Принц ельф Ельдар потрапляє в сучасний світ після того, як його поранили. Йому допомагає дівчина на ім'я Світлана, і він вирішує залишитися з нею. Пристосовується до сучасного світу, одружується зі Світланою, і у них народжується донька Лоліта, яка наділена силою ельфів. За нею та за ними наглядає чарівник Астреніус. Потім раптом Ельадр зникає, і через чотирнадцять років Лоліта дізнається все від чарівника Астреніуса та гномів і вирушає разом з ним і своїми друзями в Королівство, де дізнається, звідки її батько, шукають його, звільняють майбутню королеву Аврору, яку заточили в башту, і перемогти Зло..."

Казка скінчилася фразою «жили вони довго й щасливо». Нікому й на думку не спало, що це звітність. А звітність приховує більше, ніж повідомляє.

Кіт у Чоботях став поважним сеньйором, але миші теж читають казки: дванадцять поколінь вони вели мемуари в тріщині за каміном, і їхня гільдія прийшла до Кота з претензією. Так народжується служба державного обліку: аудитор — той самий ошуканий син мельника, а консультант — найстаріший військовий щур країни.
Супротивники тут не зубасті, а процедурні: людожер, що підробляв королівські підписи; архіваріус із шухлядами компромату; сусідні монархи, які загарбують королівство під виглядом щедрих подарунків.
Іронічна сатира про державу, чесність і мишей, які занотовують усе. Рядок «жили довго й щасливо» буде зведений у протокол. Питання одне: якою ціною?