Раді Вас бачити!

- Мам!

- Гаразд! Я постараюсь... - останнє, що почула я, перед тим як грюкнули двері. Ендер пішов.

Сьогодні апетит у мене був звірячий. Я раніше ніколи так багато не їла.

Саманта мовчала весь цей час, лише коли я доїла, вона зважилася заговорити.

- Ендер, попросив мене побути з тобою цієї ночі, сподіваюся, він тобі розповів, що це за день?

- Розповів, - кивнула я.

- Як будеш готова, я попрошу тебе допомогти мені з готуванням, ви будете дуже голодні, - усміхнулася жінка, не схоже, що вона збиралася виконувати прохання Ендера, надто розслаблена вона чи що…

Весь час, що залишився до вечора, ми готували з Самантою. Мені здавалося, що вона зібралася влаштовувати застілля на пів поселення, не розумію, навіщо так багато... Утім, не про це я думала весь час. А про те, що мені трохи страшно від настання темряви. Тим паче що вовчиця поводиться дуже дивно. Зараз узагалі притихла... Ніби й немає її в мені.

Увечері, Саманта прийшла до мене з кошиком. Двері замкнула при мені на ключ, кошик поставила на ліжко й дістала звідти пряжу та спиці, на яких була нанизана незакінчена крихітна шкарпетка, пінетки, здається, їх називають... О, це так мило, такий крихітний, це, напевно, на якогось карапуза вона в'яже... Так, Стоп!

- Саманта! Це, що? - вказала я на кошик, краєм ока помітила там кілька пар різного кольору. Жінка від мого запитання посміхнулася.

- Пінетки... для малюка! - по-доброму посміхнулася мені Саманта.

- Для якого малюка? Я тут не бачила немовлят, найменшій дитині в нашому поселенні п’ять років!

- Для вашого малюка! Думаю, першим у вас буде хлопчик, буде так схожий на мого Ендера... Я була такою щасливою, коли він з'явився на світ, - відповіла жінка, приголомшуючи мене. Схоже Саманта на своїй хвилі!

- Я ось уже тиждень почала в'язати, ви такі гучні... Гадаю після сьогоднішньої ночі, з'їду з маєтку на кілька днів. Хочу, щоб швидше мій внук з'явився, я так хочу вже потримати на руках карапуза... Надто довго в нашому поселенні не народжувалися діти. Елізіан ледве вдалося народити Трумана п’ять років тому, ми всі думали, що наступна дитина з'явитися в зграї не раніше, ніж через десять років…

- Саманта, Ендер хіба не просив тебе... - плавно перекладаю я розмову, бо трохи шокована висновками матері Ендера, вона схоже не збирається виконувати його прохання. Вона на внуків налаштована... Боже! Ось тепер це все стало мене до чортиків лякати!

- Просив, просив! - відповіла жінка.

- Сідай зручніше, ти вмієш в'язати?

- Ні!

- Ну нічого страшного, мені буде тільки в радість, хоча, потрібно буде сказати Бетті, щоб завезла одяг і для крихіток, - знову посміхнулася Саманта.

- Давай, будемо вчитися тоді в'язати!

- Е... не думаю, що мені зараз це треба!

- А чим ти тоді займатимешся? Повір, тобі краще на щось відволіктися…

Саманта дістала ще один набір для в'язання і показала мені основи. Через деякий час, щоб і справді зайняти себе, я почала пробувати щось в'язати... хоча, може, краще було б почитати книжку, але гадаю, що рядки йтимуть повз мене.

Чи то я себе накрутила, чи то я відчувала, як починає темніти й на небі з'являється Місяць.

Саманта, щось розповідала мені про дитинство Ендера, тільки я почала слухати її в пів вуха. Вовчиця всередині мене почала хвилюватися. На вулиці давно стемніло, і Місяць був все ближче.

Ще через годину мій стан погіршився, долоньки спітніли. Вовчиця всередині мене біснувалася, і стала посилати мені картинки нашої з Ендером близькості... Чорт забирай, це було так збудливо…

Бажання в мені зростало з кожною хвилиною все більше. Мене кидало то в жар, то в холод... Саманта іноді поглядала на мене, посміхалась і далі продовжувала свою розповідь, яку я зовсім не слухала.

"Лі-лі-ан", - повільно розтягнула вона моє ім'я, - "Випусти мене, інакше ми обидві збожеволіємо".

Кинула в'язання і різко встала, все тіло горіло! Я підійшла до вікна і подивилась на небо, Місяць був майже в піку, а вовчиця всередині мене все яскравіше показувала мені нашу з Ендером близькість. Прикрила очі, намагаючись прийти до тями, але стало тільки гірше. Перед очима Ендер, його могутнє, сильне, накачане тіло. Сильні руки, рельєфний прес... спогад про останній секс, де він грубо взяв мене ззаду, змусили мене похитнутися... Я відчуваю, як руки покриваються шерстю, пальці рук подовжуються, з'являються кігті... чорт, я змінююся…

- Ліліан! Дівчинко! - почула голос Саманти й повернулася до неї, сукня на мені затріщала, відчувала, як стала вищою на зріст, кістки ломить, нутрощі скрутило, я скрикнула…

- Саманта! Допоможи! - у відчаї просила я.

- Заспокойся... і постарайся не чинити опір їй! Повного обороту в тебе все одно зараз не буде… - почула її голос і завмерла.

- Що?

- Не бійся! Якщо ти чинитимеш опір, тобі буде болючіше!

- Але мені не можна! - крізь біль промовила я.

- Твоя вовчиця сама знає, що їй можна, а що ні!

- Ти обіцяла…

- Обіцяла! Я ж зараз із тобою! Але що я можу зробити, якщо сильна, молода вовчиця захоче вийти? - усміхнулася вона і відсунула свій стілець від дверей, яким до цього мені шлях до виходу заблокувала.

Те, що вона хоче внуків, я вже зрозуміла, але, схоже, з моєю думкою вона рахуватися не хоче.

Усього на хвилину переключилася на ці думки, як розум поглинуло гостре бажання близькості зі своїм вовком. Вовчиця завила! Мені шалено захотілося до Ендера, ця хіть зводила з розуму... Я не могла більше чинити опір їй, і мене ніби відсунули на другий план, зараз вона керувала моїм тілом, як тоді з Амандою.

- Ти красива! Попеляста! Це велика рідкість зустріти таку як ти! - заговорила з вовчицею Саманта, у відповідь їй було лише гарчання.

Луна була в піку, це я відчула на рівні інстинкту! Вовчиця тривало завила і кинулася з кімнати, потім і з маєтку. Опинившись у лісі, вона зупинилася, і знову пронизливо завила... Боже, як же страшно спостерігати з боку. Почуття страху змішалося з пожадливістю. Я розуміла, що вовчиця зараз відчуває гостру потребу в близькості, цей інстинкт затьмарював усі інші, мені важко було відокремити ці думки, емоції від своїх власних, це бажання поглинає мене, як і поглинуло вовчицю, усе про що вона думала, це про вовка Ендера, і не про мого Ендера, а про того перевертня, у частковій трансформації, що мене зґвалтував, хоч в очах вовчиці, все мало інший вигляд... Чорний перевертень занадто бажаний для неї був.

На її виття тут же почулася відповідь, одразу кілька, і я дивуюся, як точно вона визначила виття саме Ендера, вона кинулася в ліс.

Бігла без зупинки хвилин десять, не відчуваючи втоми. Виття вовків було з різних боків і всі вони були вже близько, незабаром ми опинилися на галявині, що була освітлена Місяцем, вовчиця зупинилася, бо відчула наближення, одразу кількох вовків. На галявину вистрибнуло два молодих сірих вовки, за ними з'явився великий, чорний… мій.

Він гаркнув на них, щоб вони йшли геть, але два сірих принюхалися до мене ще раз і схоже відступати не збиралися. Ендер знову прийняв часткову трансформацію, збільшуючись у розмірі. Це було моторошно. Справжній перевертень, подібний до нашого голлівудського прототипу. Висунута вовча морда, довга шия. На руках величезні гострі кігті, що лякали мене зараз найбільше, зростом цей монстр був метра два з половиною.

Перевертень залучив Альфа хвилю, але в цей період вона для вовків була недостатньо сильною. Вовки не стали відступати й вдвох кинулися на мого перевертня. Вони обидва стрибнули й Ендер лапами вдарив їхні голови одна об одну, вийшов майже ляск. Вовки впали, гнітюче завили, приймаючи свою поразку, і кинулися геть.

Вовчиця була в захваті від того, що сталося. Її перевертень навіть без особливих зусиль розправився з конкурентами та зараз зосереджено дивився на неї. Було видно, що він бореться із собою, і моя вовчиця йому в цьому аж ніяк не допомагає, її сильне бажання перетворює мої мізки на кисіль, мені навіть свою свідомість тяжко зараз утримати, адже єдиною думкою, що зараз заповнює мій розум був секс. Несамовите бажання спарювання, по-іншому це не назвеш.

Свідомість попливла, мене охопило хтивістю і бачити я стала фрагментами, бо переді мною ніби бар'єр зараз стояв. Вовчиця витісняла мене…

Ось морда перевертня перед моїм обличчям, він нюхає мене, мітку на шиї.

Наступного разу я відчула шорсткий язик у себе в промежині. Вовчиця голосно вила зазиваючи. А далі я лише відчувала непередаване задоволення.

Було кілька оргазмів, перед тим як я не прийшла до тями від болю. Над собою я так само бачила чорного перевертня, він не рухався, але його член немов збільшувався в мені! Мені здавалося, що він дістав до матки, я відчувала біль і задоволення одночасно. Хотіла, щоб це припинилося, але перевертня з мене зрушити було неможливо. Коли член набряк у мені настільки, що став приносити нестерпний біль, Ендер завив і застогнав одночасно. Гарячий струмінь його сперми вистрілив у мене, і я відчула зовсім інші відчуття. Оргазм накрив усю мою свідомість, і тривав уже занадто довго. Я божеволіла від насолоди та задоволення. Для мене це було занадто, і я відступила, даючи зайняти своє місце вовчиці. Мені здається, зараз сталося щось дуже важливе…

Прокинулася від того, що мій сосок лизнули, потім поцілували й втягнули в себе. Тремтіння пішло тілом, а внизу живота солодко потягнуло.

- М-м-м, Ендер!

- Ліліан! - проричав Ендер і впився поцілунком у мої губи. І так мене поцілував, що цілий світ для мене перестав існувати. Рука ніжно стиснула груди й пройшла вздовж живота до моїх уже розведених ніг. Пальцем торкнувся клітора і пірнув у глибину. Я застогнала крізь поцілунок.

- Ендер! Будь ласка! Хочу тебе! - Ендер лише посміхнувся, тієї ж секунди опинився наді мною, і я нарешті відчула його гладеньку голівку біля своєї промежини. Сама хитнула стегнами вперед насаджуючись на його член, я знову божеволіла від бажання. Перший поштовх і я попливла, голосно застогнала, рухи його члена всередині ніби нервові закінчення зачіпали, мурашки йшли по всьому тілу, низ живота приємно нив. Мене кинуло в жар, щойно він повільно штовхнувся вперед... Ширше розставила ноги, і просто відкинулася на траву, дозволяючи Ендеру повільно мене трахати. Боже, я божеволіла від задоволення. Плавні глибокі поштовхи доводили до божевілля. Більше не могла не діяти. Стала дряпати його спину, хотіла різкості й нарешті досягти піку, але Ендер не поспішав, наче спеціально мене мучив. І себе мучив, адже я відчувала, що він на взводі…

Він опустився ще нижче до мене, змогла його поцілувати, руку запустила у волосся і з насолодою його відтягнула назад, коли він різкіше рушив стегнами глибше заганяючи в мене член.

- Ендер! - скрикнула я, коли він повторив свій рух. Різкіше і сильніше засувався в мені, а я знову розслабилася, дозволяючи працювати його стегнам. Кілька таких грубих вульгарних поштовхів, і я нарешті яскраво скінчила, голосно закричавши від насолоди. Ендер теж застогнав і, продовжуючи свої поштовхи, заливав мене всередині своєю спермою. Я ловила додатковий кайф від цього.

І от не знаю, чи спеціально Ендер нахилився так до мене, чи просто момент був слушним, але побачивши сліди від укусу на його шиї, що, мабуть, уночі йому поставила вовчиця, мені дико захотілося вкусити його туди. Не стала себе зупиняти й впилася зубами в його шию. У мозку ніби щось клацнуло. Жар поширився по всьому моєму тілу, мені було так добре, що не передати словами. А Ендер голосно і відкрито застогнав, я ніколи не чула, щоб чоловік так кричав від задоволення, мене це дико збудило....

- Ліліан! Поки що не роби так, або я збожеволію. Ти навіть не уявляєш, що це за відчуття! - захекавшись говорив він, а я чомусь уявляю. Раз він так кричав.

Ендер ліг біля мене на траву, а мені чомусь було його так мало. При встала трохи, спираючись на лікоть, і посміхнулася, роздивляючись його.

Який же він сексуальний! Такі сильні рельєфні груди, ці кубики, а руки... Дивлюся на його укус, а він мене вабить з незрозумілої мені причини.

- А що ти відчуваєш, якщо я тебе туди поцілую? - не відводила я погляду від його мітки й стала тягнутися до його шиї. Ендер напружився.

- Не треба, Ліліан! - став протестувати Ендер, трохи відштовхуючи мене. Але я була наполеглива, все тягнулася до його шиї. Сіла на нього зверху і, прибравши його руки, впилася поцілунком у місце укусу. Ендер знову застогнав, в одну мить в попу мені впирався його член, а мені до божевілля подобалося його туди цілувати. Я повторювала його дії, коли ми тільки з ним познайомилися. Бажання торкатися мітки було просто нестерпним. Не розумію, як він стримувався…

Спочатку облизала мітку, потім поцілувала. Я приходила в такий захват. Мурашки йшли по тілу, збудження знову затьмарило розум. Ще один поцілунок і не витримав Ендер. Спочатку перекинув мене з себе на спину, потім перевернув на живіт. Болісно схопив за волосся, змушуючи прогнутися в спині, і якнайбільше відстовбурчивши попу назад. Одразу ж відчула різке й сильне проникнення. Ендер загарчав і себе більше не контролював. Тваринний інстинкт взяв гору над ним і все, що ми робили до заходу сонця, це кохалися як тварини.

У якийсь момент і мій розум помутнів. Мені несамовито хотілося сексу... Хотілося поштовхів Ендера в мені. Найбільше задоволення я отримувала. Коли Ендер кінчав у мене. Мене всю трясло при цьому.

Це було якимось божевіллям…

Не пам'ятаю як, але ми опинилися вдома, і все тривало в нас у кімнаті.

Цей тиждень я пам'ятаю уривками. Пам'ятаю, що був звірячий апетит, і що тепер готування з Самантою мені не здавалося таким уже незрозумілим.

Ми переривалися на їжу і на душ. І мені здається, що вже минуло більше як тиждень.

Сьогодні прокинулася я від ранкової ласки, Ендер спускався поцілунками до мого паху, перший оргазм у мене був від його губ і язика. Другий був від заняття коханням. Сьогодні Ендер був занадто ніжний зі мною. Не перестаючи, цілував мене і не слухав мого прохання про різкі поштовхи, навіть коли я подряпала йому всю спину.

Я голосно скінчила з його ім'ям на губах, і хвилі задоволення ще довго сходили з мене, бо Ендер, як я вже звикла, знову скінчив у мене. Він глибоко і пристрасно поцілував мене, потім опустився до мого живота, ніжно погладив його і поцілував... Мені була приємна його ласка, але те, що він так довго затримався на моєму животі навела мене на певні думки…

- Ендер… - тільки хотіла поставити я запитання, але він мене  перебив.

- Ліліан, дівчинко моя... Я такий щасливий зараз, - очі його сльозилися і він був таким щирим зараз, - Я такий радий! Не втомлюся дякувати праматері, за такий подарунок!