Раді Вас бачити!

Хелена зайшла у свою кімнату. Вона швидко підбігла до полички та почала панічно гортати книжку. Вона відкрила сторінку на Зіллі відновленні душі та почала перечитувати її знову та знову. Дівчина не могла зрозуміти, яку ж помилку вона допустила.

Дівчина ще раз передивилась склад зілля для повернення людяності вампіру:

1. Водяна лілія – для очищення.
2. Корінь живокосту, що зростав лише на кладовищі – для зв’язку між світом живих та мертвих.
3. Сонячний камінь – щоб повернути тепло людської душі.
4. Квітка сонця – для пробудження сутності.
5. Листя омели – як символ захисту.
6. Нічна лілія – що забирала залишки вампірської отрути.
7. Мед – щоб зробити перехід м’якшим, бо зміна може бути болісною.

Вона перечитувала знову й знову слова закляття, перечитувала знову інгредієнти, процес створення зілля, але ніяк не могла знайти помилку.

Хелена збирала листя омели на світанку молодого місяця, коли енергія оновлення була найсильнішою. Кожен її рух був вивірений, обережний, майже ритуальний. Вона користувалася срібним ножем — металом, що уособлював чистоту та мав силу знищувати темну сутність. Холодне лезо легко зрізало ніжне листя, в цю мить здавалося, що сама природа схиляється перед її волею.

Опівночі, у сяйві повного місяця, Хелена зірвала водяну лілію, коли її магічні властивості досягали піка. Вона обрала чисту водойму біля старого кладовища, де вода залишалась незайманою, сповненою природної сили. Перед тим як торкнутися квітки, вона опустила руки у прохолодну воду, дозволяючи їй змити все зайве, очистити енергію. Пошепки промовила слова подяки рослині за її силу, визнаючи її важливість у ритуалі. Лілію вона зірвала лівою рукою — тією, що пов’язана з місячною енергією. Ніж не мав права торкнутися стебла, бо гостре лезо могло порушити тонку гармонію природи. Якщо квітка призначалась для зцілення, слід було торкнутися її губами, прошепотіти бажання, дозволяючи магії наповнити її сутність. Обережно загорнувши лілію у чисту білу тканину, Хелена подякувала духам води за їх дар. Вона не озиралась, залишаючи місце збору, адже такий закон — той, хто несе магічну силу, не повинен озиратись у минуле.

Опівночі, коли місяць висів над темним небом, Хелена вирушила на кладовище, щоб зібрати корінь живокосту — рослину, сповнену таємничої сили. Перед тим, як почати збір, вона омила руки святою водою, очищаючи свою енергію від зайвого. Зазвичай металеві предмети порушують природний потік магії, тому вона відмовилася від будь-яких інструментів, покладаючись тільки на свої руки. Підходячи до місця збору, Хелена просила дозволу у духів землі, проводячи рукою над землею, щоб відчути їх відповідь. Це був ритуал взаємоповаги та гармонії з силами природи. Лише коли почувши знак, вона обережно вирила корінь, пильно ставлячи його в темну землю, щоб не пошкодити його магічну сутність. Загорнувши корінь у чорну тканину, яка вбирала магію, вона знову подякувала духам землі за їх дар і закріпила цю силу, не залишаючи нічого випадковим. Своїм рухом, своїм словом, вона зберігала в ньому всю потужність, що дозволяла йому діяти у потрібний момент.

На заході сонця, коли небо забарвлюється в золотисті та рудуваті відтінки, Хелена вирушала до відкритого поля, де високо цвіла квітка сонця. Літнє сонце на піку своєї сили дарувало неймовірну енергію, а саме в цей час квітки були найпотужніші. Хелена обирала лише повністю розкриті квітки, з насиченим золотистим кольором, що сяяли, як маленькі сонця. Вона уважно оглядала кожну квітку, переконуючись, що вона жива, здорова та не засохла. Перш ніж зривати квітку, Хелена зупинялась, вдивляючись у небо та промовляючи слова подяки сонцю. Вона вшановувала його силу та енергію, що дарувала життя всьому навколо. Її слова лунали тихо, але з великою повагою, мов заклик до більшої гармонії з природою. Коли вона обережно відривала квітку, сонце наче обдаровувало її теплою хвилею енергії, ніби ця рослина була частинкою самого світла. Після збору квітка м'яко лягала в її руки, Хелена знову відчувала, як сила природи та вселенського світла наповнює її.

Нічна лілія, ця чарівна квітка, розцвітає лише в темряві, коли світло місяця ніжно торкається її пелюсток, тільки в нічний час вона розкриває свою магічну сутність. Хелена вирушала в ліс під час молодого місяця, коли небо було покрите безкраїми темними хмарами, а місяць лише слабко освітлював стежки. Ліс був глибокий, майже непрохідний, та це не зупиняло її. Лише в такій глухій тиші, коли ніч огортає все навколо, Хелена обережно дістала гострий ніж, здатний розрізати пелюстки без шкоди для їх магії. Кожен рух був витончений й точний, щоб не порушити її темну магію. Хелена з обережністю загорнула квітку в темну тканину, почувши, як в лісі затихає навіть вітер, наче сама природа дякує за те, що дарувала цей дар.

Хелена витримала всі етапи збору, як вона ретельно вивчала та виконувала кожен ритуал. Вона проводила години в лісах та біля водойм, чітко дотримуючись усіх традицій й правил, що передавалися від покоління до покоління. Час збору кожної рослини, місце її зростання, особливості того, як і коли збирати – все це Хелена виконувала з ідеальною точністю. Вона не порушувала жодного правила, кожен рух, кожне слово було продиктоване досвідом й знанням.

Але коли зілля було готове й випито, ефект виявився зовсім не таким, як вона сподівалася. Вікторія не лише не позбулась вампірської сутності, а повністю перетворилась на вампіра.

Її думки були сповнені сумнівами й розгубленістю. Чому? Що сталось не так? Хелена перевіряла кожну деталь – від магічних інгредієнтів до самого процесу створення зілля. Вона занурилась в спогади про кожну рослину, кожен ритуал. Усе було правильно.

Хелена відчайдушно намагається зрозуміти, яку саме помилку вона допустила під час приготування зілля. Вона знову й знову перебирає кожен крок, але не може збагнути, чому Вікторія не зцілилася, а навпаки — остаточно перетворилася на вампіра.

Як жити з усвідомленням того, що ти не просто зруйнувала життя невинній дівчині, а ще й своїми необдуманими рішеннями налаштувала рідного брата проти його ж сестри? Хелена відчуває провину, яка важча за будь-яке закляття.

Але головне питання залишається без відповіді: хто саме перетворив Хелену на червоного птаха, що здійснив Пророцтво і розділив Покликаних?

Усі таємниці розкриються вже у наступних главах…