, — почала я нарочито діловим тоном, — в анкеті сказано, що донька градоначальника — особа енергійна, добре освічена, схильна до логіки й цифр.
— Прекрасно, — рівно відповів він. — Буде з ким обговорити податкові реформи.
— Або кулінарні, — не втрималася я. — У місті чудові булочки.
— Ах так, — із ввічливою усмішкою. — Ви ж у нас експерт зі солодкого.
Я повернулася до нього:
— Перепрошую?
— Просто спостереження. Ви, здається, якось цитували свою бабусю: “кожен клієнт тягнеться до того, чого йому бракує”.
— Тоді ви, ваша світлосте, тягнетеся до сарказму.

Він повернув до мене голову — і між нами на мить спалахнуло те саме напруження, від якого навіть коні перестали фиркати.
Потім він повільно усміхнувся:
— Виходить, мені бракує вашого товариства.

Я мало не впустила планшет з анкетами.
— Ви… ви це серйозно?
— Абсолютно, — відповів він, і в його голосі вперше за довгий час пролунала тінь усмішки. — Ви були надто зайняті анкетами всю дорогу, я не хотів відволікати.

Я вже розкрила рота — але в цей момент нас зустрів кортеж градоначальника.
Фанфари, прапори, білий плащ і донька — міс Ріана, у сукні кольору мандарину й з виразом “зараз я підкорю світ”.

Вона вклонилася принцу й одразу подарувала мені той самий оцінювальний погляд, яким міряють суперниць.
Я мило усміхнулася:
— Я лише помічник його світлості, — попередила я.
— О, звісно, — сказала вона з медовою отрутою в голосі. — Хоча помічники бувають дуже різні.

Принц, здається, цього не помітив. Або зробив вигляд.
— Дякую за прийом, міс Ріано. Ваше місто чарівне.
— І я також, — прошепотіла вона, подаючи руку.

А я подумала: первинну оцінку кандидаток у наречені варто було доручати не магам-провидцям, а штатним психологам.

 

Сонце в Гальвері рухалося небом із ледачістю — тобто ідеально відповідало настрою міс Ріани.
Ми йшли набережною: вона попереду, наче екскурсовод, принц поруч, я — трохи позаду, “секретар із блокнотом”.

Ріана розправила плечі, готуючись вражати:
— Наше місто невелике, але горде. Все найкраще сюди надходить зі столиці.
— Наприклад? — чемно поцікавився принц.
— Наприклад, тканини, парфуми, новини, плітки… — вона кокетливо всміхнулася. — Тільки ми їх не повторюємо, як у столиці, а переробляємо — з місцевим колоритом.

Я тихенько занотувала в блокнот: “локальна переробка чуток: експорт неможливий.”

— Тут, ваша світлосте, все справжнє, — вона обвела рукою набережну. — Люди, їжа, почуття. Жодних ваших придворних інтриг, де всі усміхаються й думають, кого б підставити.
— Чарівно, — мовив принц. — Майже утопія.
— Саме так! — спалахнула Ріана. — Ви ж, певно, втомилися від столиці? Від цих заходів, фальшивих компліментів, брехливих друзів…
— М-м, — протягнула я, не підводячи очей. — Бачу, ви добре вивчили столичну психологію зсередини.
Ріана повернулася:
— Перепрошую?
— Перепрошую, — я усміхнулася, — просто подумав, що для такої глибокої оцінки треба мати багатий особистий досвід.

Принц голосно відкашлявся, ховаючи посмішку.
— Пан Гелій у нас завжди прямолінійний, — сказав він, дивлячись на воду. — Це його чарівність.
— Авжеж, — холодно відповіла Ріана. — Хоча, на мій погляд, прямолінійність часто межує з… невихованістю.
— Межа дуже умовна, — сказала я. — Особливо якщо в когось поганий зір.

Принц нахилився ближче:
— Пан Гелій, можливо, ви дозволите міс Ріані завершити екскурсію?
— Звісно, — відповіла я. — Просто фіксую деталі — раптом хтось вирішить переїхати до столиці.

Ріана вдавала, що не чула.
— От бачите, ваша світлосте, — продовжила вона, — у нас повітря чистіше, вода свіжа, продукти — без магічних домішок.
— Прекрасно, — кивнув принц. — Отже, ви — за природність?
— Завжди! — гаряче відповіла вона. — Все натуральне, без обману, без масок.

Я тихенько пирхнула.
Принц повернув голову, кутики губ ледь сіпнулися.
— Здається, пан Гелій не згоден.
— Я просто думаю, — сказала я, — що деякі маски корисні. Наприклад, щоб не показувати, наскільки нудно слухати про повітря.

Ріана зблідла.
Принц ледве стримав сміх.
— Ви обидва чудово доповнюєте одне одного, — процідила вона. — Один мовчить, другий жалить. Справжня команда.
— Авжеж, — кивнула я. — Щоб знайти справжнє кохання, потрібні принаймні двоє з протилежними думками.
— Або один, але впевнений, — відповів принц. — Наприклад, ви.

Я підвела погляд. Він дивився просто — і в тому погляді було значно більше, ніж проста чемність.
Ріана все ще щось говорила — про міст, про ринок, про свою колекцію суконь, — але слова злилися в шум.
Усе звузилося до однієї точки — там, де перетнулися наші погляди.

Потім він різко відвів очі, ніби згадався, і вже холодніше мовив:
— Дякую, міс Ріано, екскурсія була пізнавальною.
— О, я рада, — сказала вона, поправляючи пасмо. — Сподіваюся, ви заберете з Гальвера… приємні враження.
— Заберу, — коротко відповів він. — Навіть більше, ніж очікував.

Я майже відчула, як він внутрішньо вилаявся, усвідомивши, як це прозвучало.

Анна Лінн
Сваха під прикриттям

Зміст книги: 57 розділів

Спочатку:
Розділ 1
1777293111
31 дн. тому
Розділ 2
1777293268
31 дн. тому
Розділ 3
1777293296
31 дн. тому
Розділ 4
1777293371
31 дн. тому
Розділ 5
1777293414
31 дн. тому
Розділ 6
1777293438
31 дн. тому
Розділ 7
1777293469
31 дн. тому
Розділ 8
1777293492
31 дн. тому
Розділ 9
1777293514
31 дн. тому
Розділ 10
1777293543
31 дн. тому
Розділ 11
1777293570
31 дн. тому
Розділ 12
1777293595
31 дн. тому
Розділ 13
1777293620
31 дн. тому
Розділ 14
1777293646
31 дн. тому
Розділ 14 (з половиною)
1777294141
31 дн. тому
Розділ 15
1777294164
31 дн. тому
Розділ 15 (з половиною)
1777294206
31 дн. тому
Розділ 16
1777294232
31 дн. тому
Розділ 17
1777294256
31 дн. тому
Розділ 18
1777294424
31 дн. тому
Розділ 19
1777294451
31 дн. тому
Розділ 20
1777294475
31 дн. тому
Розділ 21
1777294499
31 дн. тому
Розділ 22
1777294518
31 дн. тому
Розділ 23
1777294571
31 дн. тому
Розділ 23 з половиною
1777294715
31 дн. тому
Розділ 24
1777294735
31 дн. тому
Розділ 25
1777294845
31 дн. тому
Розділ 26
1777294867
31 дн. тому
Розділ 27
1777294890
31 дн. тому
Розділ 28
1777294907
31 дн. тому
Розділ 29
1777294926
31 дн. тому
Розділ 30
1777294947
31 дн. тому
Розділ 31
1777294973
31 дн. тому
Розділ 32
1777294993
31 дн. тому
Розділ 33
1777295019
31 дн. тому
Розділ 34
1777295192
31 дн. тому
Розділ 35
1777295212
31 дн. тому
Розділ 36
1777295229
31 дн. тому
Розділ 37
1777295249
31 дн. тому
Розділ 38
1777295276
31 дн. тому
Розділ 39
1777295296
31 дн. тому
Розділ 39 з половиною
1777295319
31 дн. тому
Розділ 40. Другий день
1777295339
31 дн. тому
Розділ 40. Третій день
1777295361
31 дн. тому
Розділ 40. Четвертий день
1777295383
31 дн. тому
Розділ 40. П’ятий день
1777295404
31 дн. тому
Розділ 40. Шостий день
1777295432
31 дн. тому
Розділ 40 з половиною
1777295452
31 дн. тому
Розділ 41
1777295470
31 дн. тому
Розділ 42 або 41 з половиною?
1777295491
31 дн. тому
Розділ 42
1777295510
31 дн. тому
Розділ 43
1777295529
31 дн. тому
Розділ 44
1777295554
31 дн. тому
Розділ 45
1777295571
31 дн. тому
Розділ 45 (коли ти все ще тут)
1777295593
31 дн. тому
Епілог
1777295648
31 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!