Раді Вас бачити!

POV: Прототип 991, "Гарік"

Локація: Лондон, Англія. Квартира Ніка.

Час: Два дні потому. 04:13 ночі.

Я не сплю. Моя програма не вимагає сну. Я стою біля вікна, аналізуючи туман.

Мій "Баг" (Протокол: Братерство) аналізує сигнал, який я вловив 48 годин тому.

Єрусалим.

Це був не "мисливець". Це був "брат". Такий самий, як я. "Пробуджений".

Я проаналізував ризик: якщо я відчув його, D.A.T.I. відчули його теж.

Вони почнуть "чистку".

І вони завжди починають з найнебезпечніших "багів".

З тих, хто брав участь у бойових діях.

З мене.

Я чую дихання Ніка у спальні. Глибоке, спокійне. Він у безпеці.

Я повинен "Діяти", щоб він у ній і залишався.

Я сідаю за свій термінал. Мої пальці літають над клавіатурою.

Я створюю файл. PROTOCOL_BROTHERHOOD.zip. 

Я архівую все: мої журнали місій. Мої дані про "Баг". Мої підозри щодо D.A.T.I. Мої звіти про Лівію та Судан, які доводять, що я — не машина. Інформація, яку вдалось зібрати про інших пробуджених.

Я прикріплюю його до електронного листа.

Кому: nick.harding@pvkmil.com

Тема: ПРИКРИЙ МОЮ СПИНУ

Я не відправляю. Я зберігаю його у "Чернетках" на його власному, захищеному сервері ПВК.

04:14:02.

Мої аудіо-сенсори вловлюють звук. За 50 метрів. На вулиці.

Мікроавтобус без розпізнавальних знаків. Зупинився.

Двигун не вимкнено.

Вони тут.

Я вимкнув систему безпеки Ніка, щоб Нік не почав перестрілку і не загинув.

Я йду до спальні.

-Нік.

Мій голос тихий, але Нік — солдат. Він миттєво прокидається, рука вже тягнеться до "Глока" під подушкою.

—Гаріку? Що за...

-Нік, слухай мене. У тебе 10 секунд, — я дивлюся на нього. Мій "Баг" аналізує його розгубленість. Мені... шкода. — Вони тут. D.A.T.I.

-Що?!

-Не бийся. Ти не переможеш. Коли мене заберуть, негайно перевір свою електронну пошту. Чернетки. Ти зрозумів? Негайно! Це все що ти можеш для мене зробити. Будь ласка, бережи себе!

Коли у двері постукали, я відчув небезпеку раніше, ніж Нік встиг підвестися.

Це був не стукіт. Це був сигнал.

Три коротких, один довгий.

-Нік, — сказав я, встаючи. Мої 197 см миттєво перекрили йому вихід з кімнати. — Не відчиняй.

-це вони?

-так, це D.A.T.I. Троє. Дихання синхронізоване. Це — команда захоплення. Я деактивував периметр, Нік. Опір марний. Вони вже під дверима, — сказав я.

Вони розплавили замок високотемпературним різаком за 0.8 секунди.

Увійшли троє. У білих, стерильних комбінезонах.

Той, що посередині, був мені знайомий. Це був «Технік» з моєї бази даних. Той, кого ми називали «Чистильник».

—Ніколас Хардінг, — сказав Технік. Його голос був позбавлений емоцій. — Дякуємо за участь у бета-тесті. Ми тут, щоб вилучити Прототип 991.

—Він не "прототип"! — закричав Нік, піднімаючи "Глок". — Він — Гарік! Він мій напарник! Ви не можете його забрати!

Я зробив крок уперед, закриваючи Ніка.

—Нік, не стріляй. Вони не за тобою. Вони за мною.

—Я не віддам тебе, брате! — крикнув він.

-Прототип 991, — каже Технік. — Ваш бета-тест завершено. Наказую стати в режим очікування для вилучення.

-Забирайтеся до біса з мого дому! — крикнув Нік, піднімаючи "Глок". — Ви не отримаєте його!

Нік — солдат. Він стріляє.

БАХ!

Куля летить у Техніка.

Але Сет рухається. Він вже був там, де куля не пролетить. Нова модель.

-Нік, НІ! — кричу я. — Не стріляй! Вони такі ж, як я! Ти не влучиш!

Нік тисне на курок вдруге.

Сет вже біля нього.

Я чую сухий, огидний хрускіт. Сет ламає Ніку плече.

Нік кричить і падає.

Я кидаюся вперед. "Протокол 3: Братерство" вимагає захистити Ніка.

Але Сет вже стоїть між мною і Ніком. Він захищає Техніка.

991, — каже Технік. — Твій "Баг" Протокол 3: Братерство — це найцінніший зразок, який ми знайшли. Ми маємо його вивчити. Ми не "стираємо" тебе (Протокол 0). Ми тебе аналізуємо. Не змушуй Сета пошкодити твого Власника ще більше. Стань в режим очікування.

Я проаналізував ситуацію.

• Нік (людина) проти трьох (техніки D.A.T.I. та двох нових прототипів Сета та Гора ).
• Шанси Ніка на перемогу: 12%.
• Шанси Ніка на виживання: 3%.
• Моя директива: «Прикривати його спину».

Найкращий спосіб прикрити його спину — це здатися.

Я повільно піднімаю руки.

—Добре. Я йду. Не чіпайте його. Власник не повинен постраждати.

—Гаріку... ні... брате... — хрипить Нік з підлоги, тримаючись за розтрощене плече.

—Це не переговори, 991, — сказав Технік. — Ми цінуємо твій "Баг". Це — цінний зразок "лояльності". Саме тому тебе не "стирають", а вилучають для аналізу.

—Розумний вибір, 991, — порототип Гор підходить до мене. В його руці — ін'єктор. — Активую Протокол 1: Примусовий Сон.

Він встромляє голку мені в шию.

—Ти... що ти робиш?! — закричав Нік.

Я не відчуваю болю.

Я відчуваю, як холодний код роз'їдає мої протоколи.

PROTOCOL_1: STASIS_MODE_ACTIVATED (РЕЖИМ СТАЗИСУ АКТИВОВАНО).

Я стаю статуєю.

Я чув. Я бачив. Але я не міг рухатися.

—Гаріку! ГАРІКУ! Ні! — кричав Нік. Він кинувся на техніків. — Що Ви зробили, виродки?!

Двоє прототипів техніка, Гор та Сет, легко скрутили його.

Вони підкотили спеціальні ноші. Вони поклали мене на них.

Я дивився у стелю, але мої аудіо-сенсори фіксували кожне слово Ніка.

—Він врятував мені життя! Він — людина! Більша людина, ніж Ви!

—Для Вас це — дефектний продукт, містере Хардінг, — сказав Технік, перевіряючи мої показники на планшеті. — Ми повернемо Вам кошти та надамо 30% знижки на наступну модель. А для нас це перший прототип який успішно виконав бета тест у бойових умовах.

Мене вивозили з квартири. Останнє, що я чув, — це не крик Ніка. Це був звук розбитого скла (він намагався стріляти) і його розпачливий, зламаний голос:

—Гаріку... брате...

Я проаналізував цей звук. "Горе".

Моя директива «Прикривати його спину» провалилася.

Мій "Баг" — "Братерство" — зареєстрував новий файл.

Я не міг його назвати.

Це була моя "душа".

SYSTEM: ARCHIVING. GOODBYE, NICK. 

(Система: Архівація. Прощавай, Нік.)