Раді Вас бачити!

- Як - це вечірка Ді та Міри? - я злякано втиснулася в сидіння поки Марк вміло кермував по заповненій дорозі.

- Ну, якщо в мене не вдалося тебе насварити, то Міра зробить це за нас двох, - Марк мені підморгнув. Страху це не зняло.

- Може не поїдемо? - з надією в голосі запитала я.

- Навіть не сподівайся. Ти ж розумієш, що сама в цьому винна? Ти просто здуру обірвала всі контакти, навіть з ліпшою подругою? Як ти до такого додумалася?

- На той час я думала, що це найкраще рішення.

- Сподіваюся, зараз ти нічого подібного не думаєш?

- Ні.

- Добре, бо Міра знає, що ми їдемо і готує тобі щось особливе, - Марк загадково посміхнувся.

- Сподіваюся, що це не кімнати з тортурами.

**************

  Квартира дівчат була просторою і вщент прикрашеною атрибутами Гелловіна! Все було гармонійно - і гарбузики-ліхтарі, і павутиння з павуками, і якісь бутафорські черепи, і штучний дим... Народу було повно, гриміла музика і всі веселилися, поки ми з Марком пробиралися до господинь вечірки.

 На диво, але Міра сильно мене не картала, скажем так. Вона була сильно ображена, але радість від зустрічи переважила всі негативні емоції. Ми швидко помирилися і вона вже наповнювала мій келих чимось кривавим.

- Сподіваюся це не отрута? - уточнила я, поки Марк тактично "відійшов", щоб не бачити дівочих примирень і можливо сліз, які після цього настануть.

- Пфф, спокійно, ти не настільки важлива персона, щоб за тебе довічно відсиджувати, - засміяася та. - Це просто пунш, - і вручила мені бакал.

- Дякую, - я відпила, - мерзенно, фе.

- Це тому, що ти не часто алкоголь п'єш. І це добре.

- Слухай, а про який сюрприз казав Марк? Чи він полягає в тому, що ти мене сьогодні не покалічиш?

- Нііі, - дівчина заливисто засміялася і махнула рукою кудись вдаль.

  Я повернулася і побачла Ді. Та швидко підійшла, ми обнялися, я щиро рада була її бачити.

- Ді, до речі, з тобою все гаразд після виходу статті? Має бути гаразд, бо про тебе там взагалі нічого не було, ну, тобто, ти була в компанії, але ти не входила в їх "банду", як співучасниця, скажем так.

- Все добре, Меліссо, дякую за турботу, але тут справа в іншому, - вони з Мірою переглянулися.

- Що таке? Кажіть, ви мене лякаєте!

- Словом, - почала Ді, - це була я. Я замовла тобі статтю і надала тобі всю необхіду інформацію про них. - Ді очікувала моєї реакції.

 Реакція запізнювалася, тому що мій мозок не розумів як таке може бути, що логічно я і запитала в дівчини.

 - Розумієш, - почала вона пояснювати, - я просто втомилася закривати на це все очі. Хоч вони і були моїми друзями, і родичами з пелюшок, так би мовити, але я втомилася від їх безкарності. Втомилася, що вони роблять людям погано, знущаються, принижують і так далі. І я шукала спосіб як зробити так, щоб їх вибити з гри, щоб вони отримали те, на що заслуговують і щоб всі були покарані.

- І ти знайшла мене, - ошелешено продовжила я думку.

- Так, я порилася в новинах і використала певні зв'язки, щоб дізнатися, хто є найталановитішою журналісткою, щоб провернути це все.

- Так, стоп, а чому я? Чому не хтось уже відомий із журналістів? Ааа, - я сама відповідала на своє ж питання, - бо вони відомі і їх всі чи більшість знає, а я - невідома сіра миша і ще й по віку – студентка і мені простіше було б втертися до них в довіру.

- Саме так. І найрозумніша, - додала вона.

- Ого, але ж як ти це круто все продумала! - захоплено дивилася я на Ді.

- Ну, нічого складного - благо в нас стільки детективів по Netflix.

- І то правда, - Міра чмокнула Ді в щічку, - моя дівчина талановита, моя дівчина - геній.

- Я завжди їй це казав, - підтримай Марк розмову, повертаючись до нашого кола спілкування і обіймаючи мене ззаду.

- Ну, що ж, добре, коли все закінчується, як у казці! - промовила Ді, - ми з Мірою разом, Мелісса знайшлася і ви з нею разом, поганці покарані, тож можна й відпочити? - і Ді потягнула Міру тянцювати.

- Так. Добре, коли все так закінчується, - Марк нахилився і легелько торкнувся губами моєї щоки.

- Згодна. Зараз можна сказати, що я тебе кохаю? - щасливо запитала я, почуваючись, ніби ми й не розлучалися на довгий період, відчувалося що ми завжди були разом.

- Я теж тебе кохаю, моя прекрасна Меліссо, - Марк торкнувся своїм носом мого, цілуючи мене по-ескімоськи, його очі огортали мене теплом і я почувалася захищеною. Це найкращі відчуття на світі. В цю мить я лише бажала, щоб так було завжди.

*****

Я дуже ціную кожен ваш коментар і вдячна за кожну вподобайку!❤❤❤