Раді Вас бачити!

Хвилі похоті надходили від нього, він притиснув моє тіло до своїх грудей і задницею я одразу ж відчула його стояк. Рука легенько стиснула мої груди.

- Ліліан… - прошепотів мені на вухо Ендер і піднявши мою ногу, плавно увійшов у мене своїм членом.

Дивно, що після цього сексу він дав мені поспати, хоч я і відчувала сильне збудження чоловіка. Але я поки що не перевертень і спати хотіла, тому заснула швидко.

Прокинулася теж не сама. Ендер знову розбудив мене, тільки цього разу здивував тим, що, опинившись у мене між ніг, без зволікань лизнув мене там. Мені здався його язик занадто довгий, він таке витворяв зі мною. Що стримувати себе я не могла. Голосно стогнала, збудження било через край. Ніколи ще не відчувала нічого подібного, не з одним чоловіком, що був у мене. Так мене ще ніхто не пестив.

Верткий язик пірнув у глибину, і я мало з глузду не зійшла від задоволення. Потягнула Ендера на себе. Не віддаючи собі відому, впилася в його губи поцілунком і насолоджувалася ним, доки не відчула різкий поштовх.

- Ніколи так сильно нікого не хотів, як тебе, Ліліан. Я божеволію від бажання! О, Ліліан! - поцілував мене в шию Ендер і знову повільно штовхнувся. Я прогнулася в спині від глибокого поштовху і попливла. Мама люба! Як же добре! Боже!

- Ендер! Боже! М-м-м! - захлинаючись від стогонів, стала знову дряпати йому спину, він одразу ж прискорився і перед тим, як піднести мене до небес, знову вилився в мене яскраво кінчивши.

Я навіть від оргазму відійти не встигла, як Ендер потягнув мене на себе, перевертаючи, змушуючи прийняти позу на колінах, і увійшов у мене ззаду.

Дві години Ендер брав мене в різних позах, не даючи піти помитися. Я вся була в його сім'ях, ліжко в деяких місцях було трохи вологе, і він відпустив мене, тільки коли почув стукіт у нашу кімнату. Саманта кликала його. Митися Ендер не став, просто одягнувся і вийшов. А я тут же пішла у ванну. Довго провалялася в теплій воді. На диво я навіть не втомилася. І думаю, змогла б ще побути з Ендером. Ще на кілька разів мене б вистачило.

Боже, я звикаю. І починаю щось відчувати до цього чоловіка. Хоч, комусь всередині мене це подобається, але мені особисто - ні! Я майже його не знаю. І я забуваю те, що цей чоловік просто забрав мене, примушує з ним спати... ну гаразд... не завжди примушує, але це ж не нормально, мати такі стосунки з малознайомим чоловіком? Чорт, чорт! Чому мене перестав напружувати цей факт?

Істоті в мені все це здається нормальним, але я - це я!

Гаразд, час виходити, та й зголодніла я.

Саманту знайшла внизу, вона якраз накривала на стіл.

- Думаю, ти зголодніла? - усміхнулася мені жінка і запропонувала сісти біля неї. Я просто кивнула й одразу взялася за їжу. Ніколи не думала, що зранку в мене влізе м'ясо, та ще й такий величезний шматок! Раніше, на сніданок, я максимум каву з круасаном їла.

- Ендер пішов у справах зграї, він довго був відсутній і зараз йому багато з чим потрібно розібратися… - пояснила мені Саманта, хоч я і не питаю нічого.

- Не переживай, вночі він буде весь твій! А мені, мабуть, час вибрати кімнату в іншій частині особняка, - знову усміхнулася Саманта, а мені стало ніяково від того, що вона все чує.

- О, це так мило, давно я не бачила цієї якості в дівчатах. Наші вовчиці й не знають, що таке скромність! - усміхнулася мені жінка.

- Я дуже хочу внука, або внучку, це велика радість для всіх нас. Не хвилюйся, це спочатку важко все зрозуміти, усвідомити, освоїтися, але мине ще трохи часу, і ти звикнеш... До того ж я так зрозуміла, тебе ж не силою сюди привели?

- Не те, що б я сама хотіла. Але так склалися обставини. Я не з цього світу! У моєму світі немає перевертнів і для мене, спочатку, було все це важко усвідомити.

- Хм, ти іномирянка? Це прояснює деякі моменти з тобою… але нічого. Якщо ти поїла, то нам пора! - заперечувати не стала, пішла за Самантою. Жінка розпитувала мене про мій світ і про мене, а також трохи розповіла про устрій їхнього світу, і те, як живуть перевертні.

У крамниці Бетті Саманта підібрала мені близько десяти суконь, я у виборі не брала участі, думаю, Саманта краще знає, які сукні мені підуть і що тут носять. Відкриті груди майже в кожному. Так само, майже в кожній невеликий корсет. Але загалом моделі мені подобалися, я навіть одягла зелену. Глибоке декольте, корсет, що робив мене ще стрункішою, і знову відкриті плечі, де виднілася моя мітка.

Пару днів провела в особняку. Саманта продовжувала розповідати мені все про життя перевертнів.

Дуже хотілося запитати в Саманти, що таке право вовка, але як пояснити, де я таке почула і в якому контексті я так і не придумала, а видавати поки що свій секрет я не хочу.

Сьогодні в мене відбулося цікаве знайомство. Саманта якраз розповідала про те, чим тут займаються жінки, і різко обірвала свою промову.

- Хм, цікаво! - вона встала і перед тим, як пролунав стукіт, мама Ендера встигла підійти до дверей.

- Річарде! - привіталася вона з кимось і відступила, даючи цьому Річарду увійти.

Це був великий чоловік, до пари Ендеру, щоправда, виглядав трохи молодшим. Волосся русяве, акуратно оформлена борода, волосся зібране у хвіст на маківці. За статурою так само мускулистий, як і всі чоловіки тут. На зовнішність досить привабливий, я б навіть назвала його красивим. Очі в нього були незвично зеленого кольору, на них я й зупинилася, і гадаю, що до непристойності довго на нього дивилася, оскільки перервала мій зоровий контакт із цим чоловіком Саманта, голосно зачинивши двері. Але Річард, на відміну від мене, так і продовжував на мене дивитися. Він став принюхуватися і швидко скоротив відстань між нами.

- Цей запах! Це бузок! Я так ясно його відчуваю! Навіть запах Ендера на тобі не завадив мені почути твій запах, ти можеш бути моєю парою! - ошелешив мене і Саманту цей Річард!

- Ліліан дружина Ендера, вона його пара, а запах ти так відчуваєш через те, що Ліліан іномирянка! Це ясно? - суворо сказала жінка.

- Але я ж відчуваю! - почав Річард і ми всі обернулися від злого й загрозливого гарчання великого чорного вовка, він також ледве пройшов у прохід і затулив мене собою. Став загрозливо гарчати на Річарда, на що той тільки посміхнувся.

- Хлопчики, а не пішли б ви на задній двір! - суворо вимовила Саманта, чорний вовк тільки фиркнув на її слова, а Річард просто вийшов. Вовк пішов за ним.

- Е... і що це було? - поставила тут же я запитання.

- Скажи правду, Ліліан, ти щось відчула, коли Річард до тебе підійшов?

А я почала аналізувати свої почуття. Щось, безумовно, в цьому чоловікові є, але що, поки зрозуміти важко. І хай там як, щоб не означав мій ступор на ньому, Ендер дедалі більше займає місце в моїй голові та моєму серці. Мені вже давно він подобається як чоловік. Це я зрозуміла ще коли ми з ним були в лісі. І секс із ним просто божественний. І я боюся того, що в мене з'являються романтичні почуття до нього. І я злюся, тому що ми до пуття із ним не розмовляємо, бачимося вночі, половину з якої ми з ним злягаємося як кролики.

- Нічого конкретного! Для мене всі ваші чоловіки незвичайні. У них у всіх чудова фізична форма, у моєму ж світі не кожен чоловік такий... мускулистий... Нашим чоловікам потрібно займатися своєю фізичною формою, щоб бути таким, не кожен цього прагне…

- Ясно, - просто відповіла Саманта, але свого осудливого погляду не прибрала.

- Сподіваюся, Ендер не вб'є цього Річарда? - на автоматі ставлю я запитання…

- А ти за нього вже хвилюєшся? - почула я злий голос свого чоловіка, який ледь встиг одягнути штани.

- Ендер, заспокойся! - грізно сказала Саманта, Ендер лише сильніше насупився.

- Відповідай, Ліліан! - зажадав Ендер, ці його ревнощі мені зовсім не подобаються, навіть моє друге "я" зараз мовчало.

- Мені просто не зрозуміло все це, і мені все ще важко прийняти все це і зрозуміти! - відповіла я, Ендер помітно розслабився і підійшов ближче. Немов для заспокоєння, притиснув мене до своїх грудей і схилившись до моєї шиї лизнув свою мітку. Мурашки пішли по моєму тілу. А Ендер зробив глибокий вдих.

- Річард, це мій бета! - спокійно пояснив мені Ендер, але я була збита з пантелику після такого його спалаху гніву.

- І я вже не так упевнений щодо свого рішення щодо нього… - сказав Ендер, але мені все одно зрозуміліше не стало.

- Я буду відсутній кілька днів у поселенні, зграя бурих вовків потребує моєї допомоги, я залишаю бету за головного і хотів, щоб він також наглянув за тобою, бо мені не подобається, як інші перевертні дивляться у твій бік, що запах твій чують, але зараз я вже не так упевнений у своєму рішенні, бо Річард, відчуває твій запах краще за інших. Мені це не подобається!

- Я нічого до нього не відчуваю, якщо ти боїшся цього! - стала заспокоювати я чоловіка. Хіба мало. Може в нього там справді серйозні проблеми, та й казав він мені, що на ньому велика відповідальність.

- Ти поїла? - уже спокійніше запитав він.

- Так, ось тільки пообідали із Самантою…

- Ходімо! - взяв мене за руку і став вести за собою нагору. Зачинив голосно двері, щойно ми опинилися в його кімнаті, і, не відпускаючи моєї руки, Ендер повів мене у ванну.

Увімкнув воду і поки вода набиралася, він став роздягати мене.

- Ем... я не хочу митися! - запротестувала я, коли Ендер майже стягнув з мене сукню.

- Я хочу, і хочу, щоб ти допомогла мені.

- Раніше ти прекрасно і без мене справлявся! - тут же знайшлася я.

- У мене раніше не було тебе, - злегка посміхнувся він.

- Ну так, була Аманда, - не подумавши випалила я, чорт... Ендер на мою фразу лише ще ширше посміхнувся.

- Ти ревнуєш? - усміхаючись запитав він.

- Ще чого! - хотіла відвернутися, але не змогла. Ендер зняв штани й ступив у ванну.

- Іди до мене! - простягнув він руку, і мені нічого більше не залишалося, як зробити крок до нього. Він вмостився у ванній, зайняв майже весь простір, єдиний варіант для мене був, це вмоститися йому на груди, що я і зробила. А що? Мені соромитися нічого. Ми з ним таке робили в ліжку, що було б дивним зараз соромитися його торкатися.

Я така маленька на його тлі... А він такий великий, сильний, сексуальний…

- Ем, ти ж хотів, щоб я тобі допомогла? - підвелася я з його грудей, щойно відчула, як упирається його гідність мені в промежину.

Ендер усміхнувся і разом зі мною встав. Поставив мене на ноги й вручив мені в руки пляшечку з мийним засобом.

Я, звісно, розуміла, до чого це все йде, але не думала, що на мене це так швидко вплине. Варто було повільно провести долонькою з рідким милом по грудях Ендера, як відчула, що жар прибув до щік, я розтирала його груди, опускалася на кубики преса і завмерла перед тим, як ковзнути рукою нижче. Збудження Ендера немов било по всіх моїх рецепторах, ще ніколи я на такому рівні його не відчувала... Трохи злякало це.

Подумати про щось іще, більше не встигла. Ендер штовхнув мене до стіни й став за мною. Притулився грудьми до моєї спини, рукою торкнувся моїх грудей, повільно стиснув їх і опустив руку в район паху.

- Ти ж хочеш цього не менше за мене, правда Ліліан? - запитав він і поцілував мене в шию, поруч біля мітки. А я вже вся була на взводі. Замість відповіді, відстовбурчила попу так, як тільки могла. Ендер прилаштувався ззаду і повільно штовхнувся. Я застогнала на весь голос.

Весь час, що залишився, і пів ночі, ми з Ендером займалися коханням. Мені не хотілося спати, я хотіла Ендера, так само як і він мене.

Це все моя звірина натура, вона міцніє в мені, і я це відчуваю. Колишня я не змогла б стільки кохатися з чоловіком.

Не пам'ятаю, коли заснула, але прокинулася одна. Схоже, Ендер пішов і не став мене будити.

Потягнулася і встала, підійшла до дверей і налаштувавши свій супер слух прислухалася, захотілося раптом перевірити, що я можу почути.

Я була здивована, що вдалося розібрати голос Ендера і Саманти.

- Як успіхи, хлопчику мій? У Ліліан зародилося твоє насіння?

- Ще ні! І ти ж знаєш як мені важко! Навіщо питаєш? Думаєш, я б не сказав тобі, якби щось відчув?

- Хоч я і переселилася в іншу частину особняка, але я чую, що ти недостатньо стараєшся. З Амандою ти був більш вимогливим, ви могли цілодобово не виходити з кімнати.

- Не впевнений, що мені варто з тобою обговорювати цю тему! Ліліан понесе від мене, це все, що ти маєш знати!

- А, по-моєму, у тебе не виходить, тому що ти не налагоджуєш з Ліліан емоційний контакт.

- Поки що все, що мені від неї треба, це дитина, решта прийде з часом! У мене надто багато справ накопичилося, мені ніколи заглиблюватися в людські почуття, та й мітка свою справу робить…

- Даремно ти так, сину.

- Усе, мені ніколи, мені потрібно йти, сподіваюся через день, два повернуся! - розмова на цьому припинилася, а я була зла як чорт. Зовсім я мізки розгубила, ця мітка ніби підпорядковує мене собі. Я зовсім забула, що інкубатором тут служу! Я ж навіть симпатією перейнялася до свого чоловіка, а воно он що, дитина йому потрібна, решту мітка зробить…

- Чуєш ти, подруга днів моїх суворих, що в мені сидить..., використовують нас! Використовують! Тож допомагай мені, мізки в адекваті тримати! - заговорила я сама до себе. Не знаю, чи почула мене вовчиця, бо жодних коливань у собі я не відчула. Але потрібно нагадувати собі частіше про цю розмову!

Снідати спускалася в поганому настрої. Саманта намагалася випитати, що трапилося, але я не поспішала їй розповідати свій секрет.