Стара карта, знайдена після історії зі скринькою імен, повертає Юлію та Олександра до дороги, якою колись вивозили людей із Покровська. Для Юлії це шанс створити «Реєстр повернень» і зрозуміти, що означає дім для тих, хто його втратив. Для Олександра — шлях до найболючішого спогаду: дня, коли він повернув машину назад у місто й урятував не всіх. Дорога веде через чужі рішення, провину, страх і людей, які більше не хочуть повертатися. Поступово герої розуміють: повернення не завжди означає рух назад, а любов не дає права вирішувати маршрут за іншого. І поки тітка Ліда воює з дорожньою інфраструктурою, а архів знову вчиться не робити з болю красивий фінал, десь наприкінці старого маршруту на них чекає будинок, у якому досі живуть голоси. І один із цих голосів несподівано належить самій Юлії.