Раді Вас бачити!

Сава прочитав підрахунок і повернув його Raven.

— За п’ять банок мені невигідно.

Олексій уже втретє пересував рядки в себе перед очима. Якщо платити Бранові, трійці за проведення й майстрові за товар, залишалося менше, ніж за звичайну доставку до того, як почали брати за прохід. Сава не збирався працювати без заробітку тільки заради того, щоб Varr не отримав своїх грошей.

— Якщо дві ходки…

— Бран погодився на одну.

— Пам’ятаю.

Він стер другий кошик. У дворі майстерні сперечалися дві покупчині: обидві вважали, що саме їм Сава обіцяв останню порцію синього. Гном знав, що не обіцяв жодній. Поки вони сперечалися, він перев’язував порожні банки й удавав, що дуже зайнятий вузлами.

Raven подивився на клапті тканини в їхніх руках. У першої — важке полотно, у другої вузька стрічка. Сава теж подивився і зітхнув.

— На стрічку я й тут знайду. А в неї п’ять фартухів.

— Вони обоє хочуть готову фарбу?

— Вона, — гном кивнув на полотно, — уже розведену. Щоб не вгадувати.

— А якщо майстер відміряє на її фартухи окремо? До тієї ж ходки. Вона заплатить за свою частину носія, ти — за решту. І не купуватимеш усе сам.

Сава перестав крутити шнур.

— Тоді вона замовляє в майстра.

— Через тебе. За підбір і замовлення береш своє. Якби вона могла сама, не стояла б тут.

— Я можу сама, — сказала жінка з полотном.

Вони обоє повернулися. Вона вже підійшла до столу.

— Просто не хочу ще раз пояснювати, який у нас був синій. Він знає, — додала, кивнувши на Саву. — Тільки спочатку скажіть, скільки.

Гном звільнив місце на столі. Друга покупчиня поклала стрічку поруч, щоб про неї знову не забули.

На розмову пішло більше часу, ніж на будь-який із підрахунків Raven. Майстер не захотів возитися з двома дрібними сумішами, поки Сава не пообіцяв забрати ще залишок жовтої. Жінка відмовилася платити вперед за все; погодилася на завдаток. Бран зажадав, щоб посудини були однаковими, бо через одну високу доведеться змінювати прокладки. Lyra дозволила провести носія ще раз і назвала свою плату. На її прохання Сава записав, що цей прохід не стає його особистим і що право користуватися ним не дає права продавати її схеми.

До вечора замовлення вмістилося в п’ять банок.

***

Коли вони повернулися, Сава розкладав чисте полотно на столі. Бран поставив кошик просто на нього.

— Це під товар, — сказав гном.

— А я що приніс?

Дорогою довелося двічі ставити кошик і один раз перечекати біля ніш, поки Kain із Lyra перевірили рух у проломі. Істота туди сховалася й не вийшла; вони не полізли слідом. Raven не витратив жодної пляшки, але руки після повороту тремтіли так, що першу банку дістав Сава сам.

Усі кришки були сухі.

Жінка з фартухами прибігла з маленькою мискою. Змочила пробний клапоть, довго дивилася, винесла ближче до кристала над вулицею. Повернулася. Сава вже почав хмуритися.

— Що?

— Той самий.

— Я ж казав.

— Ти минулого разу теж казав.

Вона заплатила й забрала свої дві банки, загорнувши кожну окремо. Біля дверей зустріла знайому, показала їй край тканини. Незабаром у майстерні стало тісно. Прийшли не всі покупці, про яких Сава мріяв, зате прийшли двоє, що могли замовити наступну малу партію разом.

Raven отримав свою частку. Після оплати Lyra, Брана й Kain Сава пересипав монети з долоні в долоню.

— На цілий віз так не вийде.

— Знаю.

— І щодня я п’ятьох замовників не зберу.

— Сьогодні зібрав двох.

Сава ще раз подивився на гроші й прибрав їх. Покликав жінку зі стрічкою: її порція теж була готова.

Kain тим часом приміряв у Ільми позичену накладку на щит. Майстриня тримала його за край і вимагала не рухатися.

— Ти наступного разу приходь без руки. Вона заважає.

— А як перевірити?

— Я перевірю. Ти потім носитимеш.

Олексій сів поруч. Коли Ільма відійшла по інструмент, Kain провів пальцем по вм’ятій облямівці.

— Завтра веду Ладу з двома носіями. Від верхньої брами до караванного двору. Далі вони з караваном. Якщо все нормально, вистачить на нову облямівку й підкладку.

— Увечері?

— О восьмій. Вона чекати не може, у неї оплачений вихід.

Raven кивнув. Учора Lyra показала йому лише текст спостереження. Сьогодні після доставки сама розгорнула нижню схему: поряд із перевіреним шляхом тепер лежав окремий клапоть зі сходами старої сушарні. Вона хотіла завершити його, доки мала в голові розміри й повороти.

— Якщо підемо дивитися двір, повернемося раніше, — сказав він. — Але час ще не погоджували.

— Тоді погодимо до виходу.

До столу Сави підійшов Varr.

Raven упізнав його раніше, ніж побачив обличчя: за тим, як продавець раптом припинив пояснення, хоча речення ще не скінчилося. Поряд ішов списоносець із нижнього проходу. Цього разу зброя була перев’язана ременем за плечем, і він здавався звичайним покупцем, якому незручно серед столів.

Varr підняв одну порожню банку, понюхав шийку.

— Уже привезли?

— Привезли, — відповів Сава.

— Я міг провести дешевше, ніж ви вчотирьох сходили.

— Ти міг назвати ціну, яка не міняється посеред дороги.

Varr поставив банку. Усі навколо продовжували робити своє, але повільніше. Жінка зі стрічкою не пішла.

— Час міняється, люди міняються. Ти сам ціни переписуєш.

— До того, як заберу гроші.

Олексій підвівся, відчуваючи поруч Kain. Той теж встав, але щит лишив у Ільми.

— Якщо збирати дрібні замовлення, нижнім ходом нам вистачає, — сказав Raven. — Для великих усе одно потрібен віз. Назви Саві ціну за повний прохід. Туди й назад, без другої оплати іншій зміні.

Varr перевів на нього погляд.

— Ти за всіх говориш?

— За свої замовлення я говорю, — втрутився Сава. — І хочу почути ціну.

Кілька митей нічого не відбувалося. Raven дивився на пальці Varr, які лежали біля порожньої банки. Згадав чужі голоси в каналі й майже фізично відчув, як легко було підставити сюди тих самих людей. Але Varr дивився не на нього. Рахував кошики під навісом.

Він назвав суму. Сава відкинув її відразу. Назвав свою. Varr засміявся. Торг вийшов довгий, неприємний і дуже звичайний. Зрештою домовилися про два наступні проходи великих вантажів: незмінна плата, записана до виходу, імена носіїв у повідомленні, повернення того ж вечора. Перш ніж підтвердити, Сава змусив Varr написати про зворотний шлях окремо.

— А нижній? — спитав списоносець.

— Нижній лишається, — сказала Lyra.

Вона стояла біля дверей із закритим тубусом. Varr глянув на неї, тоді на Raven.

— Побачимо, скільки ви там наносите.

Вони пішли, не зачепивши нікого. На повороті Varr щось сказав списоносцеві. Той відстав, подивився на кошики, а потім рушив до старої фарбувальні.

Сава проводив його поглядом.

— Дорн. Усе питає, звідки товар.

— Ти його знаєш? — запитав Raven.

— Він із Varr ходить. І два тижні торгується за жовту. Начебто я фарбу йому винен.

Lyra сховала нижню схему глибше в тубус. Схованкою це вже нічого не змінювало: кошик бачили, звідки вони прийшли — теж.

***

У крамниці витратників Raven узяв ще один манапот. Продавець виставив поруч дешевший обруч для посоха, про який Олексій питав кілька днів тому. Обруч був цілий, із неглибокою подряпиною збоку. Raven покрутив його й поклав назад.

Двох манапотів і хілпоту мало вистачити на непередбачену затримку. Антидот теж залишався при ньому. Купівля забрала майже весь сьогоднішній заробіток; решту він відклав на звичайні витрати. Коли продавець знову підсунув обруч, Олексій закрив сумку.

Lyra чекала надворі. На його здивування, нікуди не поспішала.

— Завтра можна почати від двору, — сказала вона. — Підемо згори, перевіримо настил. І нижню полицю за перегородкою. Якщо з’єднається, буде вихід, який не залежить від дверей майстра.

— Для кошика?

— Ні. Для нас, якщо двері зачинять. І для тих, кому треба пройти без вантажу.

Вона показала повідомлення від гравця на ім’я Терен. Той водив малу групу й шукав окремий обхід до нижніх галерей. За перевірений шлях без публічного продажу схеми пропонував чотириста п’ятдесят аден.

— На північ? — запитав Raven.

— На решту плати за північ. Частину вже відклала.

— Він знає про настил?

— Знає, що ще не перевірено. Грошей не брав і не давав.

Олексій повернув їй повідомлення. Йому хотілося, щоб вона отримала ці гроші. Думка була такою простою, що цього разу не вимагала жодного плану від його імені.

— Дорн може прийти й туди, — сказав він.

— Може. Тому я хочу бачити обидва кінці, перш ніж вести когось за плату.

Вона написала Kain. Домовилися зібратися о шостій у дворі сушарні, пройти до господарського повороту й назад. О сьомій починали повертатися, хоч би скільки лишилося незамальованого. Якщо шлях зайнятий — не пробиваються.

Біля фарбувальні Дорна вже не було. На балконі Лесс розвішувала тканину. Mirr притримував драбину й намагався пояснити, що мертвий король може з’явитися в другій дії, якщо його досить добре попросити.

Lyra послухала, похитала головою і пішла своєю дорогою. Raven ще постояв. За дверима внизу чекали п’ять порожніх банок, які тепер треба було помити для наступного разу.