Раді Вас бачити!

- Ти ж розумієш, що це потрібно нам обом! І… і в мене передчуття…

- Яке передчуття?

- Мені здається... я навіть на якомусь інтуїтивному рівні це відчуваю, що якщо цього повного місяця не зроблю повного обороту, то втрачу вовчицю. Я вже давно її не відчуваю. Після народження Едварда її не чую. Вона навіть ніяк не зреагувала, коли в нас з'явилася Елла. Мені здається, з нею щось не так. І зараз, коли я так яскраво відчуваю наближення повного місяця, буде єдина можливість для неї вийти назовні. Якщо вона цього не зробить, то я навіть не знаю, що буде… - ділюся я своїми переживаннями з Ендером. А він дуже довго мовчить.

- Навіть не знаю, Ліліан. Це надто небезпечно! Я дуже боюся втратити тебе. Особливо зараз, коли в нас є діти. Мій вовк сумує за нею, це правда. Але він, як і я, розуміє, що твоє життя зараз важливіше…

- Він готовий втратити назавжди свою пару?

- У нас двоє дітей, це зараз головне для нього... А я... Я просто не зможу без тебе... Якщо тебе не стане, наші діти залишаться круглими сиротами! Тому що я піду слідом за тобою! Ні я, ні вовк, не зможуть з цим жити!

- О, Ендер! Все так складно! І я все розумію! Але ми повинні спробувати!

- Ні, Ліліан! Я так не можу! Я знову знайшов тебе і дуже боюся втратити! Я не можу на це зважитися…

- У будь-якому разі цього повного місяця вовчиця вийде, я відчуваю, що це так, а далі вибір за тобою... Зрештою, мене ж може вкусити й інший вовк! Адже так? - усміхнулася я, піднявши запитально брову.

- Ліліан! - гаркнув Ендер й знову навис наді мною.

- Що? Хіба я не права? Вовчиця зараз же вільна, а всі ми знаємо, що відбувається з вовками в повний місяць... - почала я і невинно заплескати очима.

- Вб'ю! - гаркнув Ендер, - Вб'ю кожного, хто до тебе наблизиться! Ти моя! - знову гаркнув Ендер і цього разу грубо поцілував мене, а мені це шалено подобалося.

Його ревнощі вилилися в дахозносний, грубий і чуттєвий секс. Люблю таке…

Я все більше відчувала наближення повного місяця. Минулого разу вовчиця ніяк не реагувала на ці події. Вона мовчала, а я як людина, не бачила різниці між днями, коли наставав повний місяць…

Цього разу все по-іншому. Як я й казала Ендеру, цього разу вовчиця спробує вийти, і я не збираюся їй перешкоджати. Я дуже хвилююся з цього приводу, і теж хочу зробити повноцінний оборот. Тепер ось розумію, що для будь-якого вовка це дуже важливо.

З Ендером на тему мого укусу ми більше не розмовляли, і хоч я й наполягала, але мені й самій було страшно. Я так само боялася наслідків, що, якщо Ендер правий, і третього укусу я не переживу? Тоді мої крихітки залишаться без мами!

Такі думки гнала від себе геть. Я ж відчуваю, що все має вийти! Тому заспокоювала себе сама як могла.

Сьогодні повний місяць. І я знову відчуваю цю тваринну хіть. На Ендера вона впливає сильніше ніж на мене. Вранці мені буквально довелося виганяти його з кімнати, він навіть був трохи грубим. І зазвичай мені це подобається, але зараз я думаю зовсім про інше.

- Ліліан! Дівчинка моя! Іди до мене! Хочу цілувати тебе! Хочу тебе рідна! - все не вгамовувався Ендер, і, чорт забирай такий сексуальний зараз був.

- Ендер! Іди прийми холодний душ, і бажано в іншій кімнаті! Ти забув, що в нас двоє маленьких дітей, яким потрібна увага батьків, а не тіток?

- З дітьми побуде мама, вона все прекрасно розуміє, Ліліан, йди сюди! Або я підійду сам! - щойно я встала з ліжка, прикриваючись пледом, як Ендер піднявся слідом, потягнув мене за руку на себе й знову притиснув своїм тілом до ліжка.

- Ендер... Ен... - намагалася сказати я крізь шквал поцілунків, - Ендер... ммм, о, боже! - застогнала я, коли Ендер знову увійшов у мене, знову підняв мою ногу, входячи ще глибше. Мурашки побігли по спині, хвиля похоті й жару пройшлася від Ендера до мене. Боже, як же добре, чорт забирай... Ох, Ендер... йому неможливо відмовити.

- Ендер! - скрикнула я, коли він різко перевернув мене до себе спиною, поставив мене в коліно-ліктьову позу і грубо увійшов ззаду. Це його тваринне бажання зараз плавило всі мої думки. Я хотіла його до нестями, і те, що він різко й грубо бився пахом об мою задницю, з кожним разом мені приносило все більше задоволення! І мені здалося… швидше за все здалося, що я почула відгук від вовчиці.

Ендер загарчав й скінчивши нарешті відпустив мене. Я тут же впала на ліжко, Ендер бухнувся поруч, переводячи подих.

- Я краще піду зараз сама в іншу кімнату прийняти душ. Ти себе зараз не контролюєш, милий! А я хочу до дітей! - чмокнула Ендера в губи й швидко відбігла, щоб він не встиг схопити мене.

- Ліліан! - проричав він, а я сховавши тіло під простирадлом вибігла з нашої кімнати, пішла в кімнату Ендера, де він жив деякий час, поки вовчиця його не приймала.

Уже стоячи під душем, сама ніяк не могла позбутися бажання, схоже повний місяць став діяти й на мене, і з кожною хвилиною все більше... Я хотіла, щоб Ендер зараз був тут..., покрутила краник, додаючи холодної води, щоб привести думки до ладу, але це не допомогло, на інтуїтивному рівні відчула, як Ендер наблизився. Він одразу ж забрався до мене й всю воду забрав на себе. Він обійняв мене і притиснув до себе спиною, схилився до моєї шиї й почав цілувати її. Я не витримала, розвернулася в його руках, обняла за шию, і сама впилася в його губи.

- Лі-лі-ан! - прогарчав Ендер. І зараз це був голос зовсім не Ендера. Це був його звір, але від чогось хвилі похоті в мені не зменшилися, навпаки, я була зовсім не проти, коли Ендер схопив мене за сідниці двома руками й підкинув на себе, та притиснув до холодної стіни й різко увійшов. Заплющила очі й відкинула голову назад

- Ендер! Так-а, Боже! - ловила я хвилі задоволення по всьому тілу.

Скінчивши, ми обидва стояли під струменем води, і цього разу я просто втекла вниз в одному халаті. Від Ендера піти просто було дуже важко, але я це зробила, і це я зараз зовсім не думаю про те, що Ендер не звик оберігатися, він продовжує кінчати в мене, а, як показує практика, тепер це дуже навіть загрожує наслідками... такими як Елла, наприклад.

Вихопила Еллу у Грети й вийшла з нею на веранду. Щойно взяла в руки, одразу ж забула про всі проблеми. Дітки - це квіти життя. Про похоть зараз не думала, малятко так мені посміхалося, що я почувалася найщасливішою на світі. Саманта привела за ручку Едварда, малюк тут же поспішив до мене. Опустилася на коліна й притиснула вільною рукою свого малюка до грудей. Я була абсолютно щаслива зараз.

На веранді з'явився Ендер й тут же підхопив на руки Едварда. Саманта залишила нас самих. Ендер однією рукою притримував Едварда, а іншою примудрився притиснути мене з Еллою до себе.

- Мої дівчатка! - і я пригорнулася до його голих грудей, бо Ендер примудрився одягнути з одягу тільки штани. І було нам зараз так добре. Малюки, щось щебетали на своєму, а Ендер дивився на мене улюбленими очима, і зараз, мабуть, був найщасливіший момент за останній рік. Особливо коли, нахилившись до мене, Ендер поцілував мене. Елла закряхтіла.

- І тебе поцілую! - усміхнувся Ендер й потягнувся до доньки.

- Міняємося! - посміхнулася я і простягнула йому Еллу, сама вихопила Едварда й поцілувала його в пухкенькі щічки. Малюк їв завжди добре, тому ріс пухкеньким карапузом, це було шалено мило. Прям задихнулася від любові...